Ухвала суду № 20864428, 20.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р.справа № 2а-8660/09/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:

суддів: Мельника В.В.

при секретарі судового засідання:Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЇСі ПриватХозТорг"

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 р.

у справі № 2а-8660/09/0470 (категорія статобліку- 2.11.17)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг"

до: Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської

області

про: скасування податких вимог та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому просило скасувати податкові вимоги Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р, а також зобов'язати відповідача утриматись від заходів стягнення податкового боргу.

26.10.2009р. представником позивача були уточнені позовні вимоги, в яких він просив визнати нечинними та скасувати першу податкову вимогу № 1/256 від 18.05.2009р. та другу податкову вимогу № 2/294 від 19.06.2009р., якими визначено товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг" суму податкового боргу у розмірі 3620,56 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10..2009 року у задоволені адміністративного позову позивачу відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем було доведено, що податкові вимоги № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р., сформовані та виставлені Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.09 у справі № 2-а-8660/09/0470 скасувати. Ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, посилається на те що, судом першої інстанції не встановлено дійсних обставин справи та порушено норми матеріального права.

Позивач вказує, що оспорювані вимоги винесено у звязку із несплатою сум, визначених податковим органом у рішеннях про застосування штрафних санкцій від 26.12.07 № 0000461344 та від 09.04.08р.№ 00000524240. Однак, на час розгляду справи № 2а-8660/09/0470 за позовом про скасування податкових вимог у Дніпропетровському окружному адміністративному суді знаходиться справа № 2-а-3575/08 за позовом про скасування рішення від 26.12.07 № 0000461344.

Що стосується рішення про застосування штрафних санкцій від 09.04.08р.№ 00000524240, то спір щодо нього розглядається у суді касаційної інстанції.

Таким чином, суми штрафних санкцій, визначені як рішенням Відповідача від 26.12.07 № 0000461344, так і рішенням від 09.04.08 № 00000524240, на час розгляду справи за позовом про скасування податкових вимог не є узгодженими, а податкові вимоги передчасними.

Крім того, позивач зазначив, що податкові вимоги, направлені на його адресу, суперечать чинному законодавству. Як підставу для податкової вимоги відповідач вказав наявність штрафних санкцій (пені) за порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», тобто за порушення строків виконання зовнішньоекономічного контракту.

Однак, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-Ш не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Тож, сума штрафних санкцій не є узгодженою і не є податковим зобов'язанням.

Відповідач до суду апеляційної інстанції заперечень на апеляційну скаргу не надав.

У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги, підтримав.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "ЮТіСі ПриватХозТорг" (код ЄДРПОУ - 31585570) зареєстроване як юридична особа рішенням Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 17.08.2001р..

17.12.2007р. посадовою особою Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на підставі вимог абз. "6" п. 5 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХН від 04.12.1990р. та направлення № 001131 від 12.12.2007р. згідно повідомлення ТОВ КБ "Земельний Капітал" № 19/924 від 01.11.2007р. щодо порушення валютного законодавства, була проведена позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг" з питань дотримання вимог валютного законодавства України по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р. за період з 27.07.2007р. по 04.12.2007р., за результатами якої було складено акт № 262/220/31585570 від 17.12.2007р. В ході перевірки було виявлено порушення положень ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження імпортного товару від нерезидента по імпортному контракту № 11 від 17.07.2007р., за період з 26.10.2007р. по 04.12.2007р. (а.с. 33 - 37).

На підставі акту перевірки № 262/220/31585570 від 17.12.2007р. Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області було прийнято рішення № 0000462344 від 26.12.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 12274 грн. 27 коп. (а.с. 38).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Пунктами 7.1, 7.2. Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" (№ 253 від 21.06.2001р.) податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає відповідно до закону з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, якими податковим органам надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою згідно з додатком 8 (форма С ).

Пунктом 7.7. Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій" (№ 253 від 21.06.2001р.) встановлено, що надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4.

Пунктами 4.6., 4.7. вищезазначеного Наказу визначено, що податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

Рішення № 0000462344 від 26.12.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було вручено уповноваженій особі позивача 03.01.2008р., що підтверджується її підписом на корінці рішення (а.с. 38).

Як свідчать пояснення сторін, назване рішення в частині нарахування пені у розмірі 6750,85грн. оскаржувалось позивачем у судовому порядку.Так, 01.02 2007р позивач звернувся до суду з позовом, в якому вимагав виключення із Рішення № 26431/10/22-030 від 26.12.07 р. по 04.12.07р. в кількості 22 (двадцять два) календарних дні, як нарахованих в порушення Закону України № 959/12 від 16.04.91 р. ( в редакції Закону України від 22.12.98 р. №335).що складає суму 6750, 85 грн.

Однак, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача та зазначене рішення залишено в силі (а.с. 49-53). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. апеляційну скаргу на вищевказану постанову було залишено без задоволення (а.с. 54-57). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2009р. було відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2009р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р., проте виконання зазначених рішень судів не було зупинено (а.с. 58).

Позивачем 08.01.2008р. та 22.04.2008р. було сплачено до Державного бюджету України частково штрафну санкцію у вигляді пені у сумах, відповідно, 5523,42 грн. та 3130,29 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку за 08.01.2008р. та 22.04.2008р. (а.с. 81 - 82).

Внаслідок часткової сплати штрафної санкції у вигляді пені у позивача виникла недоїмка у сумі 3620,56 грн. (12274,27 грн. - 5523,42 грн. - 3130,29 грн.), що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 31.08.2009р. (а.с. 47).

Протягом 10 днів з моменту набрання рішенням суду у справі 2а-12/08, законної сили позивач нарахованої пені не сплатив, що свідчить про виникнення у підприємства заборгованості перед бюджетом, правовий статус якої визначається наступним.

Відповідно до преамбули Закону 2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення Відповідно до пп. 6.2.1 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. 3.1. р. 3 наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків" № 266 від 03.07.2001р. (далі Наказ) податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки.

Підпунктом "а" п. 4.1. р. 4 Наказу закріплено, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 2 квітня 1999 року N 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 травня 1999 року за N 304/3597.

Пунктом 4.2. р. 4 Наказу передбачений перелік відомостей, які повинна містити податкова вимога, серед яких, зокрема, загальна суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки його непогашення. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, у податкових вимогах № 1/256 від 18.05.2009р. та № 2/294 від 19.06.2009р., сформованих та виставлених Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області містяться всі необхідні, передбачені чинним законодавством реквізити (а.с. 6 - 7).

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р., зокрема п. 6.2.3. ст. 6 визначено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Посилання позивача стосовно того, що Закон 2181 не регулює правовідносини, що мають місце при нарахуванні податковим органом пені за порушення у сфері ЗЕД, не приймаються апеляційним судом, виходячи з викладеного више, зокрема преамбули названого Закону.

Отже, рішення суду першої інстанції є таким, що відповідало фактичним обставинам справи та діючому законодавству, що виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Посилання позивача на ту обставину, що податкове повідомлення- рішення від 26.12.07р. №0000462344, на підставі якого винесено оспорюванні вимоги, оскаржено в касаційному порядку, не приймається судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення позову, оскільки як зазначено вище, дія зазначеного податкового повідомлення- рішення, а також дія рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 2а-12/08 судом касаційної інстанції зупинені не були. Названі рішення не є зміненими або скасованими.

Посилання позивача на обставини, повязані із податковим повідомленням рішенням № 0000461344, не приймається судом апеляційної інстанції оскільки матеріали справи свідчать, що оспорюванні вимоги винесено на підставі податкового повідомлення рішення № 0000462344.

Крім того, слід зазначити, що рішення №0000461344 скасовано судом лише 21.04.2011 р (справа 2а-9737/09/0470).

Тобто після винесення оспорюваної позивачем постанови суду від 30.10.2009р., що може надати позивачу право на звернення з заявою про перегляд постанови від 30.10.2009р. лише за нововиявленими обставинами.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг" слід залишити без задоволення. Постанову суду першої інстанції- без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 205, 200,206

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТіСі ПриватХозТорг" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу складено у повному обсязі 29.11.2011р.

Головуючий:

Суддя:В.В. Мельник