Ухвала суду № 20881184, 01.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р. Справа № 67804/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року у справі за заявою Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської області про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «БРВ-Україна» у вигляді зупинення операцій на рахунках,

в с т а н о в и л а:

Нововолинська ОДПІ Волинської області 20.07.2009 року звернулася в суд з заявою про застосування адміністративного арешту активів ТОВ «БРВ-Україна» у вигляді зупинення операцій на рахунках строком на 96 годин.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою передбачено, що арешт активів може бути застосовано у разі відмови підприємства до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав на її проведення. Вважає, що достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є наказ керівника податкового органу, а звернення до суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки не є обов'язковим.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Нововолинська ОДПІ Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що згідно пп.9.1.1. п.9.1. ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт коштів на рахунках платника податків може бути здійснений на підставі рішення суду лише за умови наявності у такого платника податків податкового боргу, однак судом не враховано, вимоги абз. «г» п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 зазначеного вище Закону, яким встановлено обставини, за яких може бути застосовано арешт активів.

Вказує, що однією з підстав застосування адміністративного арешту активів платника податків, законодавець чітко визначає відмову від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, незалежно від того, має платник податків податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що всупереч порядку визначеного ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Нововолинська ОДПІ ініціювала проведення позапланової перевірки лишень на підставі рішення керівника без рішення суду.

За змістом вимог вищевказаної статті, закон не повязує прийняття наказу керівником податкового органу про проведення виїзної позапланової документальної перевірки з наявністю рішення суду.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що листом Голови ДПА у Волинській області Пекарчука В.С. від 30.06.2009 року №6287/7/23-210 зобов'язано Нововолинську ОДПІ провести службове розслідування стосовно посадових осіб Нововолинської ОДПІ, якими проводилась перевірка ТзОВ «БРВ-Україна», оформлена актом від 04.02.2009 року №121-8/2301/31976055, а також провести позапланову виїзну перевірку ТзОВ «БРВ-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року.

На виконання даного листа і на підставі п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та наказу Нововолинської ОДПІ від 02.07.2009 року №270 «Про проведення службового розслідування» начальником Нововолинської ОДПІ 02.07.2009 року видано наказ №271 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «БРВ-Україна».

03.07.2009 року начальником Нововолинської ОДПІ видано направлення №256/2301 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «БРВ-Україна» з 03.07.2009 року по 16.07.2009 року.

З акту недопуску до проведення перевірки №6/23 від 03.07.2009 року слідує, що головним бухгалтером ТзОВ «БРВ-Україна» Корнійчук Н.Ф. в допуску до перевірки податкових інспекторів відмовлено з тих підстав, що відповідно до ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна документальна перевірка може бути проведена лише на підставі рішення суду.

Рішенням від 09.07.2009 року начальник Нововолинської ОДПІ вирішив звернутися до суду із заявою про застосування до ТзОВ «БРВ- Україна» арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до пп.9.1.1, 9.1.2 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно пп.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та розділу 4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 року №386, за поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.

Отже, адміністративний арешт активів платника податків, за наявності підстав, на строк до 96 годин, застосовується керівником податкового органу або його заступником і тільки згідно абз.2 пп.9.3.3 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Підпунктом 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 цього ж Закону передбачено, що арешт коштів, а не арешт активів у вигляді зупинення операцій як зазначає Нововолинська ОДПІ у заяві, на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 розділу 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків згідно з пп.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 цього Порядку, застосовується на підставі відповідного рішення суду. Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку (додаток 5 до цього Порядку), є документом, що підтверджує обставини, на яких ґрунтується заява до суду про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку такого платника.

Згідно п.5.4 розділу 5 Порядку арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки фіксується його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами.

Зі змісту пп.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що арешт коштів на рахунку платника податку може бути здійснений на підставі рішення суду лише за умови наявності у такого платника податків податкового боргу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи податкова інспекція доказів про наявність податкового боргу у ТзОВ «БРВ-Україна» не надано.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду (ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Станом на 03.07.2009 року (дата винесення наказу про проведення перевірки), як і на момент розгляду справи судом, стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» діє у редакції, яка передбачає можливість винесення керівником податкового органу рішення, оформленого наказом, про проведення позапланової виїзної перевірки за наявності обставин, викладених у ч.6 зазначеної статті та лише на підставі рішення суду, відповідно суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач відмовив позивачі в допуску до перевірки правомірно.

З огляду на викладене вище суд апеляційної інстанції враховуючи те, що у відповідача відсутній податковий борг, виключним способом забезпечення можливості погашення якого є адміністративний арешт активів платника податків, законних підстав для прийняття наказу про проведення позапланової перевірки ТзОВ «БРВ-Україна» (згідно вимог частин 6-8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні») у Нововолинської ОДПІ не було,а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «БРВ-Україна» у вигляді зупинення операцій на рахунках .

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року у справі №2а-18509/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик