Ухвала суду № 20865665, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2675/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області до приватного підприємства «Химпром», приватного підприємства «Івенто2005» про стягнення коштів, отриманих за нікчемними договорами,

В С Т А Н О В И В

Позивач Білоцерківська об»єднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом до ПП «Химпром», ПП «Івенто-2005»про стягнення коштів, отриманих за нікчемними право чинами.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року в задоволенні позову Білоцерківській ОДПІ Київської області відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач Білоцерківська обєднана державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом у жовтні 2009 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Химпром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 14.10.2009 року № 3488/23-2-032/30420484/199.

Перевіркою встановлено, що між ПП «Хімпром»та ПП «Івенто-2005» укладено договори купівлі-продажу від 14 червня 2006 року №146/ПК та від 04 січня 2007 року № 207/0401, загальна вартість товару по яких становить - по договору № 2007/0401 на суму 300 000 грн., по договору № 146/ПК 250000 грн.

За результатами перевірки позивачем Білоцерківською ОДПІ заявлено позов про стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами з ПП «Івенто-2005»на користь ПП «Химпром»у розмірі 1158831 грн.; з ПП «Химпром»на користь Державного бюджету України кошти в розмірі 1158831 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що обставини господарських взаємовідносин між відповідачами за вищезазначеними договорами були предметом дослідження в справі за позовом директора приватного підприємства «Химпром»Язенока А.П. до Білоцерківської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року , яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ст. 72 частини 1 КАС України встановлені зазначеним рішенням суду обставини у справі № 2а-3914/10/1070, не підлягають доказуванню, зокрема щодо нездійснення ПП «Івенто-2005» на адресу ПП «Химпром»поставок за договорами №2007/0401 та №146/ПК.

Колегія суддів Київського апеляційного суду підтримує висновки суду першої інстанції про те, що для встановлення умислу в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідних юридичних осіб. Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності протиправного умислу зі сторони відповідача ПП «Химпром» під час укладання договорів.

Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 207 ГК України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін чи відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині. За вчинення таких правочинів застосовуються конфіскаційні санкції, передбачені частиною першою статті 208 цього Кодексу.

Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок. А тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України правочин є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише за наявності умислу і не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків однією зі сторін договору.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України і тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративний позов позивачем пред»явлено 13 січня 2010 року, тоді як виконання договорів відповідачем ПП «Химпром»відбулося по 25 квітня 2008 року, а відповідачем ПП «Івенто-2005»по 10 грудня 2007 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неможливості стягнення коштів з відповідачів, оскільки від дати виконання відповідачами договорів до дати подачі до суду данного позову пройшло майже 2 роки.

Викладені в апеляційній скарзі позивачем доводи, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Білоцерківської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

судді: