Ухвала суду № 20905998, 19.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"19" січня 2012 р. № 02-02/5028/70/2012

Суддя Iвченко С.М., розглянувши матеріали заяви № 16/1 від 16.01.12, поданої

Головою ліквідкомісії боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білекспомеблі", код ЄДРПОУ 32601692, вул. Квітнева, 23 Б, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область,15501

Предмет спору: про визнання боржника банкрутом < сума позову > < валюта >

ВСТАНОВИВ:

Головою ліквідкомісії боржника подано заяву про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв"язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Такою особливістю є те, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 204 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути оголошений за рішенням суду банкрутом у разі неспроможності через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 5, ч. 7 ст. 7 зазначеного Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження боржником своєї неплатоспроможності та безспірності вимог кредиторів документами, які боржник зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців" передбачено, що інформація про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Відповідно до вимог частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. На ліквідаційну комісію (ліквідатора) ст.111 Цивільного кодексу України. покладає обов"язок повідомити всіх кредиторів про припинення юридичної особи.

У відповідності до Порядку обліку платників податків і зборів голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) зобов"язаний у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою №6-ОПП. На підставі одержаної заяви органом державної податкової служби у відповідності до згаданого Порядку та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків

Відповідно до вимог ч.5 ст. 60 Господарського кодексу України , яка регулює загальний порядок ліквідації суб"єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб"єкта господарювання , який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його органу , який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, передумовами порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є здійснення попередньої публікації оголошення в порядку частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України та статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності, повідомлення всіх кредиторів про припинення юридичної особи, повідомлення органів державної податкової служби про рішення щодо припинення юридичної особи, прийом заяв кредиторів у встановлений термін, але не менше 2 місяців , складання проміжного ліквідаційного балансу, який має містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду, оцінка вартості наявного майна боржника.. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи згідно до вимог ст.111 Цивільного кодексу України. У відповідності до ч. 2 ст.36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені.

Всі зазначені обставини та докази, що їх обґрунтовують , мають бути у наявності на час звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство та з"ясовуються судом при вирішенні питання про порушення чи відмову у порушенні справи про банкрутство, поверненні заяви без розгляду.

Як вбачається з заяви голови ліквідаційної комісії боржника та доданих до неї матеріалів, він не зазначив і не надав доказів:

- повідомлення всіх кредиторів та органу ДПІ про рішення засновників щодо припинення юрособи ,

- щодо затвердження проміжного ліквідбалансу учасниками товариства згідно до ст. 111 Цивільного кодексу України та нотаріального посвідчення підписів на ньому

- щодо оцінки майна, довідок органів реєстрації щодо наявності чи відсутності майнових активів ( об"єктів нерухомості, транспортних засобів, тракторної та іншої сільгосптехніки, земельних ділянок, іншого майна, що підлягає реєстрації)

- у заяві зазначено про те, що згідно проміжного ліквідбалансу дебіторська заборгованість складає 561025,93грн., а кредиторська заборгованість - 1461,43 (без зазначення одиниць виміру), що не доводить та не пояснює факту неспроможності боржника , оскільки сума кредиторської заборгованості є значно меншою ніж у сумі активи боржника та дебіторська заборгованість.

Згідно до ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство з підстав, вказаних у згаданій статті, а також з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України невказання у заяві обставин , на яких ґрунтуються вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, є підставами для повергнення заяви без розгляду .

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне повернути заяву без розгляду, що не виключає повторне звернення після усунення обставин, що зумовили таке повернення.

Керуючись ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути боржнику без розгляду.

Додаток на 11 арк.

Суддя С.М. Івченко