Постанова № 20863467, 19.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13998/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К.

при секретаріБесарабі І.А.

за участі:представника позивача Щербака А.Є.

представника відповідача Медведь Л.В.

представника прокуратури Хмельницької області Грамчук Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента", тертя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний Дім "ДС", до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102301 від 20.05.2011 року, - В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області № 0000102301 від 20.05.2011 року, яким зменшено відємне значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 112606,0 грн., прийняте на підставі акту перевірки № 229/23/30801338 від 16.05.2011 року. На думку позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарської операції з поставки меблевих матеріалів, фурнітури та комплектуючих від ТОВ «Торговельний Дім «ДС» та нікчемність договору поставки.

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Крім того, вказує на те, що акт перевірки складений відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства на підставі недіючих нормативно-правових норм та з перевищенням повноважень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги, в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «Торговельний Дім «ДС», залучена до участі у справі ухвалою суду від 11.11.2011 року, в судове засідання не з»явилась, в надісланій до суду заяві просить розглянути справу без участі її представника, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, підтвержує факт поставки товару на виконання договору поставки, вважає висновки перевірки щодо нікчемності договору поставки необгрунтованими.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним, оскільки факт порушення позивачем Податкового кодексу України та завищення від»ємного значення різниці між сумою податкових зобов»язань і сумою податкового кредиту за лютий 2011 оку на суму 112606,0 грн. по операціях з поставки товару від ТОВ «Торговельний Дім «ДС» відповідно до нікчемного договору поставки, які не мали реальних наслідків, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки Славутської ОДПІ у Хмельницькій області № 229/23/30801338 від 16.05.2011 року.

Представник прокуратури Хмельницької області також вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та обгрунтованими.

На думку відповідача про нікчемність договору поставки свідчать такі обставини: відсутні докази перевезення вантажу; товарно-транспортні накладні на перевезення товару оформлені з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом не містять посад та прізвищ осіб, які здали та прийняти вантаж.

Крім того, вказує, що в силу ч.8 ст.181 і ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та п.2 ст.207 Цивільного кодексу України договір поставки товарно-матеріальних цінностей №Ю0102 від 01.02.2011 року є неукладеним, оскільки не містить договірної ціни, наявність якої в договорі відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України є обов»язковою для віднесення певних сум до податкового кредиту.

На думку відповідача, договір поставки, укладений позивачем та ТОВ «Торговельний Дім «ДС», є нікчемним в силу ст.ст. 203, 215 і 216 Цивільного кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента» 05.04.2000 року зареєстроване виконавчим комітетом Славутської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №216986). З 24.11.2005 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Славутській ОДПІ.

Основними видами діяльності позивача є: виробництво інших меблів; виробництво дерев»яних будівельних конструкцій та столярних виробів; виробництво інших виробів з бетону, гіпсу та цементу; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

В травні 2011 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно до направлення №57 від 04.05.2011 року та наказу №210 від 29.04.2011 року Славутською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, результати якої оформлені актом № 229/23/30801338 від 16.05.2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000102301 від 20.05.2011 року, яким зменшено відємне значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 112606,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки № 229/23/30801338 від 16.05.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог підпунктів п. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу (надалі ПК України) та завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання і сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року на 112606,0 грн., у звязку з безпідставним включенням до податкового кредиту в лютому 2011 року податку на додану вартість по операціях з придбанням відповідно до нікчемного договору поставки товару від ТОВ «Торговельний Дім «ДС», що фактично не здійснювались та не мали на меті використання цього товару в господарській діяльності.

Суд встановив, що відповідно до договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року ТОВ «Торговельний Дім «ДС» зобов»язалось поставити позивачеві товар (меблеві матеріали, фурнітуру і комплектуючі), ціна якого вказується в рахунках та видаткових накладних (п.1.1договору), поставка на протязі строку дії договору здійснюється партіями, що підтверджується в накладних (4.1 договору). Договором передбачено, що відвантаження товару здійснюється за рахунок покупця на умовах само вивозу, або за рахунок постачальника за домовленістю сторін (п.4.3 договору); право власності на товари, що передаються, та всі ризики випадкового знищення або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту прийняття товарів представником покупця або перевізником, що здійснює перевезення товару на замовлення покупця (п.4.3 договору); підтвердженням приймання-передачі товару є підпис представника покупця (або перевізника) на видатковий накладній (п.4.4. договору).

На виконання договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року ТОВ «Торговельний Дім «ДС»» в лютому 2011 року поставило позивачеві меблеві матеріали, фурнітуру і комплектуючі на загальну суму 675735,45 грн., в тому числі ПДВ 9119,82 грн.

Вказане підтверджується: податковими накладними № 4 від 02.02.2011 року, № 2 від 09.02.2011 року, № 91 від 24.02.2011 року, № 97 від 24.02.2011 року і № 98 від 24.02.2011 року; видатковими накладними № ТД-0000005 від 11.02.2011 року на суму 200000,00 грн. в тому числі ПДВ 33333,33 грн., № ТД-0000006 від 11.02.2011 року на суму 250000,00 грн. в тому числі ПДВ 41666,66 грн., № ТД-0000085 від 24.02.2011 року на суму 16167,04 грн. в тому числі ПДВ 2694,51 грн., № ТД-0000083 від 24.02.2011 року на суму 20Д41б,80 грн. в тому числі ПДВ 34069,47 грн. і № ТД-0000084 від 24.02.2011 року на суму 5051,ба грн. в тому числі ПДВ 841,93 грн.; рахунками-фактури № ТД-0000001 від 01.02.2011 року, № ТД-0000025 від 07.02.2011 року, № ТД-0000048 від 11.02.2011 року, № ТД-0000049 від 11.02.2011 року і № ТД-0000050 від 11.02.2011 року та виписками з книги обліку довіреностей.

Перевезення товару від постачальника до позивача на замовлення та за рахунок постачальника здійснював ФОП ОСОБА_7 відповідно до товарно-транспортних накладних б/н від 11.02.2011 року, б/н від 11.02.2011 року, б/н від 24.02.2011 року, б/н від 24.02.2011 року і б/н від 24.02.2011 року.

На підставі довіреностей ААВ № 227444 від 11.02.2011 року, ААВ № 227463 від 24.02.2011 року і ААВ № 227463 від 24.02.2011 року від імені позивача товар отримував начальник комерційного відділу ТОВ «Ювента» Завішальний А.Б.

Оприбуткування придбаного від ТОВ «Торговельний Дім «ДС» товару на складі здійснене позивачем відповідно до прибуткових накладних № 0000077 від 15.02.2011 року, № 0000078 від 15.02.2011 року, № 0000112 від 24.02.2011 року, № 0000113 від 24.02.2011 року і № 0000114 від 24.02.2011 року.

Після оприбуткування зазначеного товару в складському обліку, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 02.02.2011 року, від 09.02.2011 року і від 24.02.2011 року та платіжними дорученнями № 127, № 186, № 239 і № 241.

Придбані від ТОВ «Торговельний Дім «ДС» меблеві матеріали, фурнітуру і комплектуючі позивач використав у власній господарській діяльності для виготовлення меблів, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення за лютий 2011 року, оборотно-сальдовими відомостями за лютий 2011 року по рахунку 201 «склад сировини» та по рахунку 201 «меблевий цех».

Позивач та його контрагент ТОВ «Торговельний Дім «ДС» відобразили операції з поставки нафтопродуктів у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника товару ТОВ «Торговельний Дім «ДС» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту лютого 2011 року.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні на суму ПДВ 112606 грн., оформлені ТОВ «Торговельний Дім «ДС» з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов»язковою.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача (ТОВ «Торговельний Дім «ДС»), які підтверджують факт отримання ним попередньої оплати нафтопродуктів, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо нікчемності договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговельний Дім «ДС», відсутності реальних наслідків цього договору, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки, укладеного позивачем з ТОВ «Торговельний Дім «ДС», вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір поставки укладений позивачем та ТОВ «Торговельний Дім «ДС» в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу. Придбані комплектуючі позивач використав для виробництва меблів та отримав прибуток від їх продажу.

Суд відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо не укладення договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року між позивачем і ТОВ «Торговельний Дім «ДС» у зв»язку з відсутністю в його тексті договірної ціни, оскільки відсутність письмового договору жодним чином не впливає на право позивача на відображення господарської операції з придбання нафтопродуктів, оформленої первинними документами, складених з дотриманням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у бухгалтерському та податковому обліку шляхом формування валових витрат і податкового кредиту. При цьому суд враховує, що діючим цивільним та господарським законодавством не передбачена обов»язкова письмова форма договорів поставки нафтопродуктів.

Суд також враховує, що перевірка правомірності формування позивачем податкового кредиту у лютому 2011 року, проведена службовою особою відповідача з перевищенням повноважень, наданих наказом про проведення перевірки №210 від 29.04.2011 року та направлення на перевірку № 57 від 04.05.2011 року, відповідно до яких предметом цієї перевірки була достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. В той же час перевіряючий не мав повноважень щодо перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту за лютий 2011 року, який не впливає на формування від»ємного значення з ПДВ, задекларованого у лютому 2011 року.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року по операції з придбання товару відповідно до договору поставки №Ю0102 від 01.02.2011 року між позивачем і ТОВ «Торговельний Дім «ДС».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення № 0000102301 від 20.05.2011 року. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України та ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області № 0000102301 від 20.05.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук