ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/8859/11 Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про скасування вимоги про сплату боргу , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування вимоги Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про сплату боргу № Ю 273 від 05.07.2011 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що судом було не повно з'ясовані обставини справи, а викладені в постанові висновки не відповідають дійсності. Так, позивач вказує, що вимога про сплату боргу, у відповідності до п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року, а також додатку № 4 до даної Інструкції, має містити обов'язковий реквізит - дату набрання нею чинності. У вимозі про сплату боргу № Ю 273 від 05.07.2011 року відсутня дата набрання нею чинності, що на думку позивача, є підставою для її скасування.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ "Авто-Транс 2004" необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Авто-Транс 2004" зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 15.12.2003 року, взяте на облік в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як платник страхових внесків.
05.07.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було прийнято вимогу про сплату боргу № Ю 273, якою визначено, що станом на вказану дату заборгованість ТОВ "Авто-транс 2004" зі сплати єдиного внеску (недоїмка) становить 38972,73 грн.
Незгода позивача з висновками відповідача стало підставою для звернення товариства до судової інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу № Ю 273 від 05.07.2011 року сформована відповідачем правомірно і обґрунтовано, в межах повноважень, наданих Законом, а тому, підстав для її скасування немає.
Колегія суду погоджується з позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон №1058), який набрав чинності з 01.01.2004 року. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 вказаного Закону, виключно нормами останнього визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру (ст. 15 Закону №1058).
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Зокрема, згідно з підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року №64/8663 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
В силу ж ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У цьому ж випадку, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
З аналізу вищевказаних норм встановлено, що право страхувальника на оскарження вимоги про сплату недоїмки, закріплене в ст. 25 вищевказаного Закону, спрямоване на узгодження суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки.
У свою чергу, відповідно до встановлених обставин справи, позивач не заперечує факту отримання вимоги про сплату боргу, не оспорює суму недоїмки, а оскаржує вимогу з формальних підстав, що полягають в не зазначенні у вимозі дати набрання нею чинності.
При цьому, скориставшись правом на оскарження вимоги, внаслідок судового оскарження остання вважається неузгодженою, а тому відсутність дати набрання чинності у вимозі про сплату боргу № Ю 273 від 05.07.2011 року не впливає на її суть та не може бути підставою для її скасування.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати висновки суду першої інстанції обґрунтованими та правомірними, здійсненими в результаті повного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі та дослідження наявних доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 та ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ТОВ "Авто-транс 2004" - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" - залишити без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.
Судді/підпис/ Курко О. П.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 20883633, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/8859/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: