Постанова № 20861620, 21.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2011 року Справа № 2а-10879/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Лушниковій О.С.

за участю:

представника позивача: Іваненко С.О.

представника відповідача: Волохової М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 162731,03 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В :

18 листопада 2011 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 162731,03 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, в якому послалася на наступне.

ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Станом на 18.11.2011 р. відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 162731,03 грн. Позивачем здійснювалися заходи з погашення податкового боргу передбачені законодавством, а саме відповідачу було вручено податкову вимогу №1849 від 02.08.2011 року, майно боржника було описано у податкову заставу, застава була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг №33766812 від 15.11.2011 р.), адміністративний позов Ленінської МДПІ про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків боржника у сумі 203 541,00 грн. Луганським окружний адміністративним судом 04.11.11 р. було задоволено у повному обсязі, направлені платіжні вимоги до банків обслуговуючих боржника. На підставі вказаного судового рішення податковий орган предявив платіжні доручення до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків (платіжна вимога №1 від 15.11.11 р. повернута банком у звязку з закриттям рахунку, платіжна вимога №1 від 17.11.11 р. повернута банком без виконання через відсутність коштів). Вищенаведені заходи не призвели до погашення податкового боргу ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля». Боржник має майно, яке перебуває у податковій заставі і яке можливо реалізувати в рахунок погашення його податкового боргу. На підставі викладеного, позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» у розмірі 162731,03 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2011 року уточнив позовні вимоги, пояснив, що відповідачем за жовтень 2011 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій було нараховане податкове зобовязання у сумі 89 969,00 грн., однак сплачено не було. У звязку з цим представник позивача остаточно просив суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» у загальному розмірі 218 793,51 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.12.2011 року вважала за можливе надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» у загальному розмірі 218 793,51 грн. за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, у звязку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 19.02.2003 року за реєстраційним номером 1 382 105 0001 004017, ідентифікаційний код 00185755, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6). Відповідач взятий на облік Ленінською МДПІ у м. Луганську 27.12.1991 за №84, що підтверджується довідкою № 384 від 25.03.2008 року (а.с.8).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок складання та форма акту опису майна визначені «Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1438/18733.

Згідно п. 2.1 вказаного Порядку встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3).

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Відповідно до п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 95.4 та 95.5 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 218 793,51 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу, обліковою карткою платника податків та не заперечується у ході судового розгляду справи представником відповідача.

Податкові зобовязання з податку на додану вартість були самостійно нараховані відповідачем відповідно до податкових декларацій №78018 від 14.07.2011, №95572 від 12.08.2011, №100726 від 14.09.2011, №125323 від 17.11.2011, у звязку з несплатою грошових зобовязань у встановлений законом строк у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України з метою погашення податкового боргу Ленінською МДПІ у м. Луганську на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 02.08.2011 року №1849 (а.с.15).

Судом встановлено, що у звязку з тим, що вказані заходи не призвели до погашення заборгованості, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення податкового боргу. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року з рахунків у банках обслуговуючих відповідача було стягнуто податковий борг з податку на додану вартість у сумі 203 541,00 грн. (а.с.22-24)

На підставі вказаного судового рішення, позивач предявив платіжні вимоги до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків, а саме: платіжну вимогу №1 від 17.11.11 р., яка була повернута без виконання, у звязку з відсутністю коштів на рахунку та платіжну вимогу №1 від 15.11.11р., яка була повернута без виконання, у звязку з закриттям рахунку. (а.с.25-26)

11.11.2011 року податковим органом було проведено опис майна Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» у податкову заставу на загальну суму 248 731,00 грн., що підтверджується актом опису майна №40 від 11.11.2011 року (а.с.16-20). Майно і майнові права ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом №33766812 від 15.11.2011 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.21).

Отже, суд вважає, що позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги представник відповідача у судовому засіданні визнала у повному обсязі, проти обставин наведених представником позивача не заперечувала.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на вищенаведене, суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 218 793,51 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську на погашення усієї суми податкового боргу, а саме у сумі 218 793,51 грн. (двісті вісімнадцять тисяч сімсот девяносто три грн. 51 коп.) за рахунок майна Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля» (код ЄДРПОУ 0018575, вул. Советська, 61, м. Луганськ, 91016), що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 11.11.11 №40.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

<Текст >

СуддяС.М. Чиркін