Рішення № 20905847, 16.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

16.01.12 <>

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

11 січня 2012р. справа №5028/14/134/2011

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»,

вул.Новокостянтинівська,18В, м. Київ, 04655

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Льон»,

вул.Лизогуба,13, м. Чернігів, 14013

Про стягнення 126969,05дол.США (1013784,38грн.) та 110443,53грн.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1 юридичний консультант доручення №8 від 10.12.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 126 969,05дол.США та 110443грн.53коп. заборгованості за кредитним договором №09/08-К2401 від 17.04.08р., в тому числі суму заборгованість за кредитом в сумі 102 861,76дол.США, заборгованість по процентам в сумі 24 107,29дол.США за період з 23.04.08р. по 16.10.11р., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 92 389,39грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 18 054,13грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.12.11р. надав відзив на позов №55 від 07.12.11р., в якому проти позову заперечував та зазначив, що згідно п.5.1.1 кредитного договору позивач у звязку з невиконанням зобовязань відповідача по кредитному договору звернув стягнення на заставне майно склад, загальною площею 520,6кв.м за адресою м.Чернігів, вул.Дніпровська,34, що для виконання стягнення на заставне майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. було видано виконавчий напис №2525 від 24.04.10р., склад продано з прилюдних торгів, а кошти перераховані кредитору і погашення боргу підтверджується виписками по особовому рахунку за період з 25.03.11р. по 04.08.11. Відповідач стверджує, що зобовязання було виконано за виконавчим написом нотаріуса, який було передано на виконання до ДВС, а тому повторне нарахування пені законодавством після проведення стягнення державною виконавчою службою по виконанню зобовязань не передбачено, що за невиконання виконавчого напису несе відповідальність підрозділ примусового виконання рішень відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», що в позовній заяві позивачем заявлені вимоги за період з 2008р. по 2010р. це період за який сплачено продажем заставного майна, сума заявлених в позові вимог не підтверджується документами.

Від позивача надійшло пояснення по справі, в якому зазначив, що 24.04.10р. був вчинений виконавчий напис №2525 на іпотечному договорі та для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок коштів отриманих від реалізації нежитлової будівлі складу, задовольнити вимоги позивача в розмірі 319 000,14грн. та 141 848,01дол.США, 11 600грн. плати за вчинення виконавчого напису, що за вказаним виконавчим написом Новозаводським ВДВС було відкрито виконавче провадження і 14.03.11р. відбулися прилюдні торги, на яких нежитлова будівля склад був реалізований. Позивач повідомляє про те, що 31.03.2011р. заступником начальника Новозаводського ВДВС ЧМУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, що завершено виконавче провадження та перераховано в рахунок погашення боргу 408828,39грн., що підтверджується відміткою державного виконавця на зворотньому боці виконавчого напису. Позивач у поданому письмовому поясненні наводить відомості про те, що отримані кошти в сумі 408 828,39грн. були зараховані наступним чином: погашення процентів за користування кредитною лінією в гривнях 29 279,21грн. згідно меморіального ордеру №U2182-528 від 31.03.11р., 46 491,80грн. згідно меморіального ордеру №U2182-530 від 31.03.11р., 3883,54грн. згідно меморіального ордеру №U2182-537 від 31.03.11р.; погашення процентів за користування кредитною лінією в дол.США 11 000,49дол.США згідно меморіального ордеру №U2382-750 від 01.04.11р., 2 053,88дол.США згідно меморіального ордеру №U2382-752 від 01.04.11р., погашення заборгованості по кредиту 225 000грн. згідно меморіального ордеру №U2182-538 від 31.03.11р., що коштів, які надійшли від реалізації заставного майна виявилося недостатньо для задоволення вимог позивача в повному обсязі. Крім того, позивач у поданому поясненні зазначив, що пеня розрахована за 6 місяців тобто з 29.04.10р. по 28.10.10р., що було використано облікову ставку НБУ, розмір якої підтверджується попередньо наданими копіями постанов правління НБУ.

Від позивача надійшло клопотання від 11.01.12р., в якому у звязку з тим, що представник ПАТ «Сведбанк»буде приймати участь в інших судових засіданнях у Деснянському районному суді м. Чернігова просив розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи без участі представника позивача.

До вказаного клопотання позивачем подані незасвідчені копії судових повісток, які не є належними доказами у розумінні ст. 36 ГПК України. Суд не задовольняє клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника у звязку з його необґрунтованістю, але враховуючи те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду і явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи по суті за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по справі від 11.01.12р., в якому зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 102 861,76дол.США та суми заборгованості по процентам у розмірі 24 107,29дол.США підлягають задоволенню, що позовні вимоги в частині стягнення пені заявлені після спливу терміну вказаного в ст.258 ЦК України та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на загальну суму 110 443,53грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву від 11.01.12р., в якій просив застосувати позовну давність в один рік до позовних вимог в частині стягнення пені, яка прийнята судом до розгляду, з огляду на встановлене ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України право сторони у спорі на подання зави про застосування позовної давності до винесення судом рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Згідно п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», зміни до установчих документів проведено 14.09.11р., номер запису 10741050074001591, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30.04.09р. ВАТ «Сведбанк»у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ «Сведбанк».

У відповідності до виписки Серія ААБ №789295 Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

17.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено кредитний договір №09/08-К/2401.

Відповідно до п.1.1 договору банк (позивач по справі) має право надати позичальнику (відповідачу по справі) грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірах, на строк та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобовязується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені договором та відповідно до Графіка. Надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами в гривні та доларах США. Кредитна лінія передбачає право позичальника протягом дії договору отримувати та повертати грошові кошти у межах визначених договором окремих частин кредитної лінії.

Згідно п.1.2 договору максимальний розмір коштів, які можуть бути надані банком позичальнику в межах кожної з окремих частин кредитної лінії становить відповідно у гривні 225000,00грн., у доларах США 103 960,40дол.США та змінюється в межах кожної з окремих частин кредитної лінії відповідно Графіку. Залишком заборгованості за кредитною лінією у гривні/доларах США є сума дебетового залишку, зафіксованого на позичковому рахунку позичальника на кінець робочого дня по наданих позичальнику на умовах договору грошових коштів у гривні/доларах США. Залишок заборгованості у відповідній валюті не може перевищувати вище означений у цьому пункті договору максимальний розмір окремої частини кредитної лінії у цій валюті.

Строк користування кредитною лінією відповідно до п.1.3 договору з 17.04.2008р. по 16.04.2011р. включно з урахуванням Графіка.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони підписали Графік видачі та повернення заборгованості за кредитною лінією (Додаток №1 до кредитного договору №09/08-К/2401 від 17.04.08р.) зі строком користування до 16.04.2011р.

Відповідно до п.1.4.1-1.4.5 договору плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить:

за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у гривні 16% річних за умовами, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитовий оборот по рахунках) позичальника, відкриті в ВАТ «Сведбанк», починаючи з червня 2008р. становить не менше ніж 90% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України за той самий місяць (п.1.4.1);

за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у гривні 18% річних у разі порушення умов п.1.4.1 договору (п.1.4.2);

за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США 12% річних за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень на рахунки (кредитний оборот по рахунках) позичальника, відкриті в ВАТ «Свебданк»починаючи з червня 2008р. становить не менше ніж 90% від загального обсягу грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі відкриті в інших уповноважених банках України, за той самий місяць (п.1.4.3);

за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США 14% річних у разі порушення умов п.1.4.3 договору (п.1.4.4);

умова зміни процентної ставки відповідно до п.1.4.1-1.4.4 договору вступає в дію починаючи з 01 липня 2008р. (п.1.4.5)

Згідно п.2.3 договору кредитна лінія надається у гривні/доларах США у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний (валютний) рахунок позичальника з наступною проплатою за реквізитами контрактів, наданих позичальником.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобовязання та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 103 929,76дол.США та 225000,00грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку за 23.04.08р. на суму 13140,00дол.США., за 24.04.08р. на суму 4 000,00 дол.США., за 29.04.08р. на суму 8690,00дол.США., за 08.05.08р. на суму 24 118,46 дол.США., за 16.05.08р. на суму 9060,00дол.США., за 26.05.08р. на суму 4700,00дол.США., за 27.05.08р. на суму 2 750,65 дол.США., за 28.05.08р. на суму 13980,00дол.США., за 02.06.08р. на суму 17 890,65 дол.США., за 05.06.08р. на суму 5600,00дол.США, за 22.04.08р. на суму 225000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.4.1 договору погашення заборгованості за кредитною лінією, здійснюється по 16 квітня 2011р. включно у відповідності із змінами, згідно Графіка, максимальних розмірів окремих частин кредитної лінії. При цьому при зміні максимального розміру окремої частини кредитної лінії, строком погашення заборгованості у конкретній валюті, яка перевищує встановлений на наступний термін максимальний розмір окремої частини кредитної лінії у цій валюті є день, що передує дню з якого починає діяти новий максимальний розмір окремої частини кредитної лінії у конкретній валюті. Проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за кредитною лінією у відповідності до п.1.2, 1.3.

В порушення умов кредитного договору, а також вимог чинного законодавства, позичальник не виконав взяті на себе зобовязання і кредит у встановлені строки в повному обсязі не повернув. Так, 24.12.08р. відповідачем було повернуто 1068,00дол.США кредитних коштів, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 24.12.08р.

У розділі 8 кредитного договору №09/08-К/2401 від 17.04.08р. сторони встановили обставини та підстави дострокового повернення кредитної лінії, серед яких порушення позичальником строків платежів, встановлених п.3.3. та/або п.7.5 та/або п.7.6. та/або 7.7 цього договору, та/або при невиконанні додаткових зобовязань позичальника, передбачених п.п.7.1.1-7.1.9 цього договору (п.8.1.1. договору).

Згідно п.8.2 кредитного договору при настанні обставин, передбачених п.5.4 цього договору, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п.п.1.3, 1.4 банк має право вимагати дострокового повернення коштів, наданих в рахунок кредитної лінії, а позичальник зобовязаний виконати зазначені зобовязання в порядку, передбаченому цим пунктом договору. Вимога про дострокове повернення кредитної лінії та сплати процентів за користування нею направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Матеріали справи підтверджують звернення позивача до відповідача 16.04.10р. за №2564 з вимогою про дострокове повернення кредитної лінії згідно кредитного договору №09/08-К/2401 від 17.04.08р. Згідно списку рекомендованої кореспонденції та квитанції, вказана вимога направлена відповідачу 19.04.2010р.

Як свідчать матеріали справи, 24.04.10р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. був вчинений виконавчий напис №2525 та запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору, посвідченого 17.04.08р. за реєстровим №1266 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу КрайчинськимВ.М. (яким забезпечується виконання зобовязань за кредитним договором №09/08-К/2401 від 17.04.08р., укладеним між ТОВ «Бімекс-Льон»та ВАТ «Сведбанк») та за рахунок коштів отриманих від реалізації нежитлової будівлі складу, задовольнити вимоги позивача в розмірі 319 000,14грн., 141 848,01дол.США та 11600,00грн. плати за вчинення виконавчого напису.

Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 29.03.11р., виданого на підставі протоколу №12/043/11/і-1 проведення прилюдних торгів від 14.03.11р., свідчить про те, що 14.03.11р. відбулися прилюдні торги, на яких нежитлова будівля склад (предмет іпотеки) було реалізовано СП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»за початковою ціною 463659,00грн. без ПДВ., предмет іпотеки придбав ТОВ «Бімекс льон»за 463659,00грн. Вказані кошти сплачено покупцем згідно квитанції №195 від 25.03.11р. на суму 452067,52грн., а також внесено гарантійний внесок у розмірі 11591,48грн. згідно платіжного доручення №151 від 11.03.11р.

31.03.11р. Новозаводським відділом ДВС Чернігівського МУЮ було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до якої виконавчий напис №2525 виданий 24.04.10р. ОСОБА_2. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, був повернутий стягувачеві, так як коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставне майно.

Як зазначає позивач у своєму поясненні та не заперечує відповідач, отримані кошти від реалізації предмету іпотеки в сумі 408828,39грн. були зараховані наступним чином: погашення процентів за користування кредитною лінією в гривнях 29 279,21грн. згідно меморіального ордеру №U2182-528 від 31.03.11р., 46 491,80грн. згідно меморіального ордеру №U2182-530 від 31.03.11р., 3 883,54грн. згідно меморіального ордеру №U2182-537 від 31.03.11р.; погашення процентів за користування кредитною лінією в дол.США 11 000,49дол.США згідно меморіального ордеру №U2382-750 від 01.04.11р., 2 053,88дол.США згідно меморіального ордеру №U2382-752 від 01.04.11р., погашення заборгованості по кредиту 225000,00грн. згідно меморіального ордеру №U2182-538 від 31.03.11р.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по поверненню кредиту на день розгляду справи становить 102 861,76дол.США, що підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

У п.1.3 договору сторони встановили, що проценти за користування кредитною лінією нараховуються окремо на суму залишку заборгованості за кожною з окремих частин кредитної лінії у валюті кожної з окремих частин кредитної лінії, виходячи з розмірів процентних ставок, встановлених згідно п.1.4 договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення коштів у відповідній валюті (в тому числі і за період прострочення погашення коштів в межах окремих частин кредитної лінії). Визначення розміру процентної ставки здійснюється в залежності від питомої ваги грошових надходжень на рахунки позичальника, відкриті в ВАТ «Сведбанк» в загальному обсязі грошових надходжень на рахунки позичальника, в тому числі на рахунки в інших банках за попередній місяць, на підставі даних кредитового обороту за попередній місяць по поточному рахунку позичальника, відкритому в ВАТ «Сведбанк»та даних отриманих у відповідності з п.1.4.6 договору У випадку порушення позичальником п.1.4.6 проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розмірів процентних ставок, встановлених згідно п.1.4.2 (для гривні) та п.1.4.4 (для доларів США) цього договору. При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування окремою частиною кредитної лінії. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування грошовими коштами в межах окремих частин кредитної лінії на суму щоденного залишку заборгованості за кожною з окремих частин кредитної лінії у відповідній валюті. Якщо день надання та повернення окремої частини кредитної лінії співпадають, проценти за користування окремою частиною кредитної лінії нараховуються на суму наданих коштів за один день користування окремою частиною кредитної лінії.

Відповідно до п.3.2 договору проценти за користування кредитною лінією нараховуються банком виходячи із умови тривалості року 360 днів для доларів США, фактичної кількості днів у році для гривні та фактичної кількості днів у місяці. Проценти за користування кредитною лінією відповідно до п.3.3 договору сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 0.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по процентам в сумі 24107,29дол.США за період з 23.04.08р. по 16.10.11р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 24107,29дол.США. (49812,09дол.США нараховані проценти за період з 23.04.08р. по 16.10.11р. 25704,80дол.США сплачені проценти згідно платіжних документів, копії яких додані до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав суму заборгованості за кредитом у розмірі 102 861,76дол.США та суму заборгованості по процентам у розмірі 24 107,29 дол.США, при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.6.1. договору встановили, що у випадку ненадходження на рахунок банку суми кредитної лінії, процентів та комісій в строки, визначені у п.п.1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1 та 8.2 договору, позичальник незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобовязань за цим договором сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням для доларів США та фактичній кількості днів у році для гривні. Пеня сплачується у національній валюті України по курсу НБУ на день сплати.

Згідно п.1.1 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 18.08.2004 N 389 ставка рефінансування - процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на визначений строк кредити рефінансування.

Згідно п.2.2 Положення про процентну політику Національного банку України облікова ставка є базовою ставкою щодо інших процентних ставок Національного банку.

Відповідно до п.5.2 Положення про процентну політику Національного банку України процентна ставка рефінансування визначається на основі облікової ставки та залежно від строку та виду рефінансування і не може бути меншою, ніж облікова ставка.

Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд приходить висновку, про правомірність нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочку виконання відповідачем зобовязання по сплаті кредиту та процентам.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 92 389,39грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 18 054,13грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р., що становить 110443,52грн., а не 110443,53грн., як зазначає позивач у позовній заяві.

Доданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань по кредитному договору свідчить про те, що позивачем проведено нарахування пені за несвоєчасне погашення гривневого кредиту у сумі 19670,55грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р. та за несвоєчасне погашення валютного кредиту (доларів США) у сумі 9117,55дол.США за період з 29.04.10р. по 28.10.10р., що по курсу НБУ станом на 17.10.2011р. 7,9757грн. за 1дол.США становить 72718,84грн., а всього 92 389,39грн.

А також позивачем проведено нарахування пені за несвоєчасне погашення процентів по гривневому кредиту у сумі 4584,69грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р. та за несвоєчасне погашення процентів за валютним кредитом у сумі 1688,81дол.США за період з 29.04.10р. по 28.10.10р., що по курсу НБУ станом на 17.10.2011р. 7,9757грн. за 1дол.США становить 13469,44грн., а всього 18054,13грн.

Нарахування пені проведено позивачем у межах шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, тобто з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

У частині 4 ст.267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України позовна давніть в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідач надав заву про застосування позовної давність в один рік до позовних вимог в частині стягнення пені.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права з позовом 23.11.2011р., про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду на позовній заяві про її одержання.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем на час звернення до суду пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 92 389,39грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р. та пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 18 054,13грн. за період з 29.04.10р. по 28.10.10р. і підстави та поважні причини для його поновлення за матеріалами справи відсутні.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитом своєчасно не сплатив і вимоги позивача в цій частині визнав, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 102 861,76 дол.США, в частині стягнення заборгованості по процентам в сумі 24 107,29дол.США. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 275,69грн.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Льон»(вул.Лизогуба,13, м.Чернігів, р/р 26009003787501 у АТ «Сведбанк»(публічне) Чернігівське відділення №2, МФО 300164, ідентифікаційний код 30843357) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(вул.Новокостянтинівська,18В, м. Київ, к/р 32002170101 в ОПЕРУ НБУ по Києву та Київській області МФО 300164, ідентифікаційний код 19356840) 102 861,76дол.США заборгованість за кредитом, 24 107,29дол.США заборгованість по процентам, 20 275грн.69коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складено 16.01.2012р.