Рішення № 20879167, 14.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2011 року Справа № 2-2387/11

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі представника позивача Слєпкова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 25 липня 2006 р. між ОСОБА_2 та ВАТ АБ «Укргазбанк» був укладений кредитний договір № 89, відповідно до умов п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 32 600,00 дол. США на строк з 25 липня 2006 р. по 24 липня 2012 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5 % річних. Як зазначається позивачем при зверненні до суду згідно п. 3.1.1. кредитного договору на підставі меморіального ордеру № ТЯ. 2421.1.113 від 25.07.2006 р. на поточний рахунок Позичальника № 26204013429.840 було перераховано 32 6000,00 доларів США. На підставі заяви про видачу готівки № 3 _5 від 26.07.2006 р., з каси банку позичальником було отримано гроші в сумі 32 600,00 дол. США. Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 3.3.1), що позичальник зобовязаний повертати кредит щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з серпня 2006 р, в розмірі не менше 452,00 дол., утім, зобовязання щодо повернення кредитних коштів позичальником не виконуються належним чином; починаючи з січня 2007 р. кредит позичальником не повертається взагалі.

Згідно п. 3.3.2 кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, з 1 по 10 те число місяця наступного за тим, в якому нараховувались відсотки в день закінчення строку, на який надано кредит, а також в день дострокового розірвання кредитного договору в розмірі, передбаченому п.1 1 кредитного договору ( 12,5 % річних), а по простроченій заборгованості в розмірі передбаченому п. 3.1.8 кредитного договору (13,5 % річних). Відповідно до п. 3.3.16 кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом з моменту видачі кредиту до моменту його повного повернення.

Зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом позичальник належним чином не виконує, починаючи з жовтня 2006 р. Так, несвоєчасно були сплачені проценти за вересень 2006 р, січень жовтень 2007 р., несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені проценти за грудень 2007 р., липень серпень 2008 р. проценти за січень червень 2008 р, вересень 2008 р. вересень 2010 р. не сплачені взагалі.

У звязку з тим, що Позичальник не повертає кредит, не сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання, за кожен день прострочи виконання зобовязань від дня виникнення такої прострочи, до повного погашення заборгованості, але в межах строку позовної давності.

Згідно п. 5.4. кредитного договору, строк позовної давності, зокрема для вимог щодо стягнення пені, становить три роки.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором між боржником та банком був укладений договір застави № 104 (транспортних засобів) від 25.07.2006 р, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотарі вольного округу ОСОБА_3 за реєстраційним № 4090, згідно якого в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позичальником було надано в заставу рухоме майно автомобіль марки НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який належить боржнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 20.07.2006 р. Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.

У звязку з невиконанням позичальником зобовязань за кредитним договором, 20.11.2007 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за зареєстрованим № 5804 був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави; в межах виконавчого провадження, 22.01.2010 р. предмет застави був реалізований з прилюдних торгів, з реалізації предмета застави було отримано 19040,40 грн. без ПДВ. (згідно платіжного доручення U628958 від 26.03.2010 р, кошти від реалізації предмету застави були перераховані на рахунок банку).

Кошти, що надійшли від реалізації предмету застави, були направлені банком на придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (за винятком 70,81 грн., що були сплачені до пенсійного фонду у звязку з придбанням іноземної валюти). Сума придбаної валюти складає 2392, 13 доларів США, які 29.03.2010 р. були зараховані в рахунок часткового погашення простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.3.6 кредитного договору.

Таким чином, у звязку з порушенням позичальником умов кредитного договору та недостатністю суми, вирученої від продажу предмета застави для повного задоволення вимог, банк має право звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на 28.09.210 р. з урахуванням суми, вирученої від продажу заставного майна з прилюдних торгів загальна сума заборгованості позичальника становить 37511,28 дол. США, що еквівалентно 296845,51 згідно офіційного курсу НБУ на 28.09.2010 р. та 164249, 92 грн. в тому числі:

-поточні зобовязання щодо повернення кредиту 10452,00 долари США 00 центів.

-прострочені зобовязання щодо повернення кредиту 20332, 00 долари США 00 центів;

-прострочені зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитним 6727,28 доларів США 00 центів;

-пеня нарахована за несвоєчасне повернення кредиту 112254,42 грн.;

-пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом 51995,50 грн., що підтверджується виписками за рахунками Позичальника, на яких обліковується заборгованість за кредитним договором № 22035413429.840, № 22079413429,840 та № 22091413429.840, а також розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 89 від 25.07.2006 р. станом на 28.09.2010 р.

Саме дану суму позивач у позові й просив суд стягнути у позові.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю посилався на обставини, зазначені в позовній заяві, просив суд повністю її задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлений, повторно не зявився, причини неявки не повідомив, не надав заяви про розгляд справи у його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у звязку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази в межа заявлених позивачем вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обовязків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Як встановлено судом, 25 липня 2006 р. між ОСОБА_2 а ВАТ АБ «Укргазбанк» (найменування змінено відповідно до вимог Закону «Про акціонерні товариства») був укладений кредитний договір № 89, відповідно до умов п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 32 600,00 дол. США на строк з 25 липня 2006 р. по 24 липня 2012 р. зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5 % річних.

Згідно п. 3.1.1 кредитного договору на підставі меморіального ордеру № ТЯ 2421.1.113 від 25.07.2006 р. на поточний рахунок Позичальника № 26204013429.840 було перераховано 32 6000,00 дол. США. На підставі заяви про видачу готівки № 3 _5 від 26.07.2006 р. з каси банку позичальником були отримані гроші в сумі 32 600,00 дол. США.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили (п. 3.3.1), що позичальник зобовязаний повертати кредит щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи з серпня 2006 р, в розмірі не менше 452,00 дол., утім, зобовязання щодо повернення кредитних коштів позичальником не виконуються належним чином; починаючи з січня 2007 р. кредит позичальником не повертається взагалі.

Згідно п. 3.3.2 кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, з 1 по 10 те число місяця наступного за тим, в якому нараховувались відсотки в день закінчення строку, на який надано кредит, а також в день дострокового розірвання кредитного договору в розмірі, передбаченому п.1 1 кредитного договору ( 12,5 % річних), а по простроченій заборгованості в розмірі передбаченому п. 3.1.8 кредитного договору (13,5 % річних). Відповідно до п. 3.3.16 кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом з моменту видачі кредиту до моменту його повного повернення.

Зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом позичальник належним чином не виконує, починаючи з жовтня 2006 р. Так, несвоєчасно були сплачені проценти за вересень 2006 р, січень жовтень 2007 р., несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені проценти за грудень 2007 р., липень серпень 2008 р. проценти за січень червень 2008 р, вересень 2008 р. вересень 2010 р. не сплачені взагалі.

У звязку з тим, що Позичальник не повертає кредит, не сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання, за кожен день прострочи виконання зобовязань від дня виникнення такої прострочи, до повного погашення заборгованості, але в межах строку позовної давності.

Згідно п. 5.4. кредитного договору, строк позовної давності, зокрема для вимог щодо стягнення пені, становить три роки.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором між боржником та банком був укладений договір застави № 104 (транспортних засобів) від 25.07.2006 р, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотарі вольного округу ОСОБА_3 за реєстраційним № 4090, згідно якого в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором позичальником було надано в заставу рухоме майно автомобіль марки НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 2006, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3, який належить боржнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого 20.07.2006 р. Павлоградським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.

У звязку з невиконанням позичальником зобовязань за кредитним договором, 20.11.2007 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за зареєстрованим № 5804 був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави; в межах виконавчого провадження, 22.01.2010 р. предмет застави був реалізований з прилюдних торгів, з реалізації предмета застави було отримано 19040,40 грн. без ПДВ. (згідно платіжного доручення U628958 від 26.03.2010 р, кошти від реалізації предмету застави були перераховані на рахунок банку).

Кошти, що надійшли від реалізації предмету застави, були направлені банком на придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (за винятком 70,81 грн., що були сплачені до пенсійного фонду у звязку з придбанням іноземної валюти). Сума придбаної валюти складає 2392, 13 доларів США, які 29.03.2010 р. були зараховані в рахунок часткового погашення простроченої заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом відповідно до п. 3.3.6 кредитного договору.

Таким чином, у звязку з порушенням позичальником умов кредитного договору та недостатністю суми, вирученої від продажу предмета застави для повного задоволення вимог, банк звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на 28.09.2010 р. з урахуванням суми, вирученої від продажу заставного майна з прилюдних торгів загальна сума заборгованості позичальника становить 37511,28 дол. США, що еквівалентно 296845,51 грн. згідно офіційного курсу НБУ на 28.09.2010 р. та 164249, 92 грн. в тому числі:

-поточні зобовязання щодо повернення кредиту 10452,00 дол. США;

-прострочені зобовязання щодо повернення кредиту 20332, 00 дол. США;

-прострочені зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитним 6727,28 дол. США;

-пеня нарахована за несвоєчасне повернення кредиту 112254,42 грн.;

-пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом 51995,50 грн.

Разом з тим, частково задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. На переконання суду, такими обставинами є негативні наслідки світової фінансової кризи, що є загальновідомою обставиною та не потребує у звязку з цим доказуванню (ч. 2 ст. 61 ЦПК України), тому суд вважає правомірним зменшити розмір пені з 164249,92 грн. до 5000,00 грн. Таким чином, для суду вбачаються підстави для ухвалення про стягнення зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №89 від 25 липня 2006 року в розмірі 139948,23 грн., з яких 82711,90 грн. заборгованість за кредитом, 52236,33 грн. заборгованість за відсотками, 5000 грн. пеня.

Вирішуючи в обовязковому порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому, у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно зі змістом якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, на користь позивача підлягають стягненню солідарно з відповідачів судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1 399,48 грн., оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн., оплатою витрат, повязаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в розмірі 150 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та ст. 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №89 від 25 липня 2006 року в розмірі 139948,23 грн., з яких 82711,90 грн. заборгованість за кредитом, 52236,33 грн. заборгованість за відсотками, 5000 грн. пеня.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, ЄДРПОУ 23697280) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1399 (однієї тисячі трьохсот девяноста девяти) гривень 48 (сорока восьми) копійок та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (ста двадцяти) гривень, а також витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в розмірі 150 (ста пятдесяти) гривень.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя