Рішення № 20903373, 09.12.2011, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-2082/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 грудня 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого судді - Мороз В.П.,

при секретарі - Журавель Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Фальстап»про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивачка звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Фальстап»про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві та в ході судового засідання позивачка, посилалася на те, що уклала договір № 882402 про надання телекомунікаційних послуг з відповідачем. У 2008 року за заявою позивачки дію Договору було призупинено, у звязку ремонтними роботами у квартирі АДРЕСА_1.

У квітні 2010 року позивачка у письмовій формі звернулася до відповідача з метою відновлення дії договору та надання телекомунікаційних послуг. Проте відповідачем було відрізано кінець кабелю у приміщенні квартири, який було прокладено до кінцевого обладнання у стіні.

Таким чином, позивачу було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 11 776,61 грн. та моральну шкоду, яку позивачка оцінює в 71 800, 00 грн.

Крім того, відповідачем за період з 07.04.2010 року по 01.08.2010 року було нараховано абонентську плату в розмірі 76,06 грн. за отримання телекомунікаційних послуг, які фактично не були надані.

З урахуванням викладеного, просила визнати борг за телекомунікаційні послуги, нарахований відповідачем у період з 07.04.2010 року по 01.08.2010 року у розмірі 76,06 грн. таким, що нарахований безпідставно та скасувати його; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошову суму у розмірі 11 776, 61 грн., моральну шкоду 71 800,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду надав заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, що 21.02.2007 між позивачкою та відповідачем було укладеного договір № 882402 про надання телекомунікаційних послуг.

У звязку неналежним виконанням своїх обовязків з боку відповідача щодо підключення обладнання до телекомунікаційних мереж, позивачці було спричинено матеріальну шкоду.

Згідно п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного прав (реальні збитки).

Згідно зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До матеріалів справи додана копія заяви про приєднання до Публічного договору від 07.03.2010 року та копія Акту фіксації підключення кінцевого обладнання Абонента від 07.03.2010 року, де в графі «Абонент»- не підпис позивачки. Також відповідачем не надані оригінали зазначених документів. На пропозицію суду заявити клопотання щодо призначення судово почеркознавчої експертизи представник відповідача відмовився.

Спірні правовідносини між сторонами характеризуються як деліктні правовідносини, де вина відповідача презумується і тягар доказування протилежного лежить на особі, до якої предявлені вимоги відшкодування шкоди.

В матеріалах справи також мається копія службової записки монтажника звязку ОСОБА_2 від 30.08.2011 року щодо підключення абонента до телекомунікаційних мереж в присутності Абонента, що на думку суду не відповідає дійсності, оскільки не надано сам оригінал службової записки та дата написання якої значно пізніша викладених подій.

Таким чином, вимоги позивачки в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 11 776,61 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Судом було розяснено представнику позивача про право заявити відповідне клопотання про призначення судово будівельної експертизи щодо встановлення суми матеріальної шкоди, на що останній відмовився.

У результаті неправомірних дій з боку відповідача, позивачці було спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивачка, будучи позбавлена можливості отримання телекомунікаційних послуг, зазнала моральні хвилювання та дискомфорт.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.

На підставі ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, що заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а так само з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром і не пов'язаний з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак суд критично відноситься до суми моральної шкоди, яку просить стягнути позивачка, і вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 200,00 грн.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та нормах ЦК України, з огляду на те, що сума боргу в розмірі 76,06 грн. позивачці відповідачем до примусового (судового) стягнення не висувається.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 137,76 грн. з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 208-210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Фальстап»49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 1/222, р/р26008007980100 в ДОД ПАТ «РайффайзенбанкАваль», МФО 305653, ІК 20190913) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму матеріальної шкоди в розмірі 11 776,61 грн., суму моральної шкоди в розмірі 200,00 грн., а також витрати при подачі позову, повязаних з оплатою інформаційно технічного забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., а всього 12 096,61 грн. (дванадцять тисяч девяносто шість гривен 61 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Фальстап»49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 1/222, р/р26008007980100 в ДОД ПАТ «РайффайзенбанкАваль», МФО 305653, ІК 20190913) на користь держави судовий збір в розмірі 137,76 грн. з урахуванням вимог майнового та немайнового характеру.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.П. Мороз