Рішення № 20902541, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/42219.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

Про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 12783,42 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 141818 від 25.06.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 314/1 від 09.08.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»про стягнення суми збитків в порядку регресу в розмірі в розмірі 12783,42 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.08.09 р. на вул. В.Великого-Кульпарівській в м. Львів за участю транспортних засобів «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, та «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.11 р. (суддя Удалова О.Г.) було порушено провадження у справі № 17/422 та призначено її розгляд на 10.11.11 р. та витребувано певні документи.

У звязку із перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному судове засідання 10.11.11 р. не відбулось.

З метою уникнення затягування розгляду справи № 17/422, згідно з розпорядженням виконуючого обовязки керівника апарату Господарського суду м. Києва Кривенко О.М. від 04.11.11 р., було здійснено повторний автоматичний розподіл автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва справи № 17/422.

В результаті зазначеного повторного розподілу справу № 17/422 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86 ГПК України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.11 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла справу № 17/422 до свого провадження; було призначено розгляд даної справи на 30.11.11 р.; зобовязано сторін виконати вимоги ухвали суду від 21.10.11 р. про порушення провадження у справі № 17/422.

Представник позивача у судове засідання 30.11.11 р. не зявився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 14.11.11 р., яке підтверджує отримання ним 17.11.11 р. ухвали суду від 09.11.11 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.11 р. не надав поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, який діяв станом на 25.08.09 р.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника позивача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 30.11.11 р. було відкладено розгляд справи № 17/422 на 19.12.2011 р.; повторно зобовязано позивача надати суду:

-оригінали доданих до позовної заяви документів;

-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи;

-копію полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, який діяв станом на 25.08.09 р.;

повторно зобовязано відповідача надати суду:

-відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу;

-оригінал для огляду в залі судового засідання та копію для залучення до матеріалів справи полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля ewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, який діяв станом на 25.08.09 р., або письмові пояснення з викладенням обставин у разі неможливості надати зазначений поліс.

У судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 19.12.11 р. о 14:45 год. з метою повторного витребування у відповідача полісу обовязкового страхування та письмового відзиву на позовну заяву.

Після оголошеної перерви у судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив її задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково, надав письмові пояснення та копію полісу обовязкового страхування, які залучаються до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.09 р. на вул. В.Великого Кульпарківській в м. Львів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3. та транспортного засобу Lanos», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_4., керуючи транспортним засобом Lanos», державний номер НОМЕР_2, перед початком руху не переконався, що буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки для інших учасників дорожнього руху не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з втомобілем «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка, складена відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУ МВС України в м. Києві від 26.08.09 р. і № 36/сн 4019 від 28.08.09 р., та постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 28.09.09 року в адміністративній справі № 3-2678/09, відповідно до якої ОСОБА_4. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.09.09 року в адміністративній справі № 3-2678/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_4. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування», (страховик) та ОСОБА_3., (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 42-а/09ЛВ від 02.02.09 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, замовив у Львівській філії ЗАТ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.

28.08.09 р. представником позивача було складено акт огляду автомобіля «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1.

02.09.09 р. оцінювачем ОСОБА_6 (вища інженерна освіта, кваліфікація аварійного комісара свідоцтво № 655, видане ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс», кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 6987 від 07.06.08 р., видане ФДМУ, за напрямком «Оцінка обєктів у матеріальній формі»та зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів свідоцтво № 6701 від 25.07.08 р., видане ФДМУ) було здійснено огляд транспортного засобу «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, про що складено протокол № 244/09 та звіт судовим експертом ОСОБА_5., складеним відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1., становить 14008,42 грн.

На підставі заяви страхувальника від 26.08.09 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу № 3593-09у, звіту ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс»№ 244/09 від 02.09.09 р., довідок відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУ МВС України в м. Києві від 26.08.09 р. і № 36/сн 4019 від 28.08.09 р. та акту огляду автомобіля від 26.08.09 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 42-а/09ЛВ-5 від 10.09.09 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 12783,42 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 42-а/09ЛВ від 02.02.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши платіжними дорученнями № 14816 від 16.09.09 р. та № 14818 від 16.09.09 р. суму страхового відшкодування в розмірі 12783,42 грн. ОСОБА_3.

Враховуючи те, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.09.09 року в адміністративній справі № 3-2678/09 ОСОБА_4., який керував автомобілем ewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1., він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу Lanos», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/0119684.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 42-а/09ЛВ від 02.02.09 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.08.09 р. на вул. В.Великого-Кульпарківській в м. Львів, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3. власнику автомобіля «Nissan Teana», державний номер НОМЕР_1, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Lanos», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12783,42 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу Lanos», державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»претензію (вих. № 949/РС4/156/04/11 від 18.02.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 12783,42 грн.

Проте Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, згідно з якими частково визнав вимоги позивача у сумі 8882, 42 грн., пояснюючи це невірним розрахунком позивачем суми збитку, яка підлягає поверненню в порядку регресу.

Однак судом не приймаються зазначені доводи відповідача, оскільки в силу норм Закону України «Про страхування»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу суму витрат понесених на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 42-а/09ЛВ від 02.02.09 р. До того ж, відповідачем не проведено експертної оцінки завданої шкоди.

При цьому, суд відзначає, що відповідач врахував суму франшизи за договором добровільного страхування наземного транспорту № 42-а/09ЛВ від 02.02.09 р. у розмірі 1225,00 грн., яка була вже вирахувана позивачем за розрахунком страхового відшкодування за даним договором при складенні страхового акту № 42-а/09ЛВ-5 від 10.09.09 р.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0119684 передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн., що становить 2 % від суми ліміту по майну, яка становить 25500,00 грн. за даним полісом.

У відповідності до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно зі ст. 12. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12783,42 грн. підлягають задоволенню частково, в розмірі 12273,42 грн., оскільки позивач не врахував суму франшизи за полісом ВС/0119684 у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(вул. Марини Раскової, 11, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 2044912) 12 273 (дванадцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 42 коп. суми невиплаченого страхового відшкодування, 122 (сто двадцять дві) грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.2011 р.