Рішення № 20904774, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 4/17-4619-2011 за позовом Державне підприємство "Ровенькиантрацит";

до відповідача: Державне підприємство "Одеська залізниця"

про стягнення 1831,46грн.

Суддя Літвінов С.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача : ОСОБА_1. по довіреності

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Ровенькиантрацит" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” 1831,46грн. вартості нестачі вугілля.

Відповідач, заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 05.12.2011р., відповідно до якого, в позові до Одеської залізниці просить відмовити з підстав викладених у відзиві.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

У відповідності з Контрактом № 510-3 гп від 05.05.2010 р. (надалі - Контракт) та специфікацією № 32 від 03.03.2011 року Державним підприємством «Ровенькиантрацит»(надалі Позивач) 14.05.2011 по залізничній накладній № 51895712 у напіввагоні № 66550237 на адресу ПП «Блок Баг Сістемс», м. Миколаїв, вул. Заводська, 37 (станція Миколаїв - Вантажний експорт Одеської залізниці) було відвантажено 69000 кг вугілля Антрацит марки АС та передано до перевезення Державному підприємству «Донецька залізниця». Постачальником даного вантажу також є Позивач.

Згідно з умовами Контракту та умовами Специфікації при завантаженні спірного вугілля у Миколаївський МТП у відповідності до Сдаточного акту №8, рахунку-фактури № 165 від 14.06.2011р. до розрахунку за вугілля поставлене у вагоні № 66550237 вантаж прийнятий у кількості 65140 кг (тобто на 3860 кг менше ніж було завантажено Позивачем). Даний факт підтверджується Накладною № 51895712, Рахунком-фактурою № 165 від 14.06.2011 року.

При транспортуванні вагону на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці була перевірена маса вантажу. В результаті перевірки виявлена нестача вугільної продукції у кількості 3860 кг, на поверхні вантажу маються воронкоподібні поглиблення: над 6-7 люками довжиною 2,8м, у всю ширину вагону, глибиною 0,6м. які зафіксовані комерційним актом № АА 040120/200/113 від 27.05.2011 року.

Згідно з комерційним актом № АА 040120/200/113 від 27.05.2011 року складеним на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської, при контрольному переважуванні на основі акту загальної форми ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської, вагону, який прибув по отправці, вказаній на звороті, фактично виявилось брутто - 87540 кг, тара - 22400 кг, нетто -65140 кг, що менш вантажного документу на 3860 кг. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 30-40 см, марковане вапном, маються воронкоподібні поглублення: над 6-7 люками довжиною 2,8м, у всю ширину вагону, глибиною 0,6м. В місцях поглублення маркування відсутнє. В технічному стані вагон справний. Маються старі сліди протікання вантажу. Мається зазор зправа по ходу потягу поміж кришкою 6 люка та продольною балкою вагону довжиною 320мм, шириною 40 мм. Для припинення подальшої втрати вантажу зазор ущільнили за допомогою паклі. Торцеві двері, розвантажувальні люки, з обох боків закриті. Протікання вантажу відсутнє.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.

Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.

Із зазначених у залізничній накладній № 51895712 (графа 1,4) даних вбачається, що Відправником (Позивачем) були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано : «Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 3,4, 8 гл І Прил 14 СМГС § 3-5 розділу 2 Технічних умов навантаження і кріплення вантажів правильно»(графа 1). «Маркування проведено з нанесенням вапна»(графа 4).

Отже Позивачем при відправці вантажу у вагоні № 66550237 були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення, та Позивач передав Відповідачу для перевезення вугілля в технічно та комерційно справних вагонах при непорушному маркуванні вапном.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Ст. 31 Статуту залізниць України (Статут) встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контеййери.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли не з її вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України " Про залізничний транспорт " залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону " Про залізничний транспорт " передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Порушення маркування у районі виборки у вагоні № 66550237, та відсутність просипання, свідчить про виїмку (втрату, розкрадання) вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту № АА 040120/200/113 від 27.05.2011 року не вказано та залізницею не надано доказів про причину утворення даних виборок та про причину порушення захисного маркування у районі виборок.

Оскільки у комерційному акті № 040120/200/113 від 27.05.2011 року відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу у технічно та комерційно справному вагоні, залізниця несе відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Судом перевірено розрахунок позивача, відповідно до якого розмір нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить 1831,46 грн., встановлено його правильність та відповідність обставинам справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Заперечення відповідача викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у звязку з чим з Одеської залізниці на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" слід стягнути вартість нестачі вантажу в сумі 1831,46 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок Одеської залізниці.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код ЄДРПОУ 01071315) на користь Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код. 32320704) 1831,46 грн. вартості нестачі, 102 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18.01.12р.

Суддя Літвінов С.В.