Рішення № 20903636, 16.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" січня 2012 р. Справа № 21/168-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Транс-Авто-Д», Хмельницька обл., м. Волочиськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет», Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 42901,00 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №284 від 26.01.2008р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.12.2011р. Приватне підприємство «Транс-Авто-Д»(далі-ПП «Транс-Авто-Д»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет»(далі-ТОВ «Євроагромаркет»/відповідач) про стягнення 42901,00 грн., з яких: 39741,00 грн. заборгованості за договором №266 від 29.07.2011р. та 512,00 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2011р. порушено провадження у справі №21/168-11 та призначено справу до розгляду на 19.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2011р. розгляд даної справи відкладено на 16.01.2012р.

В судові засідання 19.12.2011р. та 16.01.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.2011р. між ПП «Транс-Авто-Д»(далі-виконавець) та ТОВ «Євроагромаркет»(далі-замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №266 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.2, 5.2.3 та 8.1 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати від свого імені роботи повязані з перевезенням автотранспортом сільськогосподарської техніки (обладнання) та інших товарів за маршрутом Німеччина-Україна.

Оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту відвантаження вантажу.

Замовник зобовязується своєчасно проводити оплату за транспортне обслуговування.

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р. або до остаточного виконання сторонами своїх зобовязань за договором, зроблених належним чином.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині надання транспортних послуг виконав належним чином.

Так, 02.08.2011р. позивачем доставлено у м. Переяслав-Хмельницький та передано відповідачу вантаж з м. Лансберг (Німеччина), що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Міжнародній товарно-транспортній накладній А №200427.

Вартість наданих позивачем транспортних послуг за Договором становить 47741,00 грн. та підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000618 від 08.08.2011р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення (перевізником) умов Договору.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, сплативши лише 8000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 39741,00 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 8000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 20.09.2011р. позивачем направлено відповідачу претензію №103, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

На зазначену претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 39741,00 грн. заборгованості за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №152 від 16.12.2011р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 39741,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173, 307 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статті 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 1.1, 5.2.3 Договору передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати від свого імені роботи повязані з перевезенням автотранспортом сільськогосподарської техніки (обладнання) та інших товарів за маршрутом Німеччина-Україна.

Замовник зобовязується своєчасно проводити оплату за транспортне обслуговування.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту відвантаження вантажу.

З огляду наведеного, відвантаження доставленого позивачем товару 02.08.2011р., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Міжнародній товарно-транспортній накладній А №200427, породжує у відповідача обов'язок по оплаті вартості наданих послуг, у відповідності до п. 2.2 Договору, 02.08.2011р. відповідно.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, під час розгляду даної справи представником позивача суду надано виписку зі свого поточного рахунку від 13.01.2012р., зі змісту якої слідує, що відповідачем у якості оплати вартості поставленого товару за Договором додаткового сплачено 5000,00 грн.

Проте, зазначена сума коштів не була врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості відповідача за Договором у даній справі.

За таких обставин, враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач частково (13000,00 грн.) оплатив вартість наданих послуг (47741,00 грн.), фактичний розмір заборгованості відповідача за Договором з урахуванням часткових оплат становить 34741,00 грн., зазначена сума боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 39741,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг згідно Договору підлягає частковому задоволенню у розмірі 34741,00 грн.

Водночас, пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 3.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 39741,00 грн. заборгованості за Договором, а після порушення провадження у даній справі відповідачем за Договором було додаткового сплачено 5000,00 грн., суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині стягнення з останнього 5000,00 грн. заборгованості за Договором в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих транспортних послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 2648,00 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткової оплати, за періоди:

з 04.08.2011р. по 28.09.2011р. на 47741,00 грн. заборгованості,

з 29.08.2011р. по 01.12.2011р. на 39741,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання своїх зобовязань за цим договором, у терміни, обумовлені даним договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобовязання за весь період прострочення.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахування вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору становить 2738,58 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 2648,00 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 512,00 грн. 3% річних, нарахованих з урахуванням часткової оплати, за періоди:

з 04.08.2011р. по 28.09.2011р. на 47741,00 грн. заборгованості,

з 29.08.2011р. по 01.12.2011р. на 39741,00 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахування вимог вищезазначених норм Закону становить 530,05 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача 512,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі, а також пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 307 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет»(08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, 85, ідентифікаційний код 32975988) на користь Приватного підприємства «Транс-Авто-Д»(31200, Хмельницька обл., Волочиський р-н, м. Волочиськ, вул. Запорізька, 7, ідентифікаційний код 34412482) 34741 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок одну) грн. 00 коп. заборгованості, 2648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. пені, 512 (пятсот дванадцять) грн. 00 коп. 3% річних та 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет»5000,00 грн. заборгованості, припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 17.01.2012р.