Рішення № 20901482, 18.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.12р.Справа № 8/5005/16698/2011 За позовом Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. Хан і Ко. Київ", (с. Мала Олександрівка, Бориспільський район, Київська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 19/10 від 01.01.2010р. у загальному розмірі 443 828,05 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 04.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство з 100% іноземною інвестицією "Г.К. Хан і Ко. Київ" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 19/10 від 01.01.2010р. у загальному розмірі 443 828,05 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 19/10 від 01.01.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 12455631 станом 15.12.2011 року, юридичне місцезнаходження відповідача - 49085, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 50 - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 року між позивачем, як постачальник, та відповідачем, як покупець, було укладено договір поставки № 19/10, згідно п. 1.2. договору, постачальник зобов'язується передати компоненти у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти компоненти в кількості й у термін, визначені додатками (специфікаціями) та/або рахунками-фактурами до даного договору, що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 12.2., 12.3. договору, даний договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010р. з умовою виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Договір автоматично продовжується на 1 рік, якщо за два місяця до закінчення поточного календарного року, жодна із сторін не заявить про закінчення дії договору.

Договір поставки № 19/10 від 01.01.10р. був пролонгований з 31.12.10р. до 31.12.11р.

Згідно п. 7.1. договору, в узгодженій в протоколі редакції, покупець зобов'язується робити оплату згідно виставлених рахунків фактур протягом 40-ти денного терміну з моменту переходу до покупця права власності.

Протягом строку дії даного договору, позивач керуючись п. 1.2. договору періодично відвантажував компоненти, а відповідач перераховував на рахунок позивача грошові кошти за поставлені компоненти.

Згідно акту звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем на 31.12.10р. заборгованість склала у сумі 484 792,64 грн.

1.03.11р. між позивачем та відповідачем був укладений додаток № 1 до договору поставки № 19/10 від 01.01.10р. про розстрочення заборгованості, згідно з яким сторони погодились, що станом на 01.03.11р. існувала грошова заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 471 629,32 грн.

Відповідач визнав зазначену суму заборгованості та зобов'язався виплатити її згідно з графіком розстрочки, наведеним у п. 2. Згідно із зазначеним пунктом додатку, відповідач зобов'язався щомісяця виплачувати позивачу суму, визначену в графіку розстрочки. Але відповідач в жодному місяці не виконав графік сплати суми заборгованості.

Позивач не зважаючи на те, що відповідач не розраховується за поставлений товар, продовжував виконувати свої зобов'язання за даним договором. При поставках кожної партії товару сторони підписували видаткові накладні, разом з якими відповідачу надавався рахунок на оплату товару.

Останнє відвантаження компонентів відповідачу відбулося 16.06.11р. Відповідач повинен був розрахуватися повністю до 26.07.11р., але до цього часу не розрахувався і на 31.10.11р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 443 828,05 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар у розмірі 443 828,05 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми за поставлений товар у розмірі 443 828,05 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49085, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 50; код ЄДРПОУ 13472597) на користь Підприємства з 100% іноземною інвестицією "Г.К. Хан і Ко. Київ" (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Центральна, буд. 2-В; код ЄДРПОУ 24368458) - 443 828 (чотириста сорок три тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 05 коп. основного боргу, 8 876 (вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 56 коп. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін