Постанова № 20861716, 04.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 січня 2012 року Справа № 2а-11497/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Горпенюк О.А.

при секретарі Марковій О.О.

за участю сторін:

представник позивача:ОСОБА_1 (дов. від 03.01.2012 № 3),

представник відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

09 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор про стягнення податкової заборгованості.

В позовній заяві позивач зазначив, що дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор зареєстроване як юридична особа рішенням Міловської районної державної адміністрації та перебуває на податковому обліку у Міловському відділенні Біловодської обєднаній державній податковій інспекції.

Станом на 28.11.11 відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у розмірі 3425,05 грн., з яких за основним боргом 264,00 грн. та пені 3161,05 грн.

Оскільки відповідачем податковий борг добровільне сплачений, позивачем вживались заходи щодо погашення податкового боргу, а саме відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/24 від 17.07.2002 та другу податкову вимогу №2/21 від 19.08.2002. Проте вжиті заходи позитивного результату не дали.

У звязку з чим Біловодська міжрайонна державна податкова інспекція просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом в сумі 3425,05 грн.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин в силу положень ст. ст. 35, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, за наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» зареєстроване Управлінням економіки Міловської райдержадміністрації 27 квітня 1999 року, ідент. код 00957270 (а.с. 9).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 13.06.2002 року № 107 відповідач з 27.04.1999 року перебуває на обліку за № 5 як платник податків та зборів у Міловському відділенні Біловодської міжрайонної державній податковій інспекції (а.с. 8).

На момент звернення до суду з даним позовом вступив в закону силу Податковий Кодекс України.

Проте при розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем до 01.01.2011, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту

Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 5.4.1. п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2009 №16841 відповідач самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 264 грн. (а.с. 20-21).

У звязку з несплатою у встановлені строки узгодженого податкового зобовязання відповідачу нараховано пеню у розмірі 3161,05 грн.

Сума податкового боргу відповідача у розмірі 3425,05 грн., підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с. 8), обліковою карткою (а.с. 30 - 43).

Підпунктом 6.2.1. п. 6.2. ст.. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою погашення податкового боргу позивачем винесено першу податкову вимогу від 17.07.2002 №1/27 (а.с.17), яка 18.07.2002 вручена уповноваженій особі відповідача.

19 серпня 2010 року позивачем винесено другу податкову вимогу №2/21 (а.с. 16), та вручено уповноваженій особі відповідача 21.08.2002.

Податкові вимоги відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені та є чинними на час розгляду даної справи.

Крім того позивачем з метою погашення податкового боргу відповідача 07 жовтня 2002 року прийнято рішення №21 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 18).

Проте всі вжиті позивачем заходи не дали позитивного результату.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Внаслідок того, що дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Зоринівський елеватор» станом на дату розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість не погашено в повному обсязі, позовні вимоги Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції до відповідача, вважаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Біловодської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор про стягнення податкової заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти державного підприємства ДАК «Хліб України» Зоринівський елеватор (ідент. код 00957270, 92522, Луганська область, Мілоський район, с. Зоринівка, вул. Залізнична, 1) з податку на додану вартість у розмірі 3425,05 грн. (три тисячі чотириста двадцять пять грн.. 05 коп.) гривень, в т.ч. основний платіж 264,00 грн., пеня 3161,05 грн., з рахунків платника у банках, обслуговуючих платника податку на розрахунковий рахунок 31111029700198, одержувач ВДК у Мілоському районі, установа банку ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код рахунку - 24048193.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.А. Горпенюк