Ухвала суду № 20878071, 17.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 р. Справа № 66375/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року у справі за позовом Малого підприємства «МТС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Мале підприємство «МТС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю 09.09.2008 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000882351/0 від 22.08.2008 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000882351/0, яке прийнято 22 серпня 2008 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області в повному обсязі з моменту його прийняття.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Рівненському районі Рівненської області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано, що для того, щоб позивач міг користуватися спеціальним режимом оподаткування ПДВ відповідно до п.11.2.9 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» і податок на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва використовувати для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, необхідно щоб результат співвідношення виручки від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік до загальної суми валового доходу цього ж звітного періоду становив не менше 50 відсотків.

У разі набуття сільськогосподарськими товаровиробниками права використовувати спеціальний режим, встановлений п.11.29 ст.11 Закону, до спеціальної декларації може бути включено операції з продажу як товарів власного виробництва, так і послуг, які надаються власними трудовими ресурсами. Однак для визначення права на використання норм п.11.29 ст.11 Закону у наступному звітному році враховуються виключно операції з продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

ДПІ у Рівненському районі вважає, що МП «МТС» у формі ТзОВ втратило право користуватися спеціальним режимом оподаткування ПДВ, так як реалізація сільськогосподарської продукції , що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать даному сільськогосподарському товаровиробнику в 2005 році позивачем не проводилась. Позивач в 2005 році надавав послуги с/г товаровиробникам власною сільськогосподарською технікою (оранка, косіння кукурудзи та трав на силос, підбирання зеленої маси в валки, пересування сіна, послуги із збирання врожаю зернових та інше).

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Рівненському районі у період з 21.07.2008 року по 05.08.2008 року було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання малим підприємством «МТС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03. 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт від 12.08.2008 року №610/95/23-141/31422241 (а.с.8-29), у якому одним із висновків стверджувалося про порушення платником податків положень пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до податкових зобов'язань та до податкового кредиту бюджетної декларації з ПДВ за 2006 рік не включено операції від реалізації та придбання товарів та послуг у рослинництві власною сільгосптехнікою. На думку працівників податкового органу підприємство позивача у 2006 році не мало право на застосування спеціального режиму оподаткування згідно п.п.11.29. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», так як у 2005 році підприємство не здійснювало виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, а надавало послуги в рослинництві.

За результатами проведеної перевірки податковим органом 22.08.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення за №0000882351/0 (а.с.32), яким для малого підприємства «МТС» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість на загальну суму 176582,00 гривень, в тому числі за основним платежем 117721,00 гривень; за штрафними (фінансовими) санкціями 58861,00 гривень.

Стаття 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних); послуги, супутні сільськогосподарській продукції, послуги із: а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції; в) зберігання сільськогосподарської продукції; г) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; г) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг): д) надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме загальноуправлінського значення (з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління), а також збуту (продажу, поставки) сільськогосподарської продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо таким платником податку; е) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин; є) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь.

За змістом статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1-05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Підкатегорія 11.41. «Послуги в рослинництві» Державного класифікатора продукцій та послуг (КВЕД) включає: послуги з підготовлення грунтів, оброблення ланів та насіння ; послуги з садіння, захисту від хвороб та шкідників сільськогосподарських культур; обрізання плодових дерев та винограду; послуги зі збирання урожаю та послуги, пов'язані зі збиральними роботами та підготовленням продукції до збуту (очищення, сортування, сушіння, охолодження, пакування і т. ін.); експлуатацію іригаційних систем; послуги з авіаційно-хімічних робіт; надання сільськогосподарських машин разом з обслуговуючим персоналом; інші послуги в рослинництві.

У довідці про включення підприємства позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №600 зазначено, що видами діяльності його за загальноукраїнським класифікатором галузей народного господарства (ЗКГНГ) є вирощування зернових культур, вирощування кормових культур, сільськогосподарські послуги, крім ветеринарних, а видами діяльності відповідно до КВЕД є вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (01.11.0) та надання послуг у рослинництві (01.41.0).

Методичними рекомендаціями по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №419 від 29.12.2002 (що діяли період 2005-2006 років) визначено, що питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва складається із суми вартості реалізованої продукції рослинництва та вартості наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Як зазначено в акті перевірки від 12.08.2008 року №610/95/23-141/31422241 питома вага доходу від надання послуг в рослинництві власною сільськогосподарською технікою та власними трудовими ресурсами (оранка, косіння кукурудзи та трав на силос, підбирання зеленої маси в валки, пересування сіна, послуги із збирання врожаю зернових та інше) в загальній сумі валового доходу підприємства за перевіряємий період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року складає 90%, за 2006 рік - 93,2%. Згідно розрахунку визначення питомої ваги доходу від реалізації с/г продукції в загальному обсязі валового доходу за 2005 рік поданого підприємством до ДПІ в Рівненському районі питома вага за 2005 ррік. складає 85,66%.

Пунктом 11.29. статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

ДПІ у Рівненському районі Рівненської області не доведено правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 22.08.08р. всупереч нормам ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно задоволено позов, оскільки малим підприємством «МТС» правомірно застосовано у 2006 році спеціальний режим оподаткування згідно п.п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» оскільки сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік тобто за 2005рік, становить 85,66 відсотків загальної суми валового доходу МП «МТС». Внаслідок цього платник податків підставно включив до декларації с/г товаровиробника, операції від реалізації та придбання товарів та послуг у рослинництві власною сільськогосподарською технікою в сумі 117721,00 грн. При цьому ним на законних підставах не було включено до податкових зобов'язань та до податкового кредиту бюджетної декларації з ПДВ за 2006 рік, операції від реалізації та придбання товарів та послуг у рослинництві власною сільськогосподарською технікою в сумі 117721,00 грн.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2009 року у справі №2а-4371/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик