Постанова № 20864061, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2011 року № 2а-11866/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікар"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

проскасування рішення № 0000722303 від 25.07.2011 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ТОВ «Вікар»- звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення №0000722303 від 25.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що висновок Відповідача викладений в акті документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Мікрос-Торгюей»за період квітень 2011 року від 11.07.2011 №3623/23-322/31988652 не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування на підставі чого податкове повідомлення-рішення №0000722303 від 25.07.2011 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач ДПІ у Дніпровському районі м. Києва - проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

03.11.2011 в судовому засіданні, за клопотанням позивача, судом надано час для можливості скористатися правом на позасудове врегулювання спору.

14.11.2011 в судовому засіданні Відповідач повідомив, що угода про примирення укладена не буде та заперечував проти задоволення позовних вимог.

Також,14.11.2011 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували, тому з урахуванням ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вікар»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Мікрос-Торгюей», результати якої викладено в Акті від 11.07.2011 №3623/23-322-31988652.

В ході проведення перевірки встановлено порушення Позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок виписаних податкових накладних з ТОВ «Мікрос-Торгюей»перевіркою встановлено заниження ТОВ "Вікар" податку на додану вартість в загальній сумі 3158264,00 грн.

На підставі акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000722303 від 25.07.2011, яким Позивачу донараховано податок на додану вартість по вітчизняних товарах 3158263,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Вікар»та ТОВ «Мікрос-Торгюей»укладено договір №110228 від 28.02.2011.

На виконання умов договору ТОВ «Мікрос-Торгюей»видано податкові накладні: від30.04.11 №512; від 30.04.11 №511; від 30.04.11 №510; від 30.04.11 №509; від 30.04.11 №508; від 29.04.11 №502; від 29.04.11 №501; від 28.04.11 №423; від 26.04.11 №390; від 19.04.11 №281; від 19.04.11 №280; від 18.04.11 №263; від 15.04.11 №215; від 15.04.11 №216;

від 15.04.11 №217; від 15.04.11 №218; від 13.04.11 №181; від 12.04.11 №165; від 07.04.11 №96; від 07.04.11 №95; від 07.04.11 №94; від 07.04.11 №93; від 07.04.11 №91; від 07.04.11 №92; від 07.04.11 №90; від 04.04.11 №52; від 06.04.11 №80; від 06.04.11 №81; від 01.04.11 №32; від 01.04.11 №31; від 01.04.11 №30; від 01.04.11 №29; від 01.04.11 №28; від 01.04.11 №27; від 01.04.11 №26; від 01.04.11 №25; від 01.04.11 №24; від 01.04.11 №23; від 01.04.11 №22; від 01.04.11 №21.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ №169453 станом на 16.08.2011 ТОВ "Міркос-Торгюей" зареєстровано за адресою: м. Черкаси, Придніпровський район, бульвар Шевченка, 305, кв. 112, засновником та директором являється ОСОБА_2.

Так, судом встановлено, що по наданим ТОВ "Вікар" до ДШ у Дніпровському районі м. Києва податковим накладним за квітень 2011 проведено експериментальне дослідження підписів та встановлено, що від підприємства ТОВ "Міркос-Торгюей" ОСОБА_2 не підписував зазначені документи.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, ГВПМ ДПІ у Дніпровському р-ні м.Києва було проведено експертне дослідження підписів наданих ТОВ „Вікар" до ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва податкової декларації з ПДВ за квітень 2011, податкових накладних за квітень 2011 та встановлено, що від підприємства ТОВ "Міркос-Торгюей" ОСОБА_2 не підписував зазначені документи.

На підставі викладеного, в акті перевірки міститься висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ "Мірокс-Торгюей", не можуть бути підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту, сплаченого вказаному підприємству, оскільки не підтверджуються відповідними документами.

Також, в ході проведення перевірки, згідно матеріалів, отриманих від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Відповідачем встановлено, що ТОВ «МІРКОС-ТОРГЮЕЙ»: не знаходиться за місцем реєстрації, на підприємстві значиться 1 особа працююча, за телефонними номерами посадові особи не відповідають та місце проживання посадових осіб даного СГД встановити не має можливості. В ході встановлення фактичної адреси підприємства ТОВ "Міркос-Торгюей" був здійснений виїзд за адресою проживання директора ОСОБА_2, АДРЕСА_1, де була опитана гр. ОСОБА_3, яка повідомила, що її син ОСОБА_2 не може бути директором підприємства ТОВ "Міркос-Торгюей" так як він навчається в університеті в м. Черкаси, і взагалі гр. ОСОБА_3 повідомила, що її син живе за рахунок батьків, своїх грошей в нього не має.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач прийшов до висновку, що зазначений договір №110228 від 28.02.2011 є нікчемними, а право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих на виконання такої угоди, не виникає.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що товар отриманий відповідно до умов оспорюваного договору було повернено та отримано на зазначену суму товар від іншого контрагента ТОВ «Примторг».

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Примторг»укладено договір від 28.02.2011 №110228.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Примторг»надано:

- акти здачі-прийняття робіт від 30.04.2011 №299, №300, №301, від 29.04.2011 №260, №261, від 27.04.2011 №220, №219, №218, від 22.04.2011 №189, №188, №187, від 19.04.2011 №160,№158, №159, від 18.04.2011 №138, від 15.04.2011 №131-1, №132-1, від 13.04.2011 №114-1, від 11.04.2011 №88, від 07.04.2011 №70, №68, №68-1, №68-2, від 01.04.2011 №26, від 06.04.2011 №52;

- реєстр документів за квітень 2011 року по фірмі ТОВ «ПРИМ ТОРГ»;

- видаткові накладні від 28.04.2011 №238, від 26.04.2011 №213, від 18.04.2011 №139, від 15.04.2011 №134-1, №133-1, від 12.04.2011 №107-1, №107, від 07.04.2011 №69, №69-3, №69-2, від 06.04.2011 №54, №58, від 04.04.2011 №40,від 01.04.2011 №23-1, №23, №22, №16-2, №16-1, №16, №24-2, №20, №19-1, №18, №17-2, №17.

- податкові накладні виписані в квітні 2011 року №301, №300, №299, №261, №260, №238, №220, №219, №218, №213, №189, №188, №187, №160, №159, №158, №139, №138, №134/1, 133/1, №132/1, №131/1, №114/1, №107/1, №107, №88, №70, №69/3, №69/2, №69/1, №69, №68/3, №68/2, №68/1, №68, №59, №58, №57, №54, №52, №40, №26, №25, №24/2, №23/1, №23, №22, №21, №20, №19/2, №19/1, №19, №18, №17/3, №17/2, №17/1, №17, №16/2, №16/1, №16.

Вищевказані накладні, в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ та “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (далі Закон України № 996-ХІУ), бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Так, пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Наявні у справі матеріали, а саме видаткові і податкові накладні, виписані, виписані в квітні 2011 року ТОВ «ПРИМТОРГ»за результатами проведених операцій за вказаним Договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-VI „Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б)придбання необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно закону.

Отже, Позивачем правомірно, на підставі документів оформлених відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України та відповідно до вимог п.198.1 ст. 198 податкового кодексу України сформовано податковий кредит в квітні 2011 року.

В судовому засіданні представником Позивача подано копію уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2011 року, яким відкореговано суму кредиту з ПДВ нарахованому за рахунок виписаних податкових накладних з ТОВ «ПРИМТОРГ».

Як вбачається зі змісту уточнюючого розрахунку, позивачем відкореговано контрагента з ТОВ «Мікрос-Торгюей»на ТОВ «ПРИМТОРГ». Вказаний уточнюючий розрахунок прийнято на районному рівні як податкову звітність.

Таким чином, суд вважає, що висновки Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва, викладені в акті перевірки від 11.07.2011 №3623/23-322-31988652, не відповідають дійсності, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3158263,00 грн. не відповідає чинному законодавству України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність податкове повідомлення рішення від 25.07.2011 №0000722303.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог, оскільки позивач надав суду належні докази, які свідчать про неправомірність та незаконність прийнятого податкового повідомлення - рішення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікар»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 №0000722303.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда