Рішення № 20934367, 13.01.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

                                                                                           Справа № 2/529/26/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі :           головуючого -                     судді Токарєва А.Г.

                                        при секретарі -                    Ліпскіс О.О.

                    за участю:          представника позивача - ОСОБА_1

                                        відповідача -                    ОСОБА_2

                                        представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

В Красноармійський міськрайонний суд Донецької області звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та суду пояснила, що відповідно до Кредитного договору (далі - Договір) DO1FAK01770083 від 22.06.2007 року відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 32820,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.06.2012 року. Банк свої зобов’язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши кредит в сумі 32820,00 грн. 22.06.2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту з відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна. Предметом застави є автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі ХТА11183070097306, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 На теперішній час відповідач умови кредитного договору не виконує, чим грубо порушує умови наведених договорів та цивільного законодавства. Станом на 14.06.2011 року заборгованість за кредитним договором становить –21084,55 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом –15947,08 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом –4916,29 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом –31,85 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –189,33 грн. Просила в рахунок погашення загальної заборгованості в розмірі 21084,55 грн. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі ХТА11183070097306, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілям з обліку в органах ДАЇ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позову, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала щодо їх задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні наголосив, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки 12.01.2009р. відповідачка ОСОБА_2 отримала листа з Красноармійського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк»з повідомленням про те, що встановлений Договором розмір відсотків 01.02.2009 року буде збільшений банком в односторонньому порядку і складатиме 27,48% на рік. Однак, відповідачка із зазначеним повідомленням оскільки, вважає, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а позовні вимоги зустрічного позову підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами та їх представниками.

          В судовому засіданні встановлено, що 22.06.2007 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк»кредитний договір № DO1FAK01770083 та отримав кредит в сумі 32820,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.06.2012 року. Банк свої зобов’язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, надавши кредит в сумі 32820,00 грн. (а.с.10). На теперішній час відповідач умови кредитного договору не виконує, чим грубо порушує умови наведених договорів та цивільного законодавства, внаслідок чого станом на 14.06.2011 року заборгованість за кредитним договором становить –21084,55 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом –15947,08 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом –4916,29 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом –31,85 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –189,33 грн. (а.с.5-6).

          Крім того, 22.06.2007 року в забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір застави рухомого майна. Предметом застави є автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі ХТА11183070097306, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.11-12).

          12.01.2009 р. відповідачка ОСОБА_2 отримала листа з Красноармійського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» з повідомленням про те, що встановлений Договором розмір відсотків 01.02.2009 року буде збільшений банком в односторонньому порядку і складатиме 27,48% на рік. Так, 01.02.2009 року відповідачці ОСОБА_2 збільшили розмір відсоткової ставки до 27,48% % річних.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про Заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ЗУ «Про Заставу»Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Згідно зі ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про Заставу»звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договором купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що позивачем ПАТ «КБ «ПриватБанк»заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Примусове виконання зобов’язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов’язання та полягає в зобов’язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов’язок відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя, тобто позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», суд вважає вимогу позивача стосовно зобов’язання відповідача виконати зобов’язання в натурі, - законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов’язання боржника, виконання якого забезпечене обтяження, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов’язаний на вимогу обтяжувала негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувала (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави…із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

           Стосовно посилань представника відповідача на те, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, слід зазначити, що в повідомленні ПАТ КБ «Приватбанк»про підвищення розміру процентів, Банк запропонував відповідачці у разі своєї незгоди із вказаними змінами, звернутися до відділення ПАТ КБ «Приватбанк»та повністю погасити кредит. Однак, відповідачем заборгованість за кредитом не погашена до теперішнього часу, та ніяких додаткових дій зі сторони відповідачки не здійснено.

                    Отже, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача також слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 210,85 грн., сплачене за подачу позову, а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн.

          Керуючись ст.526, 589, 590, 625 ЦК України, ст.5, 10, 11, 88, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.20 Закону України «Про заставу», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення - задовольнити.

          В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором DO1FAK01770083 від 22.06.2007 року в розмірі 21084,55 (двадцять одна тисяча вісімдесят чотири грн.) 55 коп. звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 11183-110-20, 2007 року випуску, № кузова/шасі ХТА11183070097306, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 та перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” шляхом його продажу ПАТ „КБ „ПриватБанком” (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги”, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким чином з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

          Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” на р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати, понесені позивачем - державне мито 210 (двісті десять) грн. 85 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.                    

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.          

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                        

                                                            Суддя: