Ухвала суду № 20879113, 23.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2011 р. Справа № 72777/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімекс-Україна" доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

28.04.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна» звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000392304.

Представник позивача позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначив, що при відсутності порушень щодо правильного визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість, неможливо робити висновок про необхідність зменшення залишку від'ємного значення цього податку. Просив позов задовольнити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 05.04.2011 року №0000392304.

Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що Актом перевірки не встановлено завищення податкового кредиту, відтак відповідачем не заперечується право на податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 443336,00 грн. Таким чином, норма підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є пов'язана із нормою підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону. Тому, при відсутності встановленого порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норма п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає безумовному застосуванню.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Так, апелянтом в обґрунтування вимог зазначено, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом не враховано, що дані уточнені розрахунки враховані плановою виїзною документальною перевіркою, яка проведена в період з 17.02.2010 р. по 09.03.2010 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт від 12.03.2010 р. №637/23-2/34461676, яким підтверджено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) станом на 31.12.2009 р. з врахуванням уточнених розрахунків в сумі 74886 грн. В ході проведення перевірки підтверджено від'ємне значення по декларації з ПДВ за грудень 2009 року в сумі 19696 грн., яке згідно Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» включено до складу р.26 по декларації з ПДВ за січень 2010 року. Крім того, судом не враховано і тієї обставини, що позивачем в період з 12.03.2010 р. по день складання акту від 14.03.2011 р. №384/23-4/34461676 не подавались заперечення щодо підтвердження залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 74886 грн. та фактів викладених в акті від 12.03.2010№637/23-2/34461676.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна» з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за грудень 2010 року від 14.03.2011 року за №384/23-4/34461676 (далі - Акт перевірки). На підставі вищевказаного Акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 року №0000392304, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 443336,00 грн.

Як вбачається з Висновків, викладених у Акті перевірки, податковим органом встановлено, що позивачем порушено п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2010 року в сумі 443336,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 443336 грн. сформована за рахунок подання ТзОВ «Оптімекс Україна» 15.02.2010 р. уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та збільшенням суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з ПДВ березня 2010 року за такі періоди: грудень 2007 р., січень 2008 р., лютий 2008 р., серпень 2008 р., березень 2009 р.

Дані уточнені розрахунки враховані плановою виїзною документальною перевіркою, яка проведена в період з 17.02.2010 р. по 09.03.2010 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р. За результатами перевірки складено акт від 12.03.2010 р. №637/23-2/34461676, яким підтверджено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) станом на 31.12.2009 р. з врахуванням уточнених розрахунків в сумі 74886 грн. В ході проведення перевірки підтверджено від'ємне значення по декларації з ПДВ за грудень 2009 року в сумі 19696 грн., яке згідно Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» включено до складу р.26 по декларації з ПДВ за січень 2010 року.

Судом встановлено, що вказані вище уточнюючі розрахунки до Декларацій з ПДВ за грудень 2007 року, січень, лютий, серпень 2008 року, березень 2009 року, було подано до початку проведення перевірки. Водночас плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року вказані декларації були враховані, однак Актом перевірки від 12.03.2010 року №№637/23-2/34461676 підтверджено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) станом на 31.12.2009 р. з врахуванням уточнених розрахунків в сумі 74886 грн.

Як вбачається з Акта перевірки від 12.03.2010 року №№2637/23-2/34461676, не встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.

Таким чином, посилання органу податкової служби в Акті перевірки від 14.03.2011 року за №384/23-4/34461676 на Акт перевірки від 12.03.2010 року №№637/23-2/34461676 в тій частині, що станом на 31.12.2009 року у позивача залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду повинен становити 74886,00 грн. є безпідставним.

Судом також встановлено, що суми податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а суми податкового кредиту згідно з уточнюючими розрахунками до декларацій з ПДВ за грудень 2007 р., січень 2008 р., лютий 2008 р., серпень 2008 р., березень 2009 р. підтверджені первинними документами, долученими до матеріалів справи.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту, починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що Актом перевірки не встановлено завищення податкового кредиту, відтак відповідачем не заперечується право на податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 443336,00 грн.

Таким чином, норма підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є пов'язана із нормою підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону.

При відсутності встановленого порушення п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норма п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає безумовному застосуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі№2а-4873/11/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький