Рішення № 20902701, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/36421.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

ДоКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

Простягнення 244242,80 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. дов. № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.11 р.

ОСОБА_2. дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_3. дов. № 110/905-3 від 05.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про стягнення 227308,60 грн. основного боргу, 12371,16 грн. інфляційної складової боргу та 4563,04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 28.10.11 р. було порушено провадження у справі № 37/364 та призначено її розгляд на 07.12.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 07.12.11 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали від 28.10.11 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмові пояснення на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні до 21.12.11 р. о 09:35 з метою витребування у позивача письмових пояснень щодо застосування позивачем тарифів на теплову енергію, встановлених НКРЕ.

08.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо правомірності застосування ним тарифів на теплову енергію, встановлених НКРЕ у справі № 37/364.

У судовому засіданні 21.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.11 р. повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №1310297 від 10.10.2008 р., відповідно умов постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 1310297 від 10.10.2008 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 1310297 від 10.10.2008 р., постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-2 не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 1310297 від 10.10.2008 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 40-в оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору 1310297 від 10.10.2008 р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з грудня 2010 р. до вересня 2011 р., а також відомості обліку споживання теплової енергії за листопада 2010 р. до квітня 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.12.10 р. до 01.10.2011 р. становила 741103,86 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №1310297 від 10.10.2008 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 513795,26 грн., у звязку з чим станом на 01.10.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 227308,60 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»про стягнення 227308,60 грн. основного боргу, 12371,16 грн. інфляційної складової боргу та 4563,04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1310297 від 10.10.2008 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

У наданих відповідачем письмових поясненнях, КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»просило суд відмовити ПАТ «Київенерго»в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що відповідач уклав з КП ГІОЦ КМДА договір № 637 від 02.01.09 р. і кошти від мешканців надходять на рахунок КП ГІОЦ КМДА, а відтак КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»не отримує кошти від населення, не користується ними і не накопичує їх.

Однак судом зазначені доводи відповідача не приймаються до уваги, оскільки договірні зобовязання за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. існують між ПАТ «Київенерго»та КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс».

Також відповідач у зазначених поясненнях стверджує, що всупереч умовам договору № 1310297 від 10.10.2008 р. йому були здійснені нарахування за невірним тарифом, у звязку з чим позивач зобовязаний був зробити перерахунок позовних вимог, з урахуванням неправомірного застосування збільшених тарифів, в т.ч. у січні та лютому 2010 р. зазначений тариф, лише для позивача, для розрахунків з населенням, затверджений постановою НКРЕ України від 14.12.10 р. № 1729, в якій чітко визначено затвердити ПАТ «Київенерго»тарифи на теплову енергію: для населення 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (якщо будинковий засіб обліку теплової енергії належить балансоутримувачу житлового будинку або відсутній) і зміни щодо тарифів, які застосовуються у договір № 1310297 від 10.10.2008 р. не вносились.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачем при визначенні вартості теплової енергії у січні 2011 р. неправомірно були застосовані тарифи, встановлені постановою НКРЕ від 14.12.10 р. № 1729, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади.

У відповідності до частини 10 статті 25 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що теплопостачальна організація зобовязана при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Постанова НКРЕ України від 14.12.10 р. № 1729 була опублікована в засобах масової інформації. При цьому, в постанові вказано, що вона набирає чинності з 01.01.11 р. (п. 2).

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 227308,60 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»суми основного боргу за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 227308,60 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 12371,16 грн. інфляційної складової боргу та 4563,04 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. за період з 01.12.10 р. до 01.10.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 98,7 % та 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого підлягають стягненню з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»інфляційні нарахування за період з 01.12.10 р. до 01.10.11 р. у розмірі 7230,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 5140,34 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 1310297 від 10.10.2008 р. станом на 01.10.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 4563,04 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»(02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 227 208 (двісті двадцять сім тисяч триста вісім) грн. 60 коп. основного боргу, 7 230 (сім тисяч двісті тридцять) грн. 82 коп. інфляційної складової боргу, 4 563 (чотири тисячі пятсот шістдесят три) грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 2 391 (дві тисячі триста девяносто одну) грн. 03 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 26.12.11 р.