Постанова № 20862972, 22.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Копія< >

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" грудня 2011 р. Справа № 2а-13817/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.

за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

представника позивача - Загребельного Г.С.,

представника відповідача- Казимир Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" (далі - позивач або ТОВ "ПАССАВТ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м.Харкова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0001912330 від 21.09.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає зроблені в акті перевірки №421/23-304/36817940 від 28.03.2011 висновки про порушення ТОВ "ПАССАВТ" у господарських взаємовідносинах з ТОВ "Техно-Асавир" податкового та цивільного законодавства такими, що не відповідають дійсності, безпідставними та такими, які не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності підприємства позивача, а винесене на підставі такого акта перевірки податкове повідомлення - рішення позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (т.2 а.с.24-25) представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ТОВ "ПАССАВТ" взято на облік у ДПІ у Ленінському районі м.Харкова як платника податків 16.12.2009, що підтверджується довідкою (т.1 а.с.55); ТОВ "ПАССАВТ" зареєстровано платником податку на додану вартість 31.12.2009, про що йому видано свідоцтво (т.1 а.с.53). ТОВ "ПАССАВТ" діє на підставі статуту (т.2 а.с.6-23).

Фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведена документальна виїзна планова перевірка ТОВ "ПАССАВТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2009 по 31.12.2010, результати якої оформлені актом №421/23-304/36817940 від 28.03.2011 (акт про результати перевірки) (т.1 а.с.20-51).

Перевіркою повноти та структури формування податкового кредиту за період з 16.12.2009 по 31.12.2010 року на підставі Декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 року, отриманих податкових накладних, інших первинних документів (прибуткових накладних, договорів та інших) встановлено, що підприємством ТОВ «ПАССАВТ» у складі податкового кредиту задекларовано суми податкового кредиту відповідно податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕХНО -АСАВІР», код ЄДРПОУ 36457640, що знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, на загальну суму 372515грн. (за січень 2010 року в сумі 27083грн., за квітень 2010 року - 10000грн., за червень 2010 року - 109000грн., за серпень - 25000грн., за вересень 2010 року - 38583грн.; за жовтень 2010 року - 57904грн., за листопад 2010 року - 77617грн., за грудень 2010 року - 27328грн.).

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ «ПАССАВТ» по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР», код ЄДРПОУ 36457640, не виступало "вигодонабувачем", тобто не було кінцевим споживачем робіт, товарів, отриманих від вищезазначеного підприємства, а передавало дані товари, роботи іншим суб'єктам господарської діяльності, а саме - КП "Харківський метрополітен", код ЄДРПОУ 04805918, що знаходиться на обліку в СДПІ що роботі з ВПП м.Харкова.

При відпрацюванні ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» встановлено наступне:

- перевіркою встановлено за місцем реєстрації підприємство ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» та його посадові особи відсутні, про що складено відповідний акт № 83/23-03-05/36457640 від 25.02.2011 року;

- згідно аналізу податкової звітності наданої до органів ДПС у ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність;

- згідно звітів по комунальному податку, які ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» надавало до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, чисельність працівників на підприємстві - 4-5 осіб;

- підприємство декларує наявність основних засобів 2,4 груп на рівні 33,0 тис. грн. на початок 4 кварталу 2010 року;

- інформація щодо наявності або використання у фінансово - господарській діяльності на умовах оренди виробничих, торгівельних, складських приміщень за перевіряємий період у ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова на момент складання акту перевірки відсутня.

Податкова інспекція вважає, що вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створює обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності, що в подальшому призвело до фінансової неспроможності останнього.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Податкова інспекція вважає, що вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Операції ТОВ "Техно-Асавир" та контрагентів-покупців, а саме ТОВ "ПАССАВТ", не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник, податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу ТОВ „ПАССАВТ", код ЄДРПОУ 36817940.

Виходячи з вищенаведеного, податкова інспекція вважає, що ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів ( робіт, послуг) на адресу ТОВ "ПАССАВТ", код ЄДРПОУ 36817940, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищенаведене у ТОВ "ПАССАВТ", код ЄДРПОУ 36817940, відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання та податковий кредит відповідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТЕХНО - АСАВІР» за перевіряємий період - не є дійсними.

На підставі викладеного ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийшла до висновку, що ТОВ "ПАССАВТ" у звязку з проведенням операцій з ТОВ "Техно-Асавир" в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищило податковий кредит за період з 16.12.2009 по 31.12.2010 на суму 372515грн., а саме: за січень 2010 року в сумі 27083грн., за квітень 2010 року - 10000грн., за червень 2010 року - 109000грн., за серпень - 25000грн., за вересень 2010 року - 38583грн.; за жовтень 2010 року - 57904грн., за листопад 2010 року - 77617грн., за грудень 2010 року - 27328грн. У звязку з наведеним податковою інспекцією зменшено залишок відємного значення в сумі 109000грн.

На підставі акта про результати перевірки №421/23-304/36817940 від 28.03.2011 ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912330 від 21.09.2011 (т.1 а.с.9), яким ТОВ "ПАССАВТ" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109000грн. за червень 2010 року.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (Підпункт 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). (Підпункт 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.)

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ "Техно-Асавир", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Техно-Асавир» та ТОВ «Пассавт» було укладено договори підряду та поставки, а саме: договір за №02-04 від 02.04.2010 про модернізацію програмного забезпечення для системи управління автоматами видачі жетонів; договір за №01 -06 від 01.06.2010 про розробку білінгової системи; договір за №01-09 від 01.09.10 про виконання робіт з ревізійного огляду обладнання; договір за №10-09 від 10.09.2010 про виконання робіт з тестування обладнання; договір за №01-10 від 01.10.2010 про модернізацію АРМ касира; договір за №04-10 від 04.10.2010 про поставку обладнання, матеріалів та комплектуючих; договір за №29-01 від 06.01.2010 про надання послуг з розробки програмного забезпечення для системи управління АВЖ.

Виконання умов зазначених договорів підтверджуються наданими до матеріалів справи актом прийому - передачі послуг від 29.01.2010 за №01-ПО, актом прийому - передачі послуг від 12.04.2010 за №01-МПО, накладною від 01.06.2010 на постачання обладнання, актом прийому - передачі послуг від 02.08.2010 за №02-МПО, актом виконаних робіт від 24.09.2010 за №01-РП, актом прийому - передачі за №01 від 27.09.2010 виконаних робіт по тестуванню обладнання, актом прийому - передачі послуг від 25.10.2010 за №01-МПО, накладною від 04.10.2010 на постачання обладнання, накладною від 01.11.2010 на постачання обладнання, накладною від 01.11.2010 на постачання обладнання, накладною від 01.12.2010 на постачання обладнання та накладною від 01.12.2010 на постачання обладнання.

На виконання умов договорів були виписані податкові накладні, а саме податкова накладна від 29.01.2010 за №104, податкова накладна від 12.04.2010 за №376, податкова накладна від 01.06.2010 за №540 на суму ПДВ 109000грн., податкова накладна від 02.08.2010 за №771, податкова накладна від 24.09.2010 за № 931, податкова накладна від 27.09.2010 за №936, податкова накладна від 04.10.2010 за №982, податкова накладна від 25.10.2010 за №1041, податкова накладна від 01.11.2010 за №1090, податкова накладна від 01.11.2010 за №1072, податкова накладна від 01.02.2010 за №1189 та податкова накладна від 01.12.2010 за №1190.

Докази сплати підтверджуються залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначених договорів між ТОВ "ПАССАВТ" та ТОВ "Техно-Асавир", оскільки вказані правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Техно-Асавир", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Подальше використання робіт, отриманих за договорами з ТОВ "Техно-Асавир", підтверджується залученими до матеріалів справи копіями договорів, укладених між ТОВ «ПАССАВТ» та КП «Харківський метрополітен». Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи технічними вимогами, калькуляціями, протоколами погодження договірної ціни, актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податковими накладними.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача - ТОВ "Техно-Асавир" статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "ПАССАВТ". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "ПАССАВТ" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаним договорам, укладеним між ТОВ "ПАССАВТ" та ТОВ "Техно-Асавир", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Відповідачем не надано доказів і на підтвердження обізнаності ТОВ "ПАССАВТ" з умовами господарської діяльності ТОВ "Техно-Асавир".

Аналізуючи положення ст.ст.203, 204, 215 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як субєкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Приєднані до матеріалів справи копії складених ТОВ "Техно-Асавир" податкових накладних не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, факт порушення ТОВ "ПАССАВТ" у відносинах з ТОВ "Техно-Асавир" положень Закону України "Про податок на додану вартість" не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки №421/23-304/36817940 від 28.03.2011 в частині завищення ТОВ "ПАССАВТ" податкового кредиту з ПДВ за період з 16.12.2009 по 31.12.2010 на суму 372515грн., а саме: за січень 2010 року в сумі 27083грн., за квітень 2010 року - 10000грн., за червень 2010 року - 109000грн., за серпень - 25000грн., за вересень 2010 року - 38583грн.; за жовтень 2010 року - 57904грн., за листопад 2010 року - 77617грн., за грудень 2010 року - 27328грн., у звязку з чим податковою інспекцією зменшено залишок відємного значення в сумі 109000грн.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0001912330 від 21.09.2011, прийняте на підставі акта перевірки №421/23-304/36817940 від 28.03.2011, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова за №0001912330 від 21.09.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" (ідент. код 36817940) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 27 грудня 2011 року.

Суддя (підпис)< >Р.В. Мельников

З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >

Суддя< >Р.В. Мельников< >