Постанова № 20861323, 28.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2152/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Рудій В.О.

за участю: прокурора - Кутинського В.Я., представник позивача - не з'явився, представника відповідача - Чебачової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справуза позовом:

Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 65099,91 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" про стягнення заборгованості в сумі 221400 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем у звязку з порушенням вимог законодавства допущено заборгованість по сплаті податкових зобовязань.

Заявою про зменшення позовних вимог від 22.08.2011 року, заявник просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 75450,56 грн.

Крім того, поданною заявою від 28.10.2011 року, сума заборгованості, яку просить стягнути заявник, складає 65099,91 грн.

Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача на адресу суд направив заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача подала заперечення проти позовних вимог, яке міститься в матеріалах справи (а.с.64). Вважає заявлену суму заборгованості безпідставною та необґрунтованою, в задоволені позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали позовної заяви, дослідивши та оцінивши подані докази, справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, судом встановлено наступне.

Держане підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" засноване на підставі наказу першого заступника Міністра оборони України від 20.05.1993 р. №104 та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як юридична особи. Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації Івано-Франківського ЛПК МО України зареєстроване, як відокремлений підрозділ ДП МОУ "Івано-Франківський ліспромкомбінат", без права юридичної особи та взяте на облік, як платник податку Тернопільською оДПІ. Оскільки філія Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації Івано-Франківського ЛПК МО України не є юридичною особою, є структурним підрозділом відповідача, а тому пред'явлені позовні вимоги про стягнення податкового боргу до Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат" є правомірними.

Законом України "Про систему оподаткування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Частиною 3 вказаної статті зазначено, що обов'язок платника податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи

Положення ст. 2. Закону України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 287.1 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст.14 Закону України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин) визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 вказаного Закону визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічне положення відображене в п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільським управління виробничо-технологічної комплектації Івано-Франківського ЛПК МО України подано податкові декларації, податкові розрахунки земельного податку, в яких ним самостійно розраховано розмір орендної плати за орендовану земельну ділянку.

Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобовязання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.

В п. 5.1 ст. 5 вказаного Закону зазначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.4.1 ст. 5 Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На момент винесення судового рішення по справі, будь-яких доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає вимоги позивача про стягнення податкового боргу в розмірі 56029,33 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський ліспромкомбінат", код 08033772, в дохід бюджету податковий борг в сумі 65 099 (шістдесят п'ять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 91 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 02.11.2011 року.