Рішення № 20871107, 13.01.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/180/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 року                                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

при секретарі – Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Дочірного підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що в ніч з 06 на 07 червня 2011 року було викрадено 124 метра рейки Р-65 підїзної колії і з метою її збереження та відновлення наказом філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 07 червня 2011 року під’їзну колію було поставлено на капітальний ремонт і на час ремонту виведено з експлуатації. Пізніше, 19 червня 2011 року приблизно о 20-00 годин ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна, взявши з собою пристрій для демонтажу частини рейки – газозварювальний апарат – та на автомобілі ІЖ 2717 державний номер: АЕ4392ЕН під керуванням ОСОБА_3 приїхали до під’їзної колії філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільгні дороги України» за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Луб’янка, вул.Майська,3, де шляхом вільного доступу умисно, з корисливих мотивів, таємно на свою користь намагалися викрасти 12,5 метрів рейки Р-65П вартістю 301,69 грн. за один метр, які належать філії «Синельниківський райавтодор», чим могли завдати підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 3771,13 грн., але не довели свій злочинний умисел до кінця у зв’язку з тим, що були затримані співробітниками Синельниківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Зазначені обставини були встановлені у постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року і відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були звільнені від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України. Злочинними діями відповідачів була пошкоджена залізнична колія, яка перебуває на балансі філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні лороги України». При скоєнні злочину була пошкоджена залізнична колія і для її відновлення потрібні ремонтні роботи, загальна вартість яких, враховуючи вартість матеріалів, оплату праці працівників, будівельної техніки та механізмів, складає 36425,70 грн. Під час розгляду кримінальної справи відповідачі свою вину визнали повністю, завдані збитки обіцяли відшкодувати, але на даний час збитки не відшкодовані. Під’їзна колія в 2002 році була внесена до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», 100 % акцій якої належить державі, у зв’язку з чим цю колію було передано із статутного фонду ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в господарське відання ДП «Дніпропетровський облавтодор», а ДП «Дніпропетровський облавтодор» було передано філії «Синельниківський райавтодор». Пошкоджена під’їзна колія підлягає обов’язковому відновленню за рахунок винних осіб. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 36425,70 грн.

Відповідачі надали суду письмові заперечення проти позову, де зазначили, що позовні вимоги не визнають і просять у їх задоволенні відмовити. Також вказали, що в наданій суду калькуляції вартості відновлювальних робіт на під’їзному шляху для усунення пошкоджень виявлені безпідставні нарахування в розділі ІІІ «Витрати матеріалів», де зазначено, що довжина рейки, яка підлягає ремонту, складає 12,5 метрів та її вартість складає 517,20 грн. за один метр і 6465,00 грн. за всю довжину, але калькуляцію було зроблено до винесення постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області і в цій постанові судом встановлено, що вартість одного метру рельси складає 301,69 грн., тому незрозуміло яким чином відбулися такі перетворення з вартістю рельси при проведенні калькуляції. Також постановою суду встановлено, що відповідачі лише мали намір вчинити злочин по демонтажу рельси, але не довели його до кінця. В ході досудового слідства було встановлено, що завдані збитки лише рельси 1,2 метра, при цьому дана частина рельси з 20 червня 2011 року знаходилася на зберіганні позивача. Тому незрозуміло чому в калькуляції йдеться про 12,5 метрів рельси замість 1,2 метра. Позивач в калькуляції розписує всі необхідні додаткові запчастини, які необхідні для рехтування 12,5 метрів рельси. Незрозуміла також графа «Шпала з.б.» 12 штук Загальна вартість 4381,68 грн. Шпали позивача знаходяться на його території непошкодженими. Необґрунтованими є розділи «Фонд оплати праці», «Рентабільність» та «ПДВ», оскільки ч.2 ст.1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. До позовної заяви не надано доказів розміру витрачених позивачем коштів на ремонт пошкодженої рельси.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити. Також зазначив, що калькуляцію вартості відновлювальних робіт був зроблений ОСОБА_5 Під час досудового розгляду справи відповідачі свою вину у вчиненні злочину визнавали у повному обсязі. У судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи вони також вину визнали, як визнали і позовні вимоги в розмірі 36425,70 грн., та зобов’язувалися їх відшкодувати. Зазначені в калькуляції витрати необхідні для відновлення під’їзного шляху, пошкодженого відповідачами. Ремонтні роботи з його відновлення були початі, але в подальшому у зв’язку з відсутністю коштів припинені. На даний час відповідачі завдану шкоду позивачу не відшкодували.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просить у їх задоволенні відмовити. Також зазначив, що під час розгляду кримінальної справи він не знав про цивільний позов і погоджувався компенсувати 3771,13 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просить у їх задоволенні відмовити. Також зазначив, що під час розгляду кримінальної справи він не знав про цивільний позов і погоджувався компенсувати 3771,13 грн.

Представник відповідачів ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнала і підтримала письмові заперечення проти позову та зазначила, що фрагмент рельси був повернути позивачу. В калькуляції невірні розрахунки. До того ж на початку червня 2011 року невідомими особами вже була скоєна крадіжка 124 метра рейки Р-65 під’їзної колії, вважає, що в розрахунок вартості шкоди включені і ці витрати, за які відповідачі нести матеріальну відповідальність не повинні. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_7 у відкритому судовому засіданні пояснив, що він на прохання відповідачів приїхав 19 червня 2011 року до під’їзної колії філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільгні дороги України» за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Луб’янка, вул.Майська,3, і побачив, працівників міліції, які затримали відповідачів за демонтаж рельси. Як вони її демонтували він не бачив. Залізнична колія складається приблизно з дев’яти метрів рельси, інша частина шляху демонтована влітку 2011 року.

Свідок ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні пояснила, що калькуляцію вартості відновлювальних робіт на під’їзному шляху філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ ДАК» «автомобільні дороги України» для усунення пошкоджень, завданих злочинними діями від 20 червня 2011 року робила вона як начальник ВТВ. Зазначений розрахунок збитків стосується саме пошкоджень, завданих відповідачами злочином. До калькуляції включені витрати на оплату праці за роботу щодо усунення вищезазначених пошкоджень під’їзного шляху згідно наказу Укрзалізниці.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.4 ст.61 ЦПК України втрок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2011 року вбачається, що вина відповідачів у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, була встановлена, відповідачі свою вину визнали у повному обсязі, позовні вимоги в розмірі 36425,70 грн. відповідачі визнали і обіцяли відшкодувати завдану злочином шкоду.

Отже, вина відповідачів доведена і у судовому засіданні не заперечувалася.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час розгляду кримінальної справи судом було встановлено, що 19 червня 2011 року приблизно о 20-00 годин ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна, взявши з собою пристрій для демонтажу частини рейки – газозварювальний апарат – та на автомобілі ІЖ 2717 державний номер: АЕ4392ЕН під керуванням ОСОБА_3 приїхали до під’їзної колії філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільгні дороги України» за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с.Луб’янка, вул.Майська,3, де шляхом вільного доступу умисно, з корисливих мотивів, таємно на свою користь намагалися викрасти 12,5 метрів рейки Р-65П вартістю 301,69 грн. за один метр, які належать філії «Синельниківський райавтодор», чим могли завдати підприємству матеріальну шкоду на загальну суму 3771,13 грн., але не довели свій злочинний умисел до кінця у зв’язку з тим, що були затримані співробітниками Синельниківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Із цього вбачається, що шкода буда завдана позивачу спільними діями відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

У зв’язку з цим відповідачі повинні солідарно відшкодувати завдану позивачу шкоду внаслідок вчинення ними злочину.

З калькуляції вартості відновлювальних робіт на під’їзному шляху філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ ДАК» «автомобільні дороги України» для усунення пошкоджень, завданих злочинними діями від 20 червня 2011 року вбачається, що розмір завданої позивачу шкоди складає 36425,70 грн. і сумнівів щодо правильності розрахунку даної шкоди у суду немає, а відповідачі, у разі наявності у них сумнівів щодо правильності здійснених розрахунків, мали можливість заявити клопотання про призначення певної експертизи, чого зроблено у судовому засіданні не було.

Посилання представника відповідача на необґрунтоване зазначення в калькуляції розділів «Фонд оплати праці», «Рентабільність» та «ПДВ» та інше є необґрунтованими.

Так, у відповідності до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, відповідачі повинні відшкодувати позивачу всі збитки, завдані злочином, у тому числі ті, які позивач повинен понести для відновлення свого порушеного права, якими є і витрати на оплату роботи по ремонту пошкодженого під’їзного шляху.

Необґрунтованими також є посилання відповідачів на те, що під час розгляду кримінальної справи в суді вони не знали про наявність цивільного позову про стягнення з них шкоди, завданої злочином, в розмірі 36425,70 грн.

Так, в матеріалах оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи №1-263/11 є позовна заява Дочірного підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином (а.с.85-87), та калькуляція вартості відновлювальних робіт на під’їзному шляху філії «Синельниківський райавтодор» ДП «Дніпропетровський облавтодор «ВАТ ДАК» «автомобільні дороги України» для усунення пошкоджень, завданих злочинними діями від 20 червня 2011 року на зазначену суму (а.с.88). Вказана позовна заява була пред’явлена під час досудового слідства і надана відповідачам для ознайомлення, про що свідчать протоколи надання для ознайомлення матеріалів кримінальної справи (а.с.102, 106).

Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що під час розгляду кримінальної справи в суді були присутні як відповідачі, так і представник цивільного позивача, які давали пояснення по суті справи, відповідачі визнавали свою вину та позовні вимоги у повному обсязі, представник позивача просив стягнути з них вищезазначений розмір збитків.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в розмірі 364,26 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь держави у відповідності до ч.2 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.22, ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177, ч.1 ст.1190 ЦК України, ст.ст.10, 60, ч.ч.1, 4 ст.61, ст.ст.88, 209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Дочірного підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», р/с: 26004221050100 в ДОД «Райфайзен банк «Аваль», м.Дніпропетровськ, МФО: 305653, код ЕДРПОУ: 31950828, матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 36425 (тридцять шість тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 70 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 23929833, р/р: 31213206700034, Банк: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД: 22030001, судовий збір в розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 26 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_8