Рішення № 20904913, 11.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р. Справа № 5019/2823/11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"

в особі Черкаська філія Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"

до відповідача Дочірнього підприємства "Мясокомбінат "Зоря"

Суддя Войтюк В.Р.

про стягнення 3192403 грн. 07 коп.

Представники:

Від позивача : Ваврисюк А.А.

Від відповідача : Ходакевич Л.Г., Репіна Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: ПАТ "Миронівський хлібопродукт" звернувся до ДП "М`ясокомбінат Зоря" про стягнення з урахуванням уточнень 3192403,07 грн. посилаючись на таке.

Відповідно до Договору від 14.12.10 р. та належно оформлених сторонами товарно-транспортних накладних Відповідачу в період з 15.11.2011р. по 13.12.2011р. поставлено товару, який повинен бути оплачений в період з 24.11.2011р. по 22.12.2011р.

Згідно Розрахунку заборгованості за поставлений товар по Договору, борг Відповідача перед Позивачем за поставлений товар станом на 22.12.2011р. становить 3159611,98 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 98 коп.).

Заборгованість, окрім належно оформлених сторонами товарно-транспортних накладних, підтверджена Відповідачем Актом звірки по розрахункам станом на 19.12.2011р. Зазначеним Актом звірки визнано заборгованість на загальну суму 3330593,08 грн. (три мільйони триста тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 08 коп.).

Зазначає, що з огляду на належно оформлені сторонами товарно-транспортні накладні та Акт звірки між Позивачем та Відповідачем по розрахунках станом на 22.12.2011р., вимога Позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3159611,98 грн. є окрім того, обгрунтованою.

Згідно з п. 7.3. Договору, за прострочку оплати отриманого товару Покупець сплачує на користь Постачальника 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення та інфляційні, що складає відповідно 30533,47 грн. та 2257,62 грн.

Відповідач визнав наявність заборгованості в указаному розмірі, пояснивши це складним фінансовим становищем.

Окрім того звернувся із заявами про розстрочку виконання рішення та про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

14.12.2010р. між Дочірнім підприємством «М'ясокомбінат «Зоря»та Відкритим акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт»в особі Черкаської філії Відкритого акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт»укладено договір поставки № ЧЛП-2.

Згідно Закону України «Про акціонерні товариства»поділ акціонерних товариств на «відкриті»та «закриті»замінено на «публічні»та «приватні»відповідно. У зв'язку з цим, Відкрите акціонерне товариство «Миронівський Хлібопродукт»(скорочено - ВАТ «Миронівський Хлібопродукт»), маючи на меті привести свою діяльність у відповідність до вимог вказаного закону, змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Миронівський Хлібопродукт»шляхом внесення змін до установчих документів, та такі зміни набрали чинності з 4 травня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт»зобов'язувалося поставляти, а Відповідач - прийняти та оплатити Товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписувалися на кожну партію Товару.

Згідно з п. 2.3. Договору, форма та строки оплати Товару визначається за кожним асортиментом Товару й зазначаються в Додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 1 Додатку № 1 до Договору, оплата Товару повинна здійснюватися з відстрочкою платежу з моменту поставки Товару, в строки від 7 до 14 календарних днів (по товарних позиціях: ТМ «Наша ряба»заморожена - 7 банківських днів, по товарним позиціям: ТМ «Наша ряба»охолоджена –7 календарних днів; ТМ «Бащинський»(Л), ТМ «Легко», Напівфарикати, Кулінарні вироби, Качка, Гусятина, Гусятина (паштети), ТМ «ФУА ГРА»- 14 календарних днів; по товарних позиціях: ТМ «Бащинський»(К), ТМ «Європродукт», ТМ «Дружба Народів»- 21 календарний день).

Датою постачання товару вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника, (п. 3.3. Договору).

Товарно-транспортні накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, а тому є всі підстави для покладення на Відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до належно оформлених сторонами товарно-транспортних накладних Відповідачу в період з 15.11.2011р. по 13.12.2011р. поставлено товару на загальну суму 3159611,98 грн., який повинен бути оплачений в період з 24.11.2011р. по 22.12.2011р.

Згідно Розрахунку заборгованості за поставлений товар по Договору, борг Відповідача перед Позивачем за поставлений товар станом на 22.12.2011р. становить 3159611,98 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 98 коп.).

Заборгованість, окрім належно оформлених сторонами товарно-транспортних накладних, підтверджена Відповідачем Актом звірки по розрахункам станом на 19.12.2011р. Зазначеним Актом звірки визнано заборгованість на загальну суму 3330593,08 грн. (три мільйони триста тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 08 коп.). Також у процесі вирішення спору надані акти звірок з підтвердженням заборгованості від 22.12.11 р. та 31.12.11 р.

Таким чином, з огляду на належно оформлені сторонами товарно-транспортні накладні та Акти звірок між Позивачем та Відповідачем по розрахунках вимога Позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 3159611,98 грн. є повністю обґрунтованою.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 7.3. Договору передбачено сплату 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення. Згідно Розрахунку інфляційних втрат та тридцяти відсотків річних по Договору, сума інфляційних втрат складає 2257,62 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят сім гривень 62 коп.), а сума тридцяти відсотків річних від простроченої суми становить 30533,47 грн. (тридцять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 47 коп.)

Таким чином, відповідно до розрахунків, Відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунок за поставлений товар та заборгував Позивачу (з урахуванням індексу інфляції та тридцяти відсотків річних) 3192403,07 грн.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

З урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступені вини відповідача, відсутності виняткових обставин – суд не убачає підстав для відстрочки виконання рішення , а тому це клопотання підлягає відхиленню.

Окрім того, відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного господарського суду від. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення, позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини такого звернення та довести адекватність засобу забезпечення позову.

Підстави для вжиття заходів забезпечення позову чітко викладені в ухвалі суду від 04.01.12 р., відповідачем не спростовані, борг не погашено, фінансовий стан та спроможність оплатити отриманий товар не змінились, а тому клопотання про скасування ухвали про накладення арешту на майно та кошти підлягає відхиленню.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.ЗЗ ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «М'ясокомбінат «Зоря»(35314, Рівненський район, село Зоря, вул.Адамківська, будинок 5, код 32679858) на користь ПАТ «Миронівський хлібопродукт»(08800, Київська область, м.Миронівка, вул.Елеваторна, 1, код 25412361 суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 3159611,98 грн. (три мільйони сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот одинадцять гривень 98 коп.), тридцять відсотків річних від заборгованості в розмірі 30533,47 грн. (тридцять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 47 коп.), суму інфляційних втрат в розмірі 2257,62 грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят сім гривень 62 коп.), 57871,50 грн. судових витрат.

3. Припинити провадження в частині стягнення 19903,59 грн. пені у зв`язку з відмовою від вимоги.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений "16" січня 2012 року