Рішення № 20915419, 18.01.2012, Дружківський міський суд Донецької області

Справа 2-1392/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді                     Гонтар А.Л.

          при секретареві           Костенко В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1                                         

          розглянувши в судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_2 02 грудня 2011 р. звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

          Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 14.06.2011 року уклав з відповідачем договір-позики, згідно якого передав йому кошти в розмірі 20000 гривень. Вказану суму відповідач зобов'язувався повернути до 20.06.2011 року. Однак, в зазначений термін відповідач грошей не повернув.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 20000 гривень, пеню в розмірі 160000 гривень та моральну шкоду у сумі 20000 гривень.

          Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву з клопотанням розглядати справу у йго відсутності та допустити в якості його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді державного мита у сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, про що в справі є розписки. Заяву з клопотанням про відкладення справи суду не надав, причини неявки не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

14.06.2011 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав ОСОБА_3, грошову суму у розмірі 20000 гривень з зобов`язанням повернути таку ж саме суму до 20.06.2011 року, що підтверджується розпискою, яка підписана обома сторонами. (а.с. 19 )

Як було з'ясовано у судовому засіданні, відповідач до наступного часу гроші позивачу не повернув.

Згідно вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

          Згідно зі ст..1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договором про грошову позику від 14.06.2011 року, вибачається що позикодавець ОСОБА_2 передав у власність позичальнику ОСОБА_3, грошові кошти в сумі 20000 гривень, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму у термін до 20.06.2011 року.

          Згідно ст.. 526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.           Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної суми боргу за договором позики грошей від 14.06.2011 року підлягають задоволенню в сумі 20000 гривень.

Далі, згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний оплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розписки від 14.06.2011 року у разі допущення прострочки платежу ОСОБА_3 зобов’язується сплатити ОСОБА_2 10% від суми залишку простроченої заборгованості за кожен день прострочки.

Розписку відповідач підписав, тим самим погодившись з усіма умовами.

Оскільки відповідач не повернув повністю суму боргу, то залишок складає 20000 гривень, 10% від даної суми складає 2000 гривень. З 20 червня 2011 року по 07.09.2011 року 80 днів прострочення.

Таким чином, сума за весь час прострочення погашення заборгованості складає 160000 гривень ( 80 днів х 2000 гривень).

Що стосується стягнення моральної шкоди, то в цій частині позивачу треба відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються судами, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями ЦК та іншим законодавством, яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов’язань, що підпадають під дію Закону від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів” чи інших законів, якими врегульовано такі зобов’язання і передбачено відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини, що виникли між сторонами в розглядуваній справі, є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у даному випадку їх порушення законом не передбачено.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню підлягають судові витрати, які понесені стороною, на користь якої прийнято рішення, підтвердженні документально.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень (а.с. 26 ), держмито у сумі 51 гривня (а.с. 26 ).

Крім того, з відповідача треба стягнути на користь держави судові витрати у сумі 1529 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,88,212-215,218, 224 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 526, 530, 625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, Постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково .

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у сумі 20000 (двадцать тисяч) гривень, суму за кожен день прострочення у розмірі 160000 (сто шістьдесят тисяч) гривень, судові витрати у вигляді державного мита у розмірі 51 (пятьдесят одна) гривня , судово-інформаційний збір у сумі 120 (сто двадцять) гривень.

          Стягнути з ОСОБА_3 в Державний бюджет м.Дружківка р/р 31212206700040 банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 Код ЕДРПОУ (банку) 34686563 Код ЕДРПОУ (суду) 02895722, КБК 22030001 судовий збір у сумі 1529 (тисячу пятсот двадцать девять) грн. 00 коп..

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                    Суддя: А. Л. Гонтар