Постанова № 20860778, 11.10.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

справа № 2а-0770/1536/11

рядок статзвіту –10.1

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року                                         м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі до Сільського фермерського господарства "Веречани" про стягнення заборгованості в сумі 7132,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - суб'єкт владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сільського фермерського господарства "Веречани" про стягнення заборгованості у сумі 7132,12 грн.

          01 липня 2011 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

28 липня 2011 року від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 38-39). Так, із змісту поданої заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду заборгованість у сумі 11 643,42 грн. за період з 01 лютого 2011 року по 26 липня 2011 року.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

          Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

          Судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство "Веречани" є юридичною особою, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у Воловецькому районі, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а з 01 січня 2004 року - як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

          Судом встановлено, що згідно з Установчим договором, Довідкою № 10487 про включення до ЄДРПОУ та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності СФГ "Веречани" від 10 квітня 2000 року зареєстрованим районною державною адміністрацією Воловецького району, розпорядженням № 144 "Про створення та діяльність Селянського (фермерського) господарства "Веречани" дане підприємство є юридичним правонаступником КСГП "Веречани".

          Абзацом 4 пункт 1 ст.2. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п. 1 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "в" - ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100% від об'єкта оподаткування.

          Так, порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

          У відповідності до пп. 6.9 п. 6 вищевказаної Інструкції не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

          Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно Тарифів на оплату послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв’язку та інформатизації України № 828 від 19.09.2007 року з 06.10.2007 року становлять для міста –0,8% від суми пенсії, для села –1,95 % від суми пенсії, а з 01.01.2008 року продовжив діяти Наказ № 166 від 22.07.2004 року, відповідно до якого такі витрати становлять для міста 0,79% від суми пенсії, для села 1,56% від суми пенсії.

          За даними Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, працювали в СФГ "Веречани", що підтверджено довідками про підтвердження пільгового стажу. Вказані обставини дали їм право на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 13 п. "б" - "з" Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даним особам були призначені пенсії на пільгових умовах.

          Як вбачається із матеріалів справи, фактичні витрати на виплату пенсії вищевказаним пенсіонерам в період з 01 лютого 2011 року по 26 липня 2011 становлять 11 643,42 грн.

          Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції, позивач надіслав на адресу відповідача розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії.

          У встановлений строк та порядку (п.6.8 Інструкції) відповідачем не проведено відшкодування.

          За змістом абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Оскільки у даному випадку правовідносини не передбачають виставлення вимог та нарахування штрафних санкцій та пені, стягненню у зазначеному порядку (судовому) підлягають лише фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 11643,42 грн.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

          Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

          Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

1. Управління Пенсійного Фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Веречани" (Закарпатська область, Воловецький район, с. Верхні Ворота, буд. 3, р/р 26004300473, МФО 372028, в ВОБ 7287/066) на користь Управління Пенсійного Фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області (89100, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Карпатська, буд. 31, р/р 25605312698, МФО 312356 в Закарпатському облуправлінні ВАТ "Держощадбанку України", код 20449624) 11 643 (одинадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 42 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.