Рішення № 20918861, 02.12.2011, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Справа №2-1966/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011р. Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Подолянчука І.М.,

при секретарі Мінченковій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спільного Українсько-Російського підприємства «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства

Про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що він з 13 березня 2007 р. працював у Спільному Українсько-Російському підприємстві «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства на посаді начальника комерційного відділу.

Наказом за № 18/2011-к від 09 березня 2011р. його було звільнено з роботи за власним бажанням. При звільненні відповідачем йому не було виплачено заробітну плату за період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р. включно у сумі 5625 грн. 08 коп.

Відповідач ухиляється від виплати відповідних сум, мотивуючи свої дії відсутністю коштів. На його неодноразові звернення до відповідача з питання виплати заборгованості йому відповідали тільки обіцянками.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, які йому належать від підприємства, організації, установи провадиться в день звільнення, але вказаних розрахунків відповідач з ним не провів.

Просив постановити судове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 5625, 08 грн., а також середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 12 березня 2011р. по день фактичного розрахунку.

Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача –Спільного Українсько-Російського підприємства «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та суду пояснив, що дійсно позивач з 13 березня 2007 р. працював у Спільному Українсько-Російському підприємстві «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства на посаді начальника комерційного відділу.

Наказом за № 18/2011-к від 09 березня 2011р. позивача було звільнено за власним бажанням. При звільненні позивачу не було виплачено заробітну плату за період з жовтня 2010 р. по березень 2011р. включно у розмірі 5625 грн. 08 коп.

Представник відповідача не заперечувала проти стягнення цієї суми боргу по заробітній платі на користь позивача, але заперечувала задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку, починаючи з 12 березня 2011 р. по день фактичного розрахунку у зв’язку з тим, що після звільнення позивача ОСОБА_1 з підприємства відповідача, позивач працевлаштувався в ТОВ «Автошарм -Донецьк» з 15 березня 2011р. та його заробітна плата значно вище тієї зарплати, яку він отримував на підприємстві відповідача.

Суд, заслухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні було встановлено, що з 13 березня 2007 р. позивач ОСОБА_1 працював у Спільному Українсько-Російському підприємстві «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства на посаді начальника комерційного відділу.

Наказом за № 18/2011-к від 09 березня 2011р. позивача було звільнено за власним бажанням з 11 березня 2011р. При звільненні відповідач не провів з позивачем повний розрахунок та не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2010р. по березень 2011 р. в сумі 5625 грн. 08 коп.

Згідно довідки № 04/11-3 від 01 квітня 2011р., виданої Спільним Українсько-Російським підприємством «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства, заборгованість по заробітної платі перед позивачем ОСОБА_1 складає 5625 грн. 08 коп.

На підставі довідки №11/11-1 від 01 листопада 2011р., виданої Спільним Українсько-Російським підприємством «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 складала 86, 91 грн.

Згідно довідки № 88 від 03 жовтня 2011р., виданої ТОВ «Автошарм-Донецьк», позивач ОСОБА_1 працевлаштувався на вищевказане підприємство з 15 березня 2011 р. та його заробітна плата за 6 місяців складає 18800 грн.

З урахуванням принципу розумності та достатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі 5625,08 грн. та середній заробіток за час затримки за один день, тобто за 14 березня 2011р. у розмірі 86, 91 грн. в зв’язку з тим, що 12 березня 2011р. та 13 березня 2011 р. були суботою та неділею, тобто вихідними днями.

Позивач ОСОБА_1 після звільнення з роботи був працевлаштований і його соціальні права на отримання зарплати були більшими, ніж на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 30 квітня 1993р. з подальшими змінами та доповненнями, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51, 00 грн., а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009р. № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. № 1258», - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 грн.

Керуючись ст.ст.115-117 КЗпП України; ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зі Спільного Українсько-Російського підприємства «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства (р/р 26008302590066 в філії Пролетарського відділення ПАТ «Промінвестбанк м. Донецька», МФО 334301, ОКПО 13481225, ІНН 134812205619) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі в розмірі 5625 (п’ять тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 08 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 86 (вісімдесят шість) грн.91 коп., а всього 5711 (п’ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 99 коп., а в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути зі Спільного Українсько-Російського підприємства «Донецьк-Лада»у формі закритого акціонерного товариства (р/р 26008302590066 в філії Пролетарського відділення ПАТ «Промінвестбанк м. Донецька», МФО 334301, ОКПО 13481225, ІНН 134812205619) на користь держави витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. та держмито у розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: