Рішення № 20904009, 11.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5016/3812/2011(8/194)

За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”,

поштова адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27,

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,

54028, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 477 грн. 19 коп.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_3, дов. № 1480 від 30.12.2011р.

Від відповідача не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) коштів у сумі 477 грн. 19 коп., з яких: 444 грн. 33 коп. борг за надані в період з листопада 2010 року по квітень 2011 року (включно) послуги звязку; 9 грн. 97 коп. пеня; 18 грн. 99 коп. інфляційні втрати; 3 грн. 90 коп. три проценти річних, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2011р. строк розгляду спору продовжено на пятнадцять днів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

31.03.2004р. між сторонами укладено договір № 172/07 про надання послуг електрозвязку (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався надавати послуги звязку, а відповідач оплачувати їх вартість.

Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць відповідач зобовязався проводити протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

В період з листопада 2010 року по квітень 2011 року (включно) позивач надав, а відповідач спожив послуг звязку на загальну суму 444 грн. 33 коп. (розгорнутий розрахунок вказаної суми наведений позивачем на а.с. 8).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати за отримані в період з листопада 2010 року по квітень 2011 року (включно) послуги звязку не виконав і станом на день розгляду спору його борг перед позивачем у сумі 444 грн. 33 коп. залишається несплаченим.

Несплатою 444 грн. 33 коп. боргу за послуги звязку, відповідач порушує права позивача, вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У звязку із невиконанням відповідачем своїх зобовязань в частині проведення оплати за отримані послуги, позивачем на підставі ст. ст. 549, 611 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ч.ч. 1,2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, а також п. 5.8 Договору нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених послуг, що складає 9 грн. 97 коп. (обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а.с. 10).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 18 грн. 99 коп. інфляційних втрат, а також 3 грн. 90 коп. три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 8, 9).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 477 грн. 19 коп. (444 грн. 33 коп. + 9 грн. 97 коп. + 18 грн. 99 коп. + 3 грн. 90 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) 444 (чотириста сорок чотири) грн. 33 коп. основний борг; 9 (девять) грн. 97 коп. пеня; 18 (вісімнадцять) грн. 99 коп. інфляційні втрати; 3 (три) грн. 90 коп. три проценти річних; 102 (сто дві) грн. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено і підписано “16” січня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька