Рішення № 20902432, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/41411.01.12 За позовомПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

ДоПриватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

Провідшкодування збитку в порядку регресу в сумі 24 900,00 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов. №141/2011 р. від 17.03.2011 р

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.11.2011 року справу № 17/414 відповідно розпорядження № 04-1/1450 від 10.11.11, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року розгляд справи призначено на 14.12.2011 року.

У судове засідання 14.12.2011 року представники сторін зявились.

Представник відповідача надав усне клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю надання додаткових документів по справі.

Представник позивача надав усні пояснення щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях заявлене представником відповідача клопотання підтримав.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.

В звязку із задоволенням клопотання відповідача відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 11.01.2012 року на 17:00.

10.01.2012 року через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

10.01.2012 року через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 11.01.2012 року представник позивача зявився. Представник відповідача у судове засідання 11.01.2012 року не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Клопотання судом задоволено.

Заява про уточнення прийнята судом до розгляду.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2010 р. між Закритим акціонерним товариство «Європейський страховий альянс»(назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал,-Гіпермаркет Україна»було укладено Договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1027024, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ, 25.10.2010 р. о 15 год. 10 хв. у м. Києві на вулиці Бориспільській, водій транспортного засобу «Чері Кімо», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, порушив п. 12.1., 12.3. Правил дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем «Шкода»державний номерний знак НОМЕР_1.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25.11.2010 р. по справі № 3-11580/10 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1.

На підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 174/10 від 24.11.2010 р. було складено страховий акт від 22.02.2011 р. № 2503/10/50/ТР25/00/2 відповідно до якого розмір страхової виплати складає 39522,02 грн.

Платіжним дорученням № 24831 від 13.04.2011 р. позивачем було виплачено страхувальнику суму збитків в розмірі 39522,02 грн.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Чері Кімо», державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № ВЕ/6589077.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, заборгованість у розмірі 39522,02 грн. не заперечив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва від 25.11.2010 р. по справі № 3-11580/10 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Чері Кімо», державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № ВЕ/6589077.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВЕ/6589077 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_2 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Чері Кімо», державний номерний знак НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу «Чері Кімо», державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 174/10 від 24.11.2010 р. було складено страховий акт від 22.02.2011 р. № 2503/10/50/ТР25/00/2 відповідно до якого розмір страхової виплати складає 39522,02 грн.

Платіжним дорученням № 24831 від 13.04.2011 р. позивачем було виплачено страхувальнику суму збитків в розмірі 39522,02 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем на адресу відповідача направлено регресну вимогу № 1560/8 від 27.04.2011 р. на виплату страхового відшкодування в розмірі 39522,02 грн. Проте, відповідач на вказану регресну вимогу відповіді не надіслав, грошові кошти не перерахував.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/6589077) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Позивачем вимоги положень ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” враховані, та, заявлений до стягнення (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог) з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп»розмір збитків у сумі 37767,30 грн. (38277,30 грн. (сума понесених позивачем витрат) 510,00 грн. (франшиза)) є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному розмірі, а саме на суму 37 767,30 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Глибочицька, буд. 44, ідентифікаційний код 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 37767 (тридцять сім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 30 коп. боргу, 249 (двісті сорок девять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Блажівська О.Є.

Повний текст рішення складено: 16.01.2012 року