Постанова № 20861673, 12.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 року Справа № 2а-10651/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Лушниковій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Іваницької Л.П.,

від відповідача: Заходякіної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232301/3 від 23.09.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232301/3 від 23.09.2010 року.

В обґрунтування позову послався на протиправність прийнятого повідомлення рішення № 0000232301/3 від 23.09.2010 р., оскільки фактично геологорозвідувальних робіт не виконував, відповідно відсутні підстави для нарахування та сплати збору за геологорозвідувальні роботи.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому наполягав на правомірності прийнятого рішення та відсутності підстав для задоволення позову (а.с.99).

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що на підставі акту перевірки №29/23/05383566 від 31.12.2009 року ДПІ у Станично-Луганському районі встановлені порушення ст.33 Кодексу України про надра та п. 3.1, 4.1, 4.2, 5.1, 5.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 року №105/309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року за номером №474/3767 (надалі Інструкція), пунктів 1, 3, 4 Постанови КМУ від 29.01.1999 №115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння» зі змінами та доповненнями; статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «відрахування на геологорозвідувальні роботи» у розмірі 966, 32 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 23.09.2010 №0000232301/3.

У звязку з викладеним просив позов задовольнити в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області № 0000232301/3 від 23.09.2010 р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову з доводів, викладених в запереченні, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи - субєкта господарювання, одним із основних видів діяльності якого є добування піску та гравію, виробництво будівельних матеріалів (а.с.8-12).

У період з 23.11.2009 року до 18.12.2009 року, уповноваженими особами відповідача на підставі направлення № 109 від 23.11.2009 року, відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.2009 по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт №29/23-05383566 від 31.12.2009, у висновках якого зазначені порушення позивачем ст.33 Кодексу України про надра в частині відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази, в результаті чого на підставі п.2.1, п.3.1, п.4.1, п.4.2, п.5.1, п. 5.3 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером №474/3767 із змінами та доповненнями, підпункту 3 пункту 19 розділу II Закону України від 22.12.2007 №107-IV «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» донарахована сума збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у розмірі 24 272,02 грн., в тому числі: за 3-й квартал 2008 року 8346,85 грн., за 4-й квартал 2008 року 4956,38 грн., за 1-й квартал 2009 року 2056,00 грн., за 2-й квартал 2009 року 2648,07 грн., за 3-й квартал 2009 року 6266,72 грн. ( далі - акт № 29, а.с.33-81).

На підставі висновків акту перевірки №29 від 31.12.2009 відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення від 19.01.2010р. №0000022301/0, яким визначено загальну суму податкового зобов'язання 34628,48 грн., в тому числі за основним платежем 24272,02 грн., за штрафними санкціями 10356,46 грн.

Позивачем була застосована процедура адміністративного оскарження зазначеного повідомлення рішення.

Рішенням ДПА в Луганській області від 21.05.2010р. №9168/25-08 продовжено строк розгляду повторної скарги ЗАТ "КПК" до 10.07.2010р. ДПА в Луганській області 08.07.2010р. прийнято рішення за №12527/25-08 "Про результати розгляду повторної скарги", яким податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010р. №0000022301/0 про сплату 24272,02 грн. збору на геологорозвідувальні роботи і 10356,46 грн. застосованої штрафної санкції залишає без змін та збільшено збір на геологорозвідувальні роботи та штрафну санкцію, визначені в податкове повідомленні-рішенні від 19.01.2010р. №0000022301/0 на 677,26 грн. та 288,96 грн. (а.с.32)

Скарги позивача в межах адміністративного оскарження були залишені без задоволення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, було скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000022301/0 від 19.01.2010 року (а.с.84 91).

Позивач має спеціальний дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України №3212 від 02.10.2003 року на видобуток піску будівельного на Кондрашівському родовищі (3 км на північний схід від с. Малинове Станично-Луганського району Луганської області) строком на 10 років, зазначений факт підтверджений документально та визнаний сторонами.

Згідно із ст. 33 Кодексу України "Про надра" ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, справляються з користувачів надр, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах і повністю надходять до державного бюджету та спрямовуються на розвиток мінерально-сировинної бази"

Тобто вказана стаття передбачає, що відрахування за геологорозвідувальні роботи здійснюється виключно за умови виконання цих робіт за рахунок державного бюджету.

У 1991-1992 роках ДГП «Луганськгеологія» за договором №1 від 01.11.1990 і за рахунок коштів організації орендарів «Луганськшахтобудіндустрія» спільно з ЗАТ «Кондрашевський піщаний карєр» була проведена розвідка нового родовища. Запаси піску будівельного по Кондрашевському родовищу затверджені рішенням ДКЗ України протоколом №49 від 25.03.1993 по категоріям В+С-1 у кількості 28074 тис. кв.м.

Згідно із листом Державного інформаційного геологічного фонду України від 17.02.1998 №212 геологорозвідувальні роботи на Кондрашевському родовищу піску будівельного проводились неодноразово. В 1963 1969 роках воно було детально розвідане трестом «Ворошиловград-вуглегеологія» за рахунок коштів держбюджету. Запаси піску були повністю відпрацьовані станом на 01.01.1991 року. В останньому абзаці цього листа прямо вказується, що ЗАТ «Кондрашевський піщаний карєр» не повинен вносити відрахування за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету, тому що геологорозвідувальні роботи виконувалися за рахунок коштів замовника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 №115 Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України (надалі Порядок №115), а також наказом Держкомгеології України, ДПА України від 23.06.1999 №105/309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 за номером 474/3767 затверджена Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи (надалі Інструкція №105/309).

Відповідно до п. 1 Порядку №115, п. 2.1 Інструкції №105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції №105/309 обєктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяги видобутих копалин та погашених у надрах запасів корисних копалин.

Порядком №115 та Інструкцією №105/309 передбачені пільги по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, якщо такі роботи виконувалися частково за рахунок власних коштів.

Порядок №115 та Інструкція №105/309 були прийняті після восьмирічного користування позивачем розвіданого за власні кошти родовища і фактично погіршили становище позивача.

Суд не приймає доводи відповідача щодо різниці між «Дорозвідкою» та «розвідкою» родовища та посилання на норми законодавства прийняті після вчинення дій позивачем.

Згідно із п.5 Рішення Конституційного суду України «Про офіційне тлумачення статей 58, 76, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандату)» від 13.05.1997 року №1-зп у справі №03/29-97 встановлено, що ст.58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативними актами чинності.

Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільних відносин, у тому числі, відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти помякшують або скасовують відповідальність особи (частина 1 ст.58 Конституції України).

У звязку з цим, суд погоджується з позивачем в тому, що вказані Порядок №115 та Інструкція №105/309 не мають зворотної дії у часі та не поширюються на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності.

Згідно п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене та встановлені у судовому засіданні обставини, суд вважає, що позивач навів докази, що згідно з чинним законодавством України обґрунтовують його вимоги.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У звязку з цим, суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, аналіз чинного законодавства та встановлених у судовому засіданні обставин дозволяє суду дійти висновку про те, що вимоги позивача у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області від 23.09.2010 року № 0000232301/3, відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно платіжного доручення № 241 від 08.11.2010 позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області в сумі 28, 23 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232301/3 від 23.09.2010 року задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000232301/3 від 23.09.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Луганської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний карєр» судовий збір у сумі 28, 23 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяС.М. Чиркін