Ухвала суду № 20883164, 07.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4283/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оратівлатінвест" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Оратівлатінвест" звернулося до суду з позовом до Іллінецької МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, мотивуючи позовні вимоги тим, що в період з 21.03.2011 року по 25.03.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором Іллінецької МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Оратівлатінвест" щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достотвірності нарахування сум ПДВ за уточнюючими розрахунками від 02.03.2011 року №1078 та №1077, за наслідками якої складено акт №2/23/35110779 від 01.04.2011 року. На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092320 від 15.04.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 075 294,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Оратівлатінвест" звернулося з первинною скаргою до ДПА у Вінницькій області, за результатами розгляду якої Іллінецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112320 від 04.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 245 810 грн. Вважаючи вказані повідомлення-рішення такими, що суперечать чинному законодавству, просив визнати їх протиправними і скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду Вінницької області від 19.10.2011 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Іллінецької МДПІ №0000092320 від 15.04.2011 року та №0000112320 від 04.07.2011 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19.10.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обгрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Оратівлатінвест" є платником податків та перебуває на податковому обліку в Іллінецькій МДПІ (Оратівське відділення) з 14.08.2007 року за №122, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 19.11.2007 року, №10078138.

В період з 21.03.2011 року по 25.03.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Іллінецької МДПІ Дмитрик Л.В. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Оратівлатінвест" дотримання вимог податкового законодавства з питань достотвірності нарахування сум ПДВ за уточнюючими розрахунками від 02.03.2011 року №1078 та №1077, за наслідками якої складено акт №2/23/35110779 від 01.04.2011 року (а.с. 8-20). Як вбачається з вказаного акту, за результатами перевірки було встановлено завищення:

значення ряд.21 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду" в уточнюючому розрахунку з ПДВ за травень 2008 року на 891 819 грн. від 02.03.2011 року №1078;

значення ряд.21 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду" в уточнюючому розрахунку з ПДВ за липень 2008 року на 183 475 грн. від 02.03.2011 року №1077.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092320 від 15.04.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1 075 294,00 грн. (а.с. 31). Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Оратівлатінвест" звернулося з первинною скаргою на податкове повідомлення-рішення Іллінецької МДПІ до ДПА у Вінницькій області (а.с. 32), яку, згідно рішення від 20.06.2011 року №13139/10/25-009, було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 35-39). Крім того, Іллінецькою МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112320 від 04.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Оратівлатінвест" по ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 245 810 грн. (а.с. 46). ТОВ "Оратівлатінвест" звернулося зі повторною скаргою на вказане рішення про результати розгляду первинної скарги до Голови ДПС України 29.06.2011 року (а.с. 40-42), за наслідками розгяду якої було прийнято рішення від 02.09.2011 року №15980/6/25-0515 (а.с. 43), яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Нормативно-правовим актом, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин та регулював їх, є Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР. В пункті 1.3 статті 1 зазначеного Закону наведено визначення терміну «платник податку» як особи, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України, а в пункті 1.7 статті 1 того ж Закону наведено визначення терміну «податковий кредит» як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За пунктом 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пункту 7.2.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначаються в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

За частиною 1 пункту 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. При цьому за підпунктом 7.5.1 статті 7 того ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує висновки податкового органу про неправомірність заявлення позивачем сум ПДВ до бюджетного відшкодування у зв'язку з формуванням податкового кредиту в іншому періоді, ніж на дату оформлення податкової накладної.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. "а"пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону).

Як вбачаєть з акту перевірки №2/23/35110779 від 01.04.2011 року, податковий орган вважав, що порушеннями вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивача полягали у включенні до податкового кредиту наявних податкових накладних на постачання товарів, які виписані в періодах інших, ніж звітний. Разом з тим встановлено, що податковий орган не оспорює правильність здійснених позивачем розрахунків. Факт перерахування відповідних сум ПДВ контрагентам при здійсненні оплати за поставлені товари підтверджено належними доказами та сторонами не заперечується.

Разом з тим, згідно з положеннями пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому вжито термін попередні податкові періоди, з чого вбачається, що законодавець мав на увазі усі податкові періоди, які передують звітному, а не лише попередній звітний місяць. Попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення ПДВ після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення ПДВ.

Таким чином, судом першої інстанції правильно дана оцінка тому факту, що включення суми податкового кредиту у травні, липні 2008 року слід розцінювати як помилку позивача, яку він виправив, подавши відповідні уточнюючі розрахунки в порядку та в межах строків давності, встановлених ст.ст. 5, 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Посилання відповідача на те, що до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2008 року позивачем було включено суму 891819 грн. двічі, спростовуються матеріалами справи, а відтак - обгрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки встановлено, що в ході проведеної позапланової виїзної перевірки 21-25 березня 2011 року дотримання вимог податкового законодавства з питань достотвірності нарахування сум ПДВ відповідачем не було взято до уваги уточнюючий розрахунок, поданий позивачем за травень 2008 року.

Платник ПДВ має право заявляти бюджетне відшкодування з урахуванням показників усіх періодів, які передують звітному з урахуванням строків давності, яких в даному випадку позивач дотримав.

Враховуючи наведене, суми ПДВ заявлені позивачем у податкових деклараціях до відшкодування сформовані ним відповідно до вимог вищевказаного Закону.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та поставка товарів, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Враховуючи встановлену судом першої інстанції протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000092320 від 15.04.2011 року, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним і скасовано також податкове повідомлення-рішення №00000112320 від 04.07.2011 року, оскільки позовні вимоги в цій частині є похідними.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий /підпис/ Білоус О.В.

Судді/підпис/ Совгира Д. І.

/підпис/ Курко О. П.

З оригіналом згідно:

секретар