Постанова № 20861283, 11.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р. Справа № 2а-2271/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Рудій В.О.

за участю: представника позивача - Солонини Р.Д., представника відповідача - Баралецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековестбуд"

до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001792302 та №0001802302 від 11.07.11 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековестбуд" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001792302 та №0001802302 від 11.07.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної ДПІ в м. Івано-Франківську перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток на суму 350000,00 грн., та заниження податку на додану вартість на суму 276621,00 грн. За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що виявлені при проведенні перевірки порушення ґрунтуються виключно на висновку перевіряючих щодо нікчемності договорів укладених між ТОВ "Ековестбуд" з ТОВ "Віктор і Ко" ТОВ "Екопласт-Львів", ТОВ "Алівіс", ТОВ "Магнітка-921", ПП "Міоком", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Сервіс доріг", ПП "Оптіма-інформ", оскільки вказані договори є таким, що порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави, договори не направлені на реальне настання правових наслідків обумовлених у них. Фактично вказаний висновок ґрунтується на висновках: ДПІ у Залізничному районі м. Львова викладених в актах перевірки діяльності ТзОВ "Екопласт Львів", ТзОВ "Віктор і Ко", ДПІ у Дарницькому районі м. Києва в акті перевірки діяльності ТОВ "Алівіс", ДПІ у Франківському районі м. Львова в акті перевірки діяльності ПП "Сервіс доріг", ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в акті перевірки діяльності ТОВ "Магнітка 921". Згідно висновків зазначених в актах перевірки, а також в акті перевірки ТОВ "Ековестбуд" угоди укладені між ТОВ "Ековестбуд" з ТзОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Екопласт-Львів", ТОВ "Алівіс", ПП "Сервіс доріг", ТОВ "Магнітка 921", ПП "Міоком", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Оптіма-Інформ" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним. Позивач вважає, що угоди укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такими угодами. На підтвердження реальності виконання вказаних робіт, позивачем надано копії довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, платіжних доручень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, з мотивів викладених в письмовому запереченні та доповненні до нього, яке міститься в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

З 30.05.2011 року по 10.06.2011 року та з 14.06.2011 року по 20.06.2011 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Ековестбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт за №5082/23-02/34078510 від 25.06.2011 року.

Відповідно до висновків перевірки встановлено порушення ТОВ "Ековестбуд":

1.Підпункту 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 350000,00 грн., в тому числі за 2009 рік в сумі 16667,00 грн. та за 2010 рік в сумі 333333,00 грн.

2. Пункту 1.3 ст. 1, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 276621,00 грн. за 2009-2010 роки.

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0001792302 від 11.07.2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 437 501,00грн., в т.ч. штрафні санкції в сумі 87501,00 грн. та №0001802302 від 11.07.2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 345900,00грн., в т.ч. штрафні санкції в сумі 69279,00 грн.

Відповідно до вказаного акту, перевіркою повноти визначення валових витрат за період, що перевірявся, встановлено безпідставне на думку податкового органу віднесення до складу валових витрат коштів на придбання будівельних робіт, будівельних матеріалів та рекламних послуг від контрагентів: ТОВ "Екопласт Львів" - в сумі 178405,00 грн., ТОВ "Віктор і Ко" в сумі 468610,00 грн., ТОВ "Алівіс" - в сумі 235353,00 грн., ТОВ "Магнітка 921" в сумі 328239,00 грн., ПП "Колон Сервіс" в сумі 66667,00 грн., ТОВ "Бакумпостач" в сумі 66390,00 грн., ПП "Міоком" в сумі 56335,00 грн.

Тим самим, на думку перевіряючих, позивачем порушено пункти 5.2, 5.3 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Також відповідач вважає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит в звязку із сплатою податку на додану вартість від контрагентів, зокрема, ТОВ "Екопласт Львів" - за червень 2010 року на суму 35681,00 грн., ТОВ "Віктор і Ко" - за червень 2010 року на суму 40551,00 грн., липень 2010 року на суму 53171,00 грн., ТОВ "Алівіс" - за листопад 2010 року на суму 47071,00 грн., ТОВ "Манітка 921" - за вересень 2010 року на суму 65648,00 грн., ПП "Міоком" - за жовтень 2010 року на суму 11267,00 грн., ПП "Колон Сервіс" - за липень 2010 року на суму 13278,00 грн., ТОВ "Бакумпостач" - за липень 2010 року на суму 13333,00 грн., ПП "Сервіс доріг" - за травень 2010 року в сумі 27000 грн., ПП "Оптіма-інформ" - за жовтень 2010 року в сумі 13278,00 грн.

Тим самим, на думку перевіряючих, позивачем порушено вимоги підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Наявність у позивача первинних документів, на підтвердження здійснення господарських операції та здійснення розрахунків за цими операціями зафіксовано в акті перевірки (т. 1, а.с. 36-38) та не заперечується відповідачем.

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що вказані висновки незаконності дій позивача податкового органу зроблені на підставі матеріалів зустрічних перевірок контрагентів позивача, проведених податковими інспекціями за місцем їх реєстрації зокрема:

- відповідно до результатів позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року правочини ТзОВ "Віктор і КО" проведені за зазначений період, відповідно до пункту 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними, тобто правочини між ТзОВ "Віктор і КО" та контрагентами - покупцями не спричинили реального настання правових наслідків;

- відповідно до результатів позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року правочини ТзОВ "Екопласт-Львів", проведені за зазначений період, відповідно до статті 215, статті 203, статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними з усіма суб'єктами господарювання контрагентами (т.1 а.с.126-132);

- відповідно до результатів невиїзної документальної перевірки з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування ПДВ ТОВ "Магнітка 921" за період з жовтеня 2009 року по жовтень 2010 року правочини укладені останнім, проведені за зазначений період, вчинені в порушенням частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України та визнані нікчемними з усіма суб'єктами господарювання. (т.1 а.с.100-108);

- відповідно до результатів невиїзної документальної перевірки ТОВ "Алівіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року правочини ТОВ "Алівіс", проведені за зазначений період, вчинені в порушення частин 1, 2 статті 215, частини 5 статті 203, статті 216 Цивільного кодексу України та визнані нікчемними з усіма суб'єктами господарювання (т.1 а.с.102-124);

- відповідно до результатів невиїзної документальної перевірки ПП "Сервіс доріг" з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року правочини ПП "Сервіс доріг", проведені за зазначений період, відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними з усіма суб'єктами господарювання. (т. 2 а.с.13-23).

Інших актів перевірок податковим органом суду не надано.

Як висновок в акті перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську зазначено, що ТОВ "Ековестбуд" відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Виявлені порушення, ґрунтуються на висновку перевіряючих про те, що договори підряду, купівлі-продажу та надання послуг укладені між ТзОВ "Ековестбуд" та ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Алівіс", ТОВ "Магнітка 921", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Міоком", ПП "Оптіма-інформ" відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 207, ч.1 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і в силу вимог статей 216, 228 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Дослідивши подані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочинів є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочини визнані недійсними в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Із системного аналізу норм цивільного законодавства вбачається, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що договори підряду та купівлі-продажу, укладені між ТзОВ "Ековестбуд" та ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Алівіс", ТОВ "Магнітка 921", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Міоком", ПП "Оптіма-інформ", укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а тому згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 ЦК Україниїх слід вважати нікчемними. Визнання такої угоди недійсною не вимагається.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Алівіс", ТОВ "Магнітка 921", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Міоком", ПП "Оптіма-інформ", що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є субєктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як, чинні податкові вимоги, надіслані позивачу в звязку з несплатою ним сум податкових зобовязань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобовязань за спірними договорами або відомості про наявність податкового боргу у позивача, представником ДПІ в м. Івано-Франківську, також суду не надано. Не доведено також відповідачем й наявності доказів кримінальної відповідальності посадових осіб позивача за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення. Відповідачем, як субєктом владних повноважень, не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб ТОВ "Ековестбуд" та визнання їх винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК України, яка б набрала законної сили.

Окрім того, суд зазначає, що діяльність по проведенню будівельно-ремонтних робіт, виконання яких стало предметом підряду за угодами відносно яких податковими органами зроблено висновок щодо їх нікчемності, не є забороненою, немає й інших законодавчих обмежень стосовно їх виконання. Це ж стосується й укладених угод купівлі-продажу з приводу придбання будівельних матеріалів позивача та надання інших послуг.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку перевіряючих щодо нікчемності договорів підряду та купівлі-продажу та надання послуг укладених між ТОВ "Екопласт Львів", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Алівіс", ТОВ "Магнітка 921", ПП "Колон Сервіс", ТОВ "Бакумпостач", ПП "Міоком", ПП "Оптіма-інформ" та як наслідок відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Слід також звернути увагу на те, що відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ. Вказані обставини також не заперечується відповідачем у справі та відображені в Актах перевірки контрагентів позивача.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах. Щодо правомірності віднесення понесених позивачем витрат до валових витрат, то слід зазначити, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів (довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних), які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат.

Окрім цього, слід зазначити, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено в судовому засіданні первинні документи ТОВ "Ековестбуд", які подавались до перевірки на підтвердження проведення спірних господарських операцій, та які містяться в матеріалах справи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Посилання відповідача на таку невідповідність з мотивів відсутності в первинних документів інформації щодо напрямків проведених робіт, способу здійснення реклами, зокрема, у взаємовідносинах із ТОВ "Бакумпостач" та ПП "Колон сервіс", є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТзОВ "Ековестбуд" правомірно включено до податкового кредиту по податку на додану вартість кошти в розмірі 276621,00 грн., а також правомірно сформовано склад валових витрат, що виключає допущення позивачем заниження податку на прибуток в сумі 350000,00 грн.

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення, а оскаржувані рішення ДПІ в м. Івано-Франківську слід визнати протиправними та скасувати.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0001792302 від 11 липня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0001802302 від 11 липня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Ековестбуд" сплачений судовий збір в сумі 6 (шість) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 17.10.2011 року.