Ухвала суду № 20881133, 06.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. Справа № 29560/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У червні 2009 року ТзОВ «Вест-Експрес» звернулося з в суд позовом до ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення відповідача № 0006682350 від 24.12.2007 року, яким ТзОВ «Вест-Експрес» визначено податкове зобовязання на загальну суму 32176 грн. в тому числі 22983 грн. за основним платежем та 9193 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що висновоки відповідача про те, що товариство здійснило порушення вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є помилковим, оскільки відповідно до положень цієї норми, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів, у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів. Відповідно до пп. 11.3.1 п. 1 і п. 3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка із подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт платником податків. Оскільки оподатковувана операція по наданню послуг з перевезення вантажів за межі митної території України відбулася в період передування позивача на спрощеній системі оподаткування, то відповідно позивач правомірно не відносив отримані суми від цих операцій до валових доходів в період перебування на загальній системі оподаткування, а саме в 4 кварталі 2006 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.06.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята із неповним зясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на ті ж підстави, що й у адміністративному позові. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою його позовні вимоги задоволити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, з 16.12.2007 року по 13.12.2007 року працівниками ДПІ в Іршавському районі проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Вест-Експрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, результати якої оформленні Актом № 93/23-01/32637362 від 18.12.2007 року.

Відповідно до даного акта перевірки, перевіркою встановлено, що позивачем в період за який здійснюється перевірка вчинено ряд порушень податкового законодавства, зокрема:

- порушення пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Податковий орган до даного висновку дійшов шляхом встановлення того, що позивач з 01.10.2006 року перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну. На вказану дату, на підприємстві числилась дебіторська заборгованість в сумі 52002 грн., як факт неповної оплати покупцями вартості отриманих послуг. Оскільки, товариство не отримало оплату за надані послуги під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вказані послуги не обкладались єдиним податком (відсутні обєкт оподаткування). Відповідно, вартість таких послуг повинна бути нарахована після переходу підприємством на загальну систему оподаткування, в період надходження таких коштів. Так як дебіторська заборгованість у сумі 52002 грн. споживачами послуг перед позивачем погашена у 4 кварталі 2006 року, то відповідно позивач повинен був включити цю суму до валових доходів за підсумками діяльності 4 кварталу 2006 року;

- порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме товариством не включено у 4 кварталі 2006 року до складу валового доходу суму поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді від засновника в сумі 38000 грн.;

- порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме платником податку до складу валових витрат у 4 кварталі 2006 року включено витрати (рядок 04.13 Декларації про прибуток підприємства) в сумі 6015 грн., які на момент проведення перевірки залишаються непідтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними або будь-якими іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Відповідно до висновків акта перевірки як результат вказаних вище порушень податкового законодавства, податковим органом виявлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства у 4 кварталі 2006 року всього на суму 22983 грн..

На підставі вказаного вище акта перевірки ДПІ у Іршавському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006682350/0 від 24.12.2007 року, яким ТзОВ «Вест-Експрес» визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємства усього на суму 32176 грн. в тому числі 22983 грн. за основним платежем та 9193 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Із поданих позивачем позовної заяви та додаткових обґрунтувань (а.с. 4-8, 63-64) видно, що позивач вказане вище податкове повідомлення рішення просить скасувати повністю із тих підстав, що податком органом акт перевірки складений із порушеннями. При цьому, позовні вимоги щодо визначення податкового зобовязання позивач обґрунтовує тільки в частині висновків податкового органу про порушення ТзОВ «Вест-Експрес» пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та збільшення внаслідок цього валового доходу за 4 квартал 2006 року на суму 47616 грн..

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, погодився із висновками в цій частині податкового органу про те, що позивач в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу за 4 квартал 2006 року, погашену у цьому періоді суму дебіторської заборгованості на загальну суму 47916 грн., оскільки вартість послуг наданих позивачем під час перебування на спрощеній системі оподаткування повинна була бути врахована ним після переходу на загальну суму оподаткування, і в період надходження оплати за надані послуги вартість таких повинна була бути включена до складу валового доходу в період коли була така заборгованість була погашена, а саме у 4 кварталі 2006 року.

Однак із такими висновками суду першої інстанції та податного органу, суд апеляційної інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З аналізу даної норми видно, що платник податку зобовязаний збільшити валові витрати виробництва, у тому періоді, у якому відбулася одна із подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається із акта перевірки та не заперечується сторонами в період з 01.10.2004 року по 30.09.2006 року ТзОВ «Вест-Експрес» перебувало на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, сплачуючи єдиний податок за ставкою 6 відсотків. З 01.10.2006 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування. При цьому, із цього ж акта видно, що на момент переходу позивача на загальну систему оподаткування на підприємстві числилась дебіторська заборгованість в сумі 52002 грн. (в тому числі ПДВ 4086 грн.), як факт неповної оплати покупцями вартості отриманих послуг.

Враховуючи те, що у відповідності пп. 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» подія отримання наданих позивачем послуг відбулася під час перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, тобто швидше ніж подія отримання коштів, то відповідно дана господарська операція підлягала оподаткуванню за спрощено системою оподаткування. При цьому, згідно із актом перевірки, податковим органом не встановлено порушень позивачем своєчасності сплати задекларованих сум єдиного податку у період за який здійснювалась перевірка.

Разом з цим, слід звернути увагу, що під час перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, позивач сплачував єдиний податок за ставкою 6 % та відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не був платником податку на прибуток підприємств.

Таким чином, позивачем правомірно не віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2006 року, дебіторську заборгованість, що виникла у позивача під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.

Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідачем правомірно збільшено валові доходи позивача за 4 квартал 2006 року на суму 47916 грн..

Оскільки податковим органом безпідставно донараховано позивачу валові доходи на суму 47916 грн. то суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржене позивачем податкове повідомлення рішення підлягає частковому скасуванню, а саме в частині податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства, що перевищує 12104 грн., в тому числі 11004 грн. за основним платежем (91931 грн. 47916 грн. = 44015 25 % = 11004 грн.) та 1100 грн. (11004 грн. 10% = 1100 грн.) за штрафних (фінансовими) санкціями.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на те, що акт перевірки складений зі порушеннями, оскільки такий акт повністю відповідає вимогам Порядку «Оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене із неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи та із порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» задоволити частково.

Скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі №2а-3151/09/0770 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» задоволити частково.

Податкове повідомлення рішення ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області № 0006682350/0 від 24.12.2007 року, яким визначено ТзОВ «Вест-Експрес» податкове зобовязання усього на суму 32176 грн. скасувати частково, а саме скасувати його в частині, що перевищує податкове зобовязання у суму 12104 грн., в тому числі 11004 грн. за основним платежем та 1100 грн. за штрафних (фінансовими) санкціями. В решті податкове повідомлення рішення ДПІ у Іршавському районі Закарпатської області № 0006682350/0 від 24.12.2007 року залишити без змін.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс