18.01.12 < >
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
”17” січня 2012 року справа № 5028/11/163/2011
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап", юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, оф.291, м. Київ, 03028; поштова адреса: Головпоштамт, а/с 41, м. Дніпропетровськ, 49000
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аір-Поліграф",
вул. Київська, 325, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500
Предмет спору: про стягнення заборгованості 74 989,41 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: не з'явився.
Представник відповідача: не з'явився.
Позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф” про стягнення заборгованості в сумі 74 989,41 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № ТГ-616 від 22.06.2010 р., своєчасно та в повному обсязі не виконано взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість за поставлений позивачем товар в сумі 34 091,43 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 34 091,43 грн. основного боргу, 1 666,01 грн. пені та 39 231,96 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.
Сторони своїх представників в судове засідання не направили. Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило. Копії ухвали про порушення провадження у справі від 20.12.2011 р., направлені на адресу сторін, отримані уповноваженими особами сторін, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення..
За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф” (Покупець) 22.06.2010 р. укладено договір купівлі-продажу № ТТ-616 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (надалі іменується „товар”), що перераховані в рахунках-фактурах (рахунках-специфікаціях або специфікаціях), які являються невід’ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1 п. 1 Договору).
Ціна на товар являється договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки Покупця, вказані у рахунку-фактурі (рахунку-специфікації або специфікації), які є невід’ємною частиною цього Договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки Покупця є підписання сторонами рахунку-фактури (рахунку-специфікації або специфікації). Ціна на товар залежить від курсу євро (EUR) до національної валюти (гривні) за даними Міжбанківської валютної біржі (п.п. 2.1 п. 2 Договору).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач на виконання умов Договору передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 123 207,54 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач товар отримав, будь-яких заперечень не надав, отже враховуючи положення ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 5.2. Договору передбачено, що розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у повному обсязі, або частками протягом 7 (семи) календарних днів з дня передачі товару, якщо інший строк не вказаний у рахунку-фактурі (рахунку-специфікації або специфікації).
Однак, відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе договірні зобов’язання щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та в строк не виконав.
Станом на 30.11.2011 р. заборгованість відповідачем не погашена і становить 34 091,43 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати отриманого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до п. 10.2 Договору у разі порушення термінів оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання заборгованості.
Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано за період з 15.10.2011 р. по 29.11.2011 р. та пред’явлено до стягнення 1 666,01 грн. пені.
Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено затримку виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань, суд доходить висновку про правомірність вимоги позивача щодо стягнення пені. Вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 231,96 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом та іншим актом цивільного законодавства.
В п. 5.5 Договору сторони погодили, що у разі прострочення Покупцем оплати поставленого товару, Покупець зобов’язаний сплатити повну вартість товару, а також, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Враховуючи, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за отриманий товар, можна стверджувати, що відповідач дійсно користувався чужими грошовими коштами.
Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 39 231,96 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аір-Поліграф” (вул. Київська, 325, м. Прилуки, 17500, р/р 2600000015868 в ВАТ „ДержЕксімБанк”, МФО 353649, код 24837375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група „Інтерпап” (юридична адреса: вул. Саперно-Слобідська, 8 А, оф.291, м. Київ, 03028; поштова адреса: Головпоштамт, а/с 41, м. Дніпропетровськ, 49000, р/р 260078536 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 30776789) 34 091,43 грн. основного боргу, 1 666,01 грн. пені, 39 231,96 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 499,79 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Бобров
Судове рішення № 20905953, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 18.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/163. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: