Рішення № 20944972, 13.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

13 січня 2012 р. 68/12 Справа № 5010/2137/2011-15/116

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,

до відповідача: Приватного підприємства "Західрембудпостач", юридична адреса: вул. Гетьмана Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, поштова адреса: вул. Весняна, 21, смт. Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455,

про стягнення неустойки в сумі 20416 грн. 09 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 1673/01-17/64в від 29.09.2010 року,

від відповідача ОСОБА_2. - адвокат, довіреність № 16 від 10.11.2011 року,

встановив:

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області звернувся в суд з позовною заявою до Приватного підприємства "Західрембудпостач" про стягнення неустойки в сумі 20416 грн. 09 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 від 04.01.2007 року відповідачем не звільнено орендоване приміщення після закінчення терміну дії договору.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.10.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2011 року.

Ухвалою суду від 11.11.2011 року відкладено розгляд справи на 01.12.2011 року.

Ухвалою суду від 01.12.2011 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.01.2012 року.

Ухвалою суду від 04.01.2012 року відкладено розгляд справи на 12.01.2012 року.

В судовому засіданні 12.01.2012 року оголошено перерву до 13.01.2012 року.

В судовому засіданні 13.01.2012 року, представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 від 04.01.2007 року, в частині звільненння орендованого приміщення після закінчення терміну дії договору, у зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 20416 грн. 09 коп. неустойки, за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року, та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судовому засіданні 13.01.2012 року, проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2011 року з ПП "Західрембудпостач" стягнуто 72671 грн. 20 коп. неустойки за період з 07.04.2009 року по 09.08.2010 року, тому вважає позовні вимоги у даній справі про стягнення неустойки за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року необгрунтованими. Окрім цього, посилається на те, що відповідачем не порушено зобов"язання щодо повернення приміщення, оскільки господарськими судами, в цей період, розглядалися справи про право на приватизацію орендованого приміщення та про визнання недійсним рішення міської ради, звертає увагу на строк позовної давності щодо стягнення неустойки тому просить відмовити в задоволенні позову

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

04.01.2007 року року між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (Орендодавець) та Приватним підприємством "Західрембудпостач" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 (далі Договір), згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 146,4 кв.м., розташовані на першому поверсі в будівлі на території спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 162 А.

На підставі акту приймання-передачі від 04.01.2007 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення, розташовані в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 164-А.

Відповідно до п. 3.4. Договору орендна плата за орендовані приміщення вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно.

Місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар, визначений згідно з додатком на дату укладення цього Договору, становить 1355грн. 78 коп., крім того ПДВ - 271 грн. 16 коп. (п. 3.2.Договору).

Пунктом 6.1 Договору оренди нежитлових приміщень № ДО-2956 від 04.01.2007 року сторонами узгоджено термін дії договору до 28.02.2009 року.

Відповідно до п. 6.4. Договору припинення даного Договору оренди може мати місце у випадках: закінчення строку, на який цей Договір укладено. Про припинення Договору оренди в даному випадку сторони письмово повідомляють одна одну в будь-який час, але не пізніше як в місячний термін із дня закінчення терміну дії цього Договору.

Позивачем виконані умови вищевказаного пункту Договору, що підтверджується повідомленням про припинення Договору оренди нежитлових приміщень № 373/01-12/48-в від 06.03.2009 року, яке направлено відповідачу. Належним доказом відправлення позивачем та отримання відповідачем даного повідомлення є квитанція від 06.03.2009 року про відправлення листа рекомендованою кореспонденцією та повідомлення про вручення поштового відправлення № 92244 від 06.03.2009 року.

Згідно з п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір припиняється у разі закінчення терміну, на який його було укладено.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, п. 5.1.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, орендовані приміщення, повернуто 01.12.2010 року, про що свідчить акт приймання-передачі нежитлових приміщень від орендаря до орендодавця, розташованих в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 164-А.

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради при проведенні розрахунку неустойки керувався ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України та Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року, якою встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи дану норму закону, індекс інфляції нараховується на суму простроченого грошового зобов"язання. Нарахування індексу інфляції на неустойку не допускається (ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України).

Позивачем нарахована відповідачу неустойку за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року в розмірі 20416 грн. 09 коп.

За таких обставин, в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 7400 грн. 57 коп., слід відмовити.

Посилання відповідача на неправомірність стягнення з нього неустойки за відсутності його вини, судом відхиляється, оскільки намагання відповідача в судовому порядку продовжити орендні правовідносини не свідчать про відсутність його вини у не виконанні обовязку щодо повернення орендованих приміщень.

Що стосується застосування строку позовної давності щодо стягнення неустойки, суд вважає його безпідставним та не обгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно загальних норм, які встановлено цивільним кодексом України, визначено перебіг позовної давності, який починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права. Як вбачається з умов договору оренди нежитлових приміщень № ДО/2956 від 04.01.2007 року, зокрема п.п. 5.1.3., 5.1.4. у випадку не виконання Орендарем обов"язку щодо повернення Орендодавцеві Приміщень відповідно до вимог п. 2.4. цього Договору, він сплачує Орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим Договором з врахуванням ПДВ, за період безпідставного користування Приміщеннями, а до вимог щодо стягнення з Орендаря заборгованості з орендної плати, а також неустойки, передбаченої п. 5.1.1. та п. 5.1.3. вищевказаного Договору встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст. 786 ЦК України, передбачено, що перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати неустойки в сумі 13015 грн. 52 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо позовних вимог та підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 13015 грн. 52 коп., за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 7400 грн. 57 коп. індексу інфляції, слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 130 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 150 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 785, 786 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Приватного підприємства "Західрембудпостач" про стягнення неустойки в сумі 20416 грн. 09 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Західрембудпостач", вул. Гетьмана Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний номер 31290061), на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, (ідентифікаційний номер 04054346), 13015 (тринадцять тисяч п"ятнадцять) грн. 52 коп. неустойки, за період з 01.08.2010 року по 01.12.2010 року, 130 (сто тридцять) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 150 (сто п"ятдесят) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Приватного підприємства "Західрембудпостач", вул. Гетьмана Мазепи, 162 А, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний номер 31290061), на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, (ідентифікаційний номер 04054346), 7400 грн. 57 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 19.01.12

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 19.01.12