Постанова № 20913347, 17.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

17.01.2012

Постанова

Іменем України

31.10.2011 р. справа №15/5009/2987/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Марченко О.А.

суддів

Шевкової Т.А., Зубченко І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

15.08.2011р.

у справі

№15/5009/2987/11 (суддя Горохов І.С.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області

про

стягнення 35 874,00грн. та розірвання договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2011р. у справі №15/5009/2987/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного споживання ” м.Мелітополь Запорізької області були задоволені, у зв’язку з чим договір №1-020710 від 02.07.2010р. розірвано та з відповідача стягнуто на користь позивача суму авансового платежу в розмірі 35 874,00грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв’язку з тим, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи та вважає наведене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесено з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що у відповідача не виникло зобов’язання з поставки товару, з повернення авансового платежу та договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Будь-якого повідомлення з боку позивача про розірвання договору на адресу відповідача не надходило, отже вимога про розірвання договору є передчасною та необґрунтованою з урахуванням вимог ст. 188 Господарського кодексу України.

Сторони наданим їм правом не скористались, у судове засідання не з’явились, поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання були сповіщенні належним чином.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез’явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного споживання” м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 35 874,00 грн. та розірвання договору №1-020710 від 02.07.2010р.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного споживання” м.Мелітополь Запорізької області обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №1-020710 від 02.07.2010р., що є порушенням ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, за твердженням позивача, між сторонами було укладено договір №1-020710 від 02.07.2010р. На виконання умов наведеного договору позивачем перераховано відповідачу 50% передплати за товар в розмірі 35 874,00грн. Позивач звертався на адресу відповідача з листами щодо поставки товару, відповідач повідомляючи листами про здійснення поставки зазначив дату поставки. Проте на момент звернення до суду відповідачем поставку товару позивачу не здійснено. У зв’язку з чим, просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати та розірвати договір №1-020710 від 02.07.2010р.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем надано клопотання про заміну первісного відповідача належним, відповідно до якого останній просить суд в порядку ст.24 Господарського процесуального кодексу України замінити первісного відповідача ТОВ „Товари народного споживання” на належного –ТОВ „Товари народного вжитку”. Наразі, клопотання позивача про заміну первісного відповідача на належного є безпідставним, оскільки позовна заява заявлена до відповідача –ТОВ „Товари народного споживання” з кодом ЄДРПОУ 25482098, але відповідно до наявних в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №10196847, свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 №223092, та статуту ТОВ „Товари народного вжитку”, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ 25482098 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області, а відтак належним відповідачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поставка кожної партії товару за договором №1-020710 від 02.07.2010р. повинна була здійснюватись протягом 20 робочих днів з моменту отримання продавцем 50 % передплати за кожну окрему партію товару без відкладення поставки товару до моменту отримання 100% передплати, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

02.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „А.Стакі-Рейл” (покупець) укладено договір №1-020710 від 02.07.2010р. з урахуванням протоколу розбіжностей від 02.07.2010р. та протоколу врегулювання розбіжностей від 20.07.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю „А.Стакі-Рейл” перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл”, виходячи з чого, між сторонами укладена додаткова угода №1 від 30.09.2010р. щодо заміни у змісті договору найменування та реквізитів покупця. Таким чином, належним позивачем по справі є саме Товариство з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл”.

За умовами п.п. 1.1, 1.2 договору продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти в свою власність та оплатити товар, найменування (асортимент), кількість та вартість якого визначається сторонами в специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору. Поставка товару здійснюється партіями.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 договору, покупець здійснює 100% передплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступному порядку: – 50% від загальної вартості партії товару, зазначеної в специфікації, протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації та виставлення продавцем рахунку-фактури; – залишок 50% від загальної вартості партії товару, зазначеної в специфікації протягом 1 робочого дня до моменту поставки. Умови оплати можуть змінюватись та уточнюватись сторонами в специфікаціях по даному договору.

На виконання умов договору 02.07.2010р. між сторонами підписано специфікацію №1 до договору №1-020710 від 02.07.2010р., якою останні визначили асортимент, кількість та вартість продукції. Загальна вартість продукції складає 74 670,48грн. Також, у змісті наведеної специфікації сторони дійшли згоди щодо зміни п.5.2 договору та визначили, що поставка кожної партії товару здійснюється протягом 20 робочих днів з моменту отримання продавцем 50% передплати за дану партію товару, але не раніше отримання 100% передплати відповідно до п. 4.1 договору. Конкретний день поставки товару узгоджується додатково.

За твердженням позивача, останній 25.10.2010р. платіжним дорученням №860 перерахував відповідачу 35 874,00грн. у якості 50% передплати за товар згідно договору №1-020710 від 02.07.2010р., проте, виходячи з суми загальної вартості продукції, яка визначена у специфікації №1 від 02.07.2010р., належною сумою 50% передплати за продукцію є 37 335,24 грн.

Так, 08.02.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №69/02/11 з вимогою зазначити дату поставки товару, що не заперечує відповідач. У відповідь на наведену претензію, відповідач направив позивачу лист вих.№020/12 від 21.02.2011р., в якому зазначив про те, що поставка товару буде здійснена не пізніше 01.04.2011р. Таким чином, на думку позивача, кінцевим строком поставки продукції відповідачем позивачу за договором №1-020710 від 02.07.2010р. є 01.04.2011р.

В свою чергу, відповідно до п.5.5 договору у разі порушення покупцем умов оплати продавець має право зупинити поставку товару до моменту усунення покупцем порушень умов оплати.

При цьому, ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу ст.613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Отже за всіма видами зобов’язань боржнику надається право відстрочення виконання на час прострочення кредитора. Після припинення прострочення кредитора боржник втрачає право на відстрочення виконання, а тому в подальшому несе відповідальність за належне виконання зобов’язання на загальних підставах.

Як зазначено вище, на думку позивача, кінцевим строком поставки продукції відповідачем позивачу за договором №1-020710 від 02.07.2010р. є 01.04.2011р.

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З наведеного вбачається, що в розумінні зазначеної статті право позивача на стягнення попередньої оплати за непоставлений товар виникає після спливу строку, встановленого для поставки товару.

Виходячи з того, що позивач не довів факту дотримання останнім умов договору щодо здійснення передплати вартості продукції, строк поставки спірної продукції відповідачем позивачу не настав, а відтак у позовних вимогах про стягнення суми авансового платежу в розмірі 35 874,00грн. слід відмовити.

Також, позивач просить розірвати договір №1-020710 від 02.07.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Амстед –Рейл”.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2 договору №1-020710 від 02.07.2010р. визначено, що даний договір може бути змінений, доповнений або розірваний за взаємною згодою сторін.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Наразі, за твердженням позивача, відповідач порушив умови договору в частині здійснення постачання продукції, що є підставою для розірвання спірного договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Одночасно, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Проте доводи позивача не підтверджують настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України, тому місцевий господарський суд дійшов необґрунтованих висновків, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору №1-020710 від 02.07.2010р. підлягають задоволенню.

З викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2011р. у справі №15/5009/2987/11 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають віднесенню на позивача у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2011р. у справі №15/5009/2987/11 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області про стягнення 35 874,00грн. та розірвання договору №1-020710 від 02.07.2010р. залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Товари народного вжитку” м.Мелітополь Запорізької області витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 221,87грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстед-Рейл” м.Малин Житомирської області на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 85,00грн.

Господарському суду Запорізької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження” видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 31.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Т.А. Шевкова

І.В. Зубченко

Повний текст постанови підписаний 03.11.2011р.

Надруковано: 5 прим.

1 –позивачу;

1 –відповідачу;

1 –до справи;

1 –гос. суду Запорізької області;

1 –ДАГС.