Рішення № 2089087, 17.05.2007, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №22ц-914/07 Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія 60 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляцій­ного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Козаченка В.І.,

судців: Довжук Т.С., Лівійського І.В.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю:

- представника заявника Курганова О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Миколаєва (далі - Ленінська ДПІ) на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2007 р. за за­явою ленінської ДПІ про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,

ВСТАНОВИЛА:

12 грудня 2006 р. Ленінська ДПІ звернулась до суду з заявою про покладення зобо­в'язань на філії акціонерних банків „Кредобанк" і „Південний" у м. Миколаєві розкрити банківську таємницю та надати інформацію про рух грошових коштів ПП „Інна-В", код ЄДРПОУ 32883852, по рахунках №№ 2600501009455, 2600631059901 за період з 23 берез­ня 2004 р. по 01 червня 2006 р., з наданням дати проведення операцій, суми платежів, при­значення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ, номерів рахунків контрагентів, паспор­тних даних осіб, які отримували готівкові грошові кошти з рахунків через каси банків.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2007 р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Ленінської ДПІ, посилаючись на порушення судом вимог матеріального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рі­шення про задоволення заяви.

Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, районний суд виходив з того, що Ленінська ДПІ не має підстав та повноважень для розкриття інформації, яка містить банківську таємни­цю, щодо ПП „Інна В", оскільки Законом України від 21 грудня 2000 р. „Про порядок по­гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фо­ндами" (далі - Закон від 21 грудня 2000 р.) скасовано п. 5 ст. 11 Закону України „Про дер­жавну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 р. (далі - Закон від 04 грудня 1990 р.), який передбачав такі повноваження органів державної податкової служби.

Між тим, з таким висновком місцевого суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає нормам матеріального права.

Дійсно, Законом від 21 грудня 2000 р. п. 5 ст. 11 Закону від 04 грудня 1990 р. був ви­ключений з тексту цього закону.

Однак, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації кон­ституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, без­пеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" від 12 січня 2005 р. ст. 11 За­кону від 04 грудня 1990 р. була викладена в новій редакції.

2

Тепер п. 5 ст. 11 цього Закону передбачає право органів державної податкової служ­би у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, одер­жувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку Укра­їни та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і бан­ківську діяльність" довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльно­сті.

В той же час, ч. 2 ст. 290 ЦПК України надає суду право ухвалити рішення про від­мову в задоволенні заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, ли­ше в тому випадку, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник, без під­став та повноважень, вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Ленінського район­ного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2006 р. визнані недійсними статут ПП „Інна-В" і свідоцтво про реєстрацію цього приватного підприємства платником податку на додану вартість.

Таким чином, Ленінська ДПІ має як повноваження, так і підстави для отримання ін­формації про обсяг та обіг коштів на рахунках ПП „Інна-В" в указаних банках. Однак, ра­йонний суд не звернув належної уваги на такі вимоги матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, помилково відмовив у задоволенні заяви.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення не в повній мірі відповідає вимогам як матеріального, так і процесуального права, а тому, від­повідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рі­шення про задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 287 - 290, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

ВИ РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ленінської ДПІ задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2007 р. скасу­вати та ухвалити нове рішення.

Заяву Ленінської ДПІ задовольнити.

Зобов'язати філії акціонерних банків „Кредобанк" і „Південний" у м. Миколаєві роз­крити банківську таємницю та надати інформацію Ленінській ДПІ про рух грошових кош­тів ПП „Інна-В", код ЄДРПОУ 32883852, по рахунках №№ 2600501009455, 2600631059901 за період з 23 березня 2004 р. по 01 червня 2006 р., з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ, номерів рахунків контрагентів, паспортних даних осіб, які отримували готівкові грошові кошти з рахунків через каси банків.

Копію рішення направити заявнику, указаним банкам та ПП „Інна-В".

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох мі­сяців.