Рішення № 20924134, 21.12.2011, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 2-276/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011смт. Комінтернівське Комінтернівський районний суд Одеської області в складі: судді Рідник І.Ю.,

при секретарях Данько Т.В., Бочковській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Одеського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» «Одеський обласний племінний центр собаківництва» про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановив:

11.01.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору-угоди цуценя породи лабрадор-ретрівер, кличка Bora-Bora Kallado, народженого 14.02.2007 року, тавро №1507020, б/д, б/н, укладеного між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, де ОСОБА_1 виступала продавцем, а ОСОБА_2 покупцем, з мотивів не відповідності положень договору вимогам чинного законодавства, а саме тому, що оспорюваний договір не містить дати його укладання, способу та дати виконання; вартість товару (цуценяти) визначена в іноземній валюті в розмірі 400 доларів США, а положення п.ІІ «б» договору відносно умов фючерсної угоди взагалі не передбачена Цивільним кодексом України при укладанні договорів купівлі-продажу.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та звернулася до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 111575.07 (сто одинадцять тисяч пятсот сімдесят пять) гривень 07 копійок, причиненої утриманням собаки і неодержанням доходів, які вона мала одержати від народжених собакою цуценят (упущена вигода) та моральної шкоди в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.

До участі у справі в якості третьої особи з боку відповідача за зустрічним позовом залучено Одеський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» «Одеський обласний племінний центр собаківництва» (далі Одеський ОО КСУ «ООПЦС»).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольни по викладеним у позовній заяві підставам. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність спричинення їй шкоди. В подальшому представник позивача в судові засідання не зявлявся, причину неявки суду не повідомляв, заяви від позивача та її представника про розгляд справи за їх відсутність суду направлено не було, у звязку з чим, ухвалою суду від 21.12.2011 року первісний позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав та в їх обґрунтування послався на наступне. У квітні 2007 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_1 цуценя породи лабрадор-ретрівер, на прізвисько (кличку) Bora-Bora Kallado, 14 лютого 2007 року народження. За пропозицією відповідачки ОСОБА_1 між ними було укладено письмовий договір-угода, текст якого був також запропонований продавцем ОСОБА_1 та виконаний на спеціальному бланку з логотипами Міжнародної Кінологічної Федерації (FCI) і Кінологічної спілки України, який знаходиться в обігу громадської організації «Одеський обласний центр собаківництва КСУ» і печаткою якого був завірений. ОСОБА_2, будучи юридично необізнаною та довіряючи ОСОБА_1, підписала цей договір без жодної його поправки з її боку і виплатила гроші в розмірі 400 доларів США. Договір купівлі-продажу містив дві складові умови придбання собаки: оплата вартості цуценя в розмірі 400 доларів США одразу та відкладальну умову після того, як собака досягне репродуктивного віку, повяжеться, завагітніє та народить цуценят, покупець ОСОБА_2 була зобовязана віддати продавцю ОСОБА_1 двох цуценят від цієї собаки. Враховуючи, що ОСОБА_2 придбала породисту собаку з категорії шоу-собак, вона погодилася на запропоновану їй ОСОБА_1 допомогу у вигляді оформлення відповідних документів та виставлення собаки на виставках, оскільки сама позивачка є інвалідом першої групи та не може приймати участь у виставках. Витрати по оформленню документів та участь собаки у виставках покладалися на ОСОБА_2 Це було вигідно обом сторонам, оскільки продавець отримував змогу рекламувати свій розплідник та собак свого розведення, а покупець отримував змогу отримати відповідні титули для своєї собаки. Весь цей час собака проживала та знаходилася на утриманні позивача. 1 липня 2009 року собака була повязана та наприкінці серпня 2009 року вагітною була відвезена до відповідача, яка на цьому настоювала, посилаючись на те, що пологі у собаки перші, тому при пологах можуть виникнути ускладнення, а вона є власником розплідника, має великий досвід та відповідні умови і зможе надати своєчасну допомогу собаці при пологах, тоді як позивач цього зробити не зможе. З того часу, ОСОБА_2 постійно цікавилася і переживала за свою собаку і зі слів ОСОБА_1 дізналася, що 2 вересня 2009 року собака народила сім цуценят. Спочатку відповідач не поспішала віддавати собаку і цуценят позивачу, мотивуючи це тим, що собака і цуценята ще слабкі, а потім взагалі почала уникати позива-ча. Не маючи змоги повернути собі собаку та цуценят, ОСОБА_2 звернулася за допомогою до керівництва Одеського ООПЦС КСУ, який приймав участь у оформленні договору купівлі-продажу та мав знати подальшу долю собаки і цуценят. В цьому центрі їй повідомили, що знають про народження цуценят та здивовані ситуацією, що сталася і обіцяли поговорити із ОСОБА_1 та сприяти вирішенню конфлікту. Однак невдовзі в ООПЦС КСУ позивачу повідомили, що її собака загинула (її збила машина), а цуценят відповідач продає на базарі без документів, тож встановити походження цуценят неможливо. Про дату загибелі собаки - 1 листопада 2009 року, позивачу стало відомо з пояснення ОСОБА_1 при ознайомлені з матеріалами перевірки, яку проводили за її заявою правоохоронні органи. Після отримання новини про загибель собаки позивач відчула шок, який не можливо описати, вона пережила великі душевні страждання, негативні емоційно-вольові переживання, втратила душевну рівновагу та спокій, втратила цікавість до життя, стала нервовою, переживає та плаче. На теперішній час позивач не має ані улюбленої собаки, ані цуценят від неї. Все це негативно позначилось на фізичному та на психоемоційному стані позивача, яка і так є інвалідом першої групи, емоційна напруга та стрес унеможливили звичайний уклад її життя, вплинули на відносини із оточуючими, підірвали віру у людей. Витрачені на утримання собаки кошти та вартість цуценят ніхто не відшкодував позивачу, у звязку з чим вона вважає, що має повне право на відшкодування завданої їй відповідачем матеріальної і моральної шкоди.

Матеріальна шкода, що причинена відповідачем позивачу становить 111575.07 грн. та складається з: витрат, які повязані із вирощуванням та утримання собаки Bora-Bora Kallado за період з квітня 2007 року по серпень 2009 року в розмірі 15575.07 гривень (з яких: 12828.67 грн. витрачено на харчування собаки, що підтверджується розрахунком добового раціону потрібного собаки відповід-ного віку, зробленого за порадами відповідача та вартості корму «Про план», яким позивач годувала собаку за порадами відповідача та магазинними чеками на придбання корму, 1896 грн. витрачено на ветеринарне обслуговування, 420 грн. на вакцинацію собаки та 300 грн. на поточне лікування собаки, що підтверджується ветеринарним паспортом та призначенням лікаря); 4800 грн., в еквіваленті 600 доларів США, витрачено на оплату виставки собаки у Болгарії, куди її возила у вересні 2007 року відповідач, що підтверджується двома дипломами з цієї виставки, які отримала собака; та упущеної вигоди, яка складається з: неодержаної позивачем грошової суми в розмірі 24000 грн. за продаж 5 цуценят, народжених Bora-Bora Kallado в вересні 2009 року, з розрахунку вартості 1 цуценя породи лабрадор-ретрівер від титулованих батьків в середньому 600 доларів США (600х5=3000$СШАх8 грн.(за середнім курсом НБУ за 1 долар)=24000грн.) та неодержаної позивачем грошової суми від приплоду цуценят від Bora-Bora Kallado, яка на протязі свого життя могла ще, мінімум два рази народити цуценят (в середньому по 7 цуценят за одні пологи), від продажу яких позивач отримала б грошову суму в розмірі 67200 грн. (600х14=8400$СШАх8грн.(за середнім курсом НБУ за 1 до-лар)=67200 грн.

Причинену відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в сто тисяч гривень.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та другий представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 позов підтримали та просили його задовольнити по підставам, викладеним вище.

Представник третьої особи з боку відповідача Одеського ОО КСУ «ООПЦС» ОСОБА_6, вважає зустрічний позов ОСОБА_2 необґрунтованим та просила в його задоволенні відмовити посилаючись на те, що Одеський ОО КСУ «ООПЦС», відповідно до п.1.1 свого Статуту, є структурним осередком неприбуткової Всеукраїнської громадської організації «Кінологічної спілки України», який веде облік членів КСУ, які обєдналися на основі спільності інтересів громадян України власників чистопородних собак для спільної реалізації мети та завдань, передбачених Статутом КСУ та цим Статутом. Метою діяльності ООПЦС КСУ, згідно п.2.2 Статуту є сприяння збереженню та покращенню генофонду чистопородних собак, як національного здобутку, шляхом їх племінного розведення на науковій основі, спираючись на досвід Міжнародної Кінологічної Федерації та вітчизняного собаківництва, тобто діяльність Осередку жодним чином не стосується комерційних відносин та жодним чином не впливає на комерційні відносини між її членами і не несе відповідальності по їх зобовязанням. Осередок не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного сторонами і жодним чином не впливала на його зміст. Шаблон договору, використаний сторонами з веб-сайту КСУ, має виключно ознайомчий та рекомендаційний характер. В шаблоні договору не визначені предмет, ціна та інші основні умови договору, тому він не може вважатися повноцінним до-говором купівлі-продажу. Сторони мали на власний розсуд визначати положення договору який вони укладають, враховуючи положення ст.627 ЦК України щодо свободи договору. Вважає, що факт посвідчення договору печаткою Одеського обласного племінного центру собаківництва КСУ стосується лише осіб, що укладають договір, і не має юридичного значення щодо визначення законності такого договору. Крім цього, на договорі не має підпису посадової особи ООПЦС КСУ, не має дати його посвідчення та будь-якого реєстраційного номеру. КСУ не забороняє своїм членам укладати і виконувати договори з купівлі-продажу, або передачі інших речових прав, на собак в усній формі, що є досить поширеною практикою. Серед членів КСУ також існує практика тимчасової передачі собак у користування або оренду (безоплатно, чи відплатне) з метою розведення, полювання тощо. Такі правовідносини можуть оформлюватися як у вигляді письмових договорів так і шляхом усних домовленостей. На її думку, між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 існували правовідносини саме безоплатного користування собакою. Однак вважає, що позивачем за зустріч-ним позовом ОСОБА_2 повністю не обґрунтована матеріальна шкода, яку вона понесла утриманням спірної собаки, інших понесених нею на собаку затрат та упущену вигоду за продаж цуценят. Також, на її думку, не доведена позивачкою за зустрічним позовом і спричинена їй моральна шкода на суму 100000 гривень.

Вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що у квітні 2007 року між заводчиком ОСОБА_1, яка являється членом Одеського ОО КСУ «ООПЦС», та фізичною особою ОСОБА_2 укладено письмовий договір купівлі-продажу цуценяти породи лабрадор-ретрівер, кличка Bora-Bora Kallado, 14.02.2007 року народження.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.180 ЦК України тварини є особливим обєктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи, що тварини, в даному випадку, собака, можуть бути предметом купівлі-продажу, між позивачем та відповідачем відбувся правочин, передбачений цивільним законодавством. На підставі того, що первісний позов залишено без розгляду суд не дає юридично-правову оцінку укладеному між сторонами договору купівлі-продажу тварини.

Згідно договору-угоди, який, як зазначено в ньому, гарантує права і обовязки покупця і заводчика породистих цуценят, члена Кінологічного Союзу України, викладеному на бланку з логотипами Міжнародної Кінологічної Федерації (FCI) і Кінологічної спілки України, громадянка ОСОБА_2 придбала цуценя породи лабрадор-ретрівер, кличка Bora-Bora Kallado, тавро №1507020, 14.02.2007 року народження, родословний документ картка цуценя 15097о607, з розплідника/заводу Kallado, заводчика ОСОБА_1 /а.с.11,12,13/.

Враховуючи те, що дата укладання договору-угоди у ньому відсутня, представники сторін погодилися в суді, що датою укладення договору є приблизно 14 квітня 2007 року, тобто дата досягнення цуценятком двох місячного віку.

Як убачається з п.ІІ вказаного договору цуценя було придбано на наступних умовах: а)повної оплати договірної вартості цуценя; б) фючерної угоди чотириста доларів США на момент передачі собаки; два цуценя після приплоду; передача документів на собаку (родословної) покупцю ОСОБА_2 після розрахунку. З моменту придбання цуценя переходить у володіння покупця на умовах, заключних даним договором.

Згідно п.ІV договору, що встановлює відповідальність покупця, ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання дотримуватися рекомендацій фахівців-кінологів і ветеринарного лікаря відносно кормленій, утриманню і вирощуванню собаки у відповідності з її породним призначенням і метою придбання.

Відповідно до п.V договору цуценя придбано по категорії шоу-собака і на момент його придбання покупець претензій до заводчика не має.

Підписи продавця і покупця на договорі завірені печаткою «Одеського обласного племінного центру собаководства кінологічної спілки України».

Суд критично оцінює ствердження представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про те, що цуценя Bora-Bora Kallado після підписання сторонами договору-угоди покупцю ОСОБА_2 не передавалось, у звязку з чим та не могла нести витрати на його утримання та мати право на відшкодування упущеної вигоди за продаж цуценят, та також отримати моральну шкоду.

Факт передачі собаки Bora-Bora Kallado продавцем ОСОБА_1 покупцю ОСОБА_2 в день підписання договору підтверджується самим текстом договору-угоди, який було укладено за пові-домленням керівника Одеського обласного центру собаківництва КСУ, поясненням представника ООПЦС КСУ, показаннями свідків, та додатковими поясненнями, після допиту свідків, представ-ника відповідача ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_2 знає років 14, а з ОСОБА_1 познайомилася у ОСОБА_2 в літку 2007 року. В квітні 2007 року ОСОБА_2 купила у ОСОБА_1 цуценя породи лабрадор по клички Бетті. Цуценя постійно проживала у ОСОБА_2, а ОСОБА_1 часто приїжджала до неї і помагала доглядати собаку, дресирувати її, возила Бетті в Болгарію на виставку, де та на виставці отримала два диплома. Однак усі розходи по утриманню собаки, її лікуванню, відвезення її на виставки несла ОСОБА_2 Вона особисто декілька разів возила ОСОБА_2 в зоомагазин за кормами для собак і бачила, що та купляє дороги корма. Крім цього вона разом зі своїм чоловіком неодноразово помагали ОСОБА_2 кормити собак. Не зважаючи на те, що у позивачки крім Бетті було ще три собаки, одна з яких теж породи лабрадор по клички Роуз, яка зявилася через півроку після Бетті, але ОСОБА_2. була дуже привязана до Бетті. Було помітно, що вони відчували одна одну. Знаходження Бетті поруч з позивачкою, дуже позитивно відображалося на її стані здоровя. Зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що це лікарі порадили їй завести собі собаку породи лабрадор. Після того, як ОСОБА_1 не повернула ОСОБА_2 Бетті після пологів, а потім стало відомо, що Бетті загинула, у позивачки почалися приступи епілепсії, погіршився нервовий стан, вона постійно плакала, у звязку з чим потребувала сторонній допомоги, співчуття, які вона та інші знайомі ОСОБА_2 намагалися їй надати.

Аналогічні показання дали суду свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, ОСОБА_2. обґрунтовано звернулася до суду з позовом за захистом своїх порушених прав відповідачем ОСОБА_1

Аналізуючи надані позивачем за зустрічним позовом докази відносно спричинення їй відпо-відачем матеріальної шкоди, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦК).

У ст.22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у звязку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Враховуючи, що в даному випадку шкода причинена неналежним виконанням зобовязання, що витикає з договору купівлі-продажу, застосовуються правові наслідки порушення зобовязання, визначені ст.ст.611,623 ЦК України.

Проте, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст.59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд критично оцінює та не бере до уваги надані позивачем докази в якості обґрунтування понесених нею витрат на утримання, виставку собаки та її медичне обслуговування у звязку з їх неналежністю, оскільки касові чеки з зоомагазину у кількості 7 штук за період з 30.09.2009 року по 17.02.2010 року, де з деяких вбачається, що купувався корм «Про план», але вже після вибуття спір-ної собаки від позивача; власно зроблений розрахунок вартості добового раціону харчування собаки відповідного віку; довідки про призначення відповідних ліків та ветеринарний паспорт на собаку, а також два дипломи, що були отримані собакою Bora-Bora Kallado на виставці в Болгарії - не містять в собі інформацію щодо понесених позивачем витрат у визначеному нею розмірі.

Висновок суду ґрунтується на положенні норми ст.22 ЦК, яка прямо приписує відшкодування тільки тих витрат, які особа зробила (або мусить зробити) для відновлення свого порушеного права, та ч.2 ст.623 ЦК, якою, доказування розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, покладається на кредитора.

Не підлягає задоволенню і вимога відносно відшкодування упущеної вигоди, яка позивачем визначена в розмірі 91200 гривень, яку вона мала отримати від продажу вже народжених та народжених у майбутньому цуценят її собакою Bora-Bora Kallado.

В обґрунтування розміру упущеної вигоди позивач посилається на дані, що їй стали відомі від відповідача, про народження її собакою 7 цуценят, та вартість яких нею розрахована виходячи з середньої вартості одного цуценя 600 доларів США, з розрахунку по середньому курсу НБУ 8 грн.), та отримання приплоду від цієї собаки в майбутньому у тої же кількості, з розрахуванням тої же вартості цуценя.

Відповідно до вимог діючого законодавства при вирішенні питання про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди стягненню підлягає вся належне підтверджена кредитором упущена вигода.

Позивачем за зустрічним позовом розмір упущеної вигоди приведено без підтвердження того, що саме сім цуценят було народжено собакою Bora-Bora Kallado у вересні 2009 року, та саме 3000 доларів, що в еквіваленті, на час розгляду справи, становить 24000 гривень, отримано відповідачем від їх продажу, без документального підтвердження дійсної ринкової вартості одного цуценя породи лабрадор-ретрівер, та розрахунок упущеної вигоди, в порушення ст.524 ЦК, визначено в іноземній валюті.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 100000 гривень за причинені їй відповідачем моральні страждання, понесені нею у звязку з неможливістю, спочатку, спілкуватися з улюбленою собакою, а потім, через звістку про її загибель, вони підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Преамбула до Загальної декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сімї, і рівних та невідємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Ці положення відображені й у Конституції України, де у ст.3 зазначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обовязком держави.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пленум Верховного Суду України у п.3 постанови «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, з наступними змінами, розяснює, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивачем за зустрічним позовом доведено обґрунтування спричиненої їй неправомірними діями відповідача моральної шкоди. Проте, на думку суду, розмір моральної шкоди позивачем завищено.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує вік позивача та її стан здоровя, наявність у позивача інших собак, одна з яких породи лабрадор-ретрівер, дружні взаємовідносини, що склалися між сторонами при вирощуванні собаки та зловжи-вання відповідачем довірою позивача в подальшому, ступень вини відповідача у порушенні прав позивача.

Суд зазначає, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, страждань особи. Будь-яка компен-сація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Але законодавець у ч.3 ст.23 ЦК України зазначив, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі викладеного вище, враховуючи принцип розумності і справедливості суд вважає, що виходячи з обставин справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню причинена моральна шкода в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

На підставі ст.3 Конституції України, ст.ст.16,22,23,524,611,623 ЦК України і керуючись ст.ст.10,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Одеського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна Спілка України» «Одеський обласний племінний центр собаківництва» про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, завдану моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в розмірі 120.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 94 гривні 10 копійок на рахунок: 31214206700270, код отримувача:23214979, МФО 828011, УДК у Комінтернівському районі, банк: ГУДКУ в Одеській області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя І. Ю. Рідник