Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2-2550/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
25 листопада 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
в с т а н о в и в :
23.08.11р. позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором - звернути стягнення на предмет застави рухомого майна.
Позов мотивує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № DN81AR03110005 від 22.08.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 70416,40 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.08.2014 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором сторони уклали договір застави рухомого майна. Згідно договору застави відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль ВАЗ модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1). У порушення умов договорів відповідач своїх зобовязань належним чином не виконав, у зв'язку з чим просять позов задовольнити, та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно та стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача Гнатишак О.В. підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в них мотиви.
Відповідач в судове засідання не зявився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши думку представника позивача, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DN81AR03110005, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 70416,40 грн. на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.08.2014 року.
Щомісяця, починаючи з наступного місяця, в період сплати позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1132,3 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках, винагороди.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором заборгованість відповідача становить 71219грн. 55 коп.
22.08.2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і відповідач уклали договір застави рухомого майна. Згідно цього Договору відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль ВАЗ модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3.
Згідно вищезгаданого договору застави у випадку порушення заставодавцем /позичальником зобовязань за кредитним договором або за договором застави, заставодавець зобовязаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.
Однак відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором та застави в заклад банку не передав.
Статтею 589 ЦК України врегульовано, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.
Згідно ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на предмет застави рухомого майна.
Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10,11, 57, 60, 88, 209, 215, 224-225 ЦПК України, ст.ст. 11, 212, 525, 526, 530, 589, 590, 611, 651, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд , -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № DN81AR03110005 від 22.08.2007 року - в розмірі 71219,55 грн. - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки ВАЗ модель 21101, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним Товариством Комерційний Банк «Приватбанк», (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 832(вісімсот тридцять дві) грн. 20 (двадцять) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя:Н. Л. Луців-Шумська
Судове рішення № 20888336, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 18.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2550/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: