Рішення № 20922004, 13.01.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

                                                                                          Справа № 1407/2-1952/11

РІШЕННЯ

іменем України

"13" січня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Фінько О.П.,

за участю: Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області

ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам –вихователям та прийомним батькам в розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 81 коп.

В позовній заяві зазначено, що відповідачці ОСОБА_3, що мала статус прийомної сім’ї у зв’язку з влаштуванням дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була призначена з квітня 2009 р. до 26 вересня 2017 р. при її зверненні до позивача, державна соціальна допомога на дитину, позбавлену батьківського піклування та грошове забезпечення прийомної сім’ї.

У зв’язку з тим, що чоловік відповідачки не був рекомендований для включення до Єдиного банку даних потенційних прийомних батьків, рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської Ради Миколаївської області за №371 від 24 грудня 2010 р. «Про припинення дії договору про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї від 30 квітня 2009 р. за №36», була припинена дія вказаного договору про влаштування дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

Посилаючись на викладене, а також на те, що вказане призвело до переплати відповідачці вищевказаного виду державної соціальної допомоги за період з 24 грудня по 31 грудня 2010 р., прокурор просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області безпідставно отримані кошти в розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 81 коп.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві та просили його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

За таких обставин, суд вважав за можливе ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.224 ЦПК України. Представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 (до шлюбу –Ярошенко, зміна прізвища відбулася на підставі свідоцтва про шлюб, виданого 29 червня 2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка міста Вознесенськ Миколаївської області, була одержувачем державної соціальної допомоги на дитину, позбавлену батьківського піклування, грошового забезпечення батькам –вихователям і прийомним батькам. За призначенням даного виду державної соціальної допомоги остання звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області із письмовою заявою від 07 травня 2009 р. та відповідними документами і одержувала вказану допомогу до 31 грудня 2010 р. включно.

Разом з тим, у зв’язку з виникненням несприятливих умов для виховання та спільного проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (змінився сімейний стан відповідачки та у зв’язку з тим, що її чоловік ОСОБА_6 Миколаївським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді не рекомендований для включення до Єдиного банку даних потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків –вихователів), 24 грудня 2010 р. виконавчим комітетом Вознесенської міської Ради Миколаївської області було прийнято рішення №371 «Про припинення дії договору про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї від 30 квітня 2009 р. за №36». Згідно вказаного рішення, припинена дія вищевказаного договору про влаштування дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

Разом з тим, державна соціальна допомога була виплачена відповідачці в грудні 2010 р. за повний місяць в сумі 2583 (дві тисячі п’ятсот вісімдесят три) грн. 90 коп.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 належним чином повідомлена про виявлену Управлінням праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області переплату, однак, на час розгляду справи в суді, кошти до бюджету добровільно останньою повернуті не були.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися правовідносини в сфері надання державної соціальної допомоги на дитину, позбавлену батьківського піклування та грошового забезпечення прийомної сім’ї, які врегульовані: Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 р. (з наступними змінами та доповненнями), Указом Президента України від 17 жовтня 1997 р. за №1153/97 «Про затвердження заходів щодо становища дітей сиріт і дітей, які залишилися без батьків», а також постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р за №81 Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною".

Відповідно до вищевказаного Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною", передбачено, що призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються управлінням праці і соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці і соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - уповноважений орган) дитячому будинку сімейного типу або прийомній сім'ї на підставі підготовлених службою у справах дітей документів, що зберігаються протягом п'яти років після припинення виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення.

Уповноважений орган призначає соціальну допомогу та грошове забезпечення за заявою батьків-вихователів і одного з прийомних батьків, до якої додаються:

- рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї;

- документи, що підтверджують статус дитини;

- довідка органу державної виконавчої служби про розмір аліментів;

- довідка з місця навчання про розмір стипендії.

Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або прийомну сім'ю включно до дня досягнення дитиною 18-річного віку, а у разі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. за №565, дія договору про влаштування на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (важка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов'язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у ст. 212 Сімейного кодексу України.

Таким чином, згідно чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що з моменту припинення дії договору про влаштування дитини на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї –24 грудня 2010 р. відповідачка не мала права на отримання вищевказаної соціальної допомоги та грошового забезпечення.

Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони підлягають стягненню в судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України, п.5 ст.20, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачене право прокурора на звернення в суд з позовом про захист прав і законних інтересів держави у випадках передбачених законодавством.

За таких встановлених обставин та враховуючи, що вимоги позивача є по суті вимогами про відшкодування шкоди і відносяться до компетенції судів цивільної юрисдикції, підстави позову, що випливають із спірних правовідносин мають цивільно - правовий характер і не пов’язані безпосередньо зі здійсненням позивачем владних управлінських повноважень, керуючись ст.1166 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально, а з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню зайво сплачені кошти в розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 81 коп.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, 224-226 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплаченої державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської Ради Миколаївської області надмірно виплачені кошти державної соціальної допомоги на дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам –вихователям і прийомним батькам за період з 24 грудня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. в розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на користь Держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, код отримувача 23406957 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя           Т.В. Серебрякова