Постанова № 20860555, 05.12.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/5388/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Шакалові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" <Текст >до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст >про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422340 від 13.05.2011 та № 0000412340 від 13.05.2011 р.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним і скасування податкових повідомлень-рішень Малинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000422340 від 13.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14824,00 грн. та № 0000412340 від 13.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) в сумі 592,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Малинська МДПІ під час здійснення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на підставі висновків якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, неправильно застосувала норми діючого законодавства, що призвело до безпідставного висновку щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року і неправомірно прийняла рішення про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Крім того, просить відшкодувати витрати по сплвті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 66-67).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Посадовими особами Малинської МДПІ Житомирської області проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, про що складено акт № 55/23-12/00278735 від 26.04.2011 року (а.с.8-23). Перевіркою встановлені наступні порушення:

1) п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №198/97-ВР, п.п. 196.1.14 п.196.1 ст. 196, п.п. 198.6, п.п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (р.18.2 Декларації):

- за листопад 2010 року на суму 592,00грн.;

- за лютий 2011 року на суму 15327,00грн. (не включена податковим органом до податкового повідомлення-рішення);

2) п.198.4 ст. 198 п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" занижено від"ємне значення різнці між сумою податкових зобов"язань та податкового кредиту з ПДВ (р.18.2 Декларації):

- за січень 2011 року на суму 14824,00 грн.

3) п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №198/97-ВР, п.п. 196.1.14 п.196.1 ст. 196, п.п. 198.6, п.п. 198.4 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню:

- за грудень 2010 року на суму 592,00грн.

4) п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п.п. 198.6, 198.4 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" занижено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню:

- за лютий 2011 року на суму 14824,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Малинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422340 від 13.05.2011 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14824,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000412340 від 13.05.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) в сумі 592,00 грн.

При проведенні перевірки правильності визначення податкового кредиту за листопад 2010 року податковим органом встановлено завищення задекларованих у рядку 10.1 Декларації показників, податкового кредиту у сумі 592,00 грн., а саме порушено:

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №198/97-ВР, ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" у листопаді 2010 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 592,00 грн., яка, на думку податкового органу, не призначалася для використання в господарській діяльності товариства по податковій накладній, отриманої від ТОВ "Космея" за квіти (роза, хризантема та інші) податкова накладна № 44 від 03.11.2010 року на загальну суму 3552,00 грн., в тому числі сума ПДВ 592,00 грн.

Крім того, на думку перевіряючих ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" порушено вимоги п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п.п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 14824,40 грн.

Щодо правильності визначення податкових зобов'язань за січень 2011 року, перевіркою встановлено завищення задекларованих в рядках 1-9 Декларації податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 62455 грн. Податковий орган вважає, що позивачем до податкового зобов'язання включено послуги з питань інформації від Weidman Infra (Швейцарія) на суму ПДВ 62455,00 грн., що не є об'єктом оподаткування, чим було порушено п.п. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України. За даними перевірки підприємством реалізовано за межі митної території України папір електроізоляційний, картон трансформований, нетканий матеріал відповідно до укладених контрактів з підприємствами-нерезидентами: Росія, Індія, Швейцарія, Молдова, Австрія, Німеччина, Білорусь, та іншими країнами, що оподатковуються за ставкою 0%, на загальну вартість 9655795,00 грн.

Щодо завищення задекларованих в рядку 10.1 Декларації показників, податкового кредиту у сумі 47630,6 грн., під час перевірки встановлено порушення п.п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України, а саме: у січні 2011 року позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 47630,60 грн. по податковій накладній від 05.01.2011 року № 5 ТОВ "Шелл Енерджі Юкрейн", яка виписана за формою Наказу ДПАУ від 30.05.97 року №165, який втратив чинність. Наказом ДПАУ від 21.12.2010 року № 969 затверджено нову форму податкової накладної.

Твердження в акті перевірки про те, що товариство неправомірно нарахувало та включило в податкове зобов'язання з ПДВ на послуги, отримані від нерезидента Weidman Infra (Швейцарія) за січень 2011 року суму ПДВ 62455,00 грн., оскільки даний вид послуг звільнений від оподаткування, є протиправним з огляду на наступне.

Встановлено, що нерезидентом надано товариству послуги згідно угоди, предметом якої були SAP- користувача ERF системою "my SAP Bussiness Suite Gesamtpacket", які є функціонування, обслуговування, підтримку, консультування та зміни SAP - системи у відповідності до бізнес та ІТ стратегій материнської компанії. Функції системи забезпечують ведення обліку діяльності; контроль, планування та управління ресурсами; формування фінансової, статистичної та податкової звітності; виконання запитів щодо пошуку даних та формування відповідних звітів в межах, передбачених можливостями системи.

Так, позивачем було здійснено запит № 573 від 02.03. 2011 року до ДПС України та ДПА в Житомирській області стосовно правомірності неоподаткування таких послуг ПДВ. Згідно письмових відповідей за № 6801/10/16-15 від 30.03.2011 року та № 7267/10/31-039 від 05.04.2011 року, вбачається, що при отриманні послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, від нерезидента як на митній території України, так і поза межами митної території України об'єкт оподаткування ПДВ не визначається на підставі підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Податкового Кодексу України, а також зазначено, що правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі-резиденту, встановлюється статтею 208 Податкового Кодексу України.

У відповідності до п.п.196.1.14 п.196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 ПК України встановлено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Проте, як вбачається з консультаційного листа податкового органу при отримані зазначених вище послуг товариством від нерезидента об"єкт оподаткування ПДВ не визначається на не можна віднести згідно угоди оподаткування ПДВ не визначається на підставі підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Податкового Кодексу України, правила такого оподаткування встановлюються статтею 208 Податкового Кодексу України.

Так, у відповідності до п. 208.5 ст. 208 Податкового Кодексу України, отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Між тим, пунктом 208.2 ст. 208 ПК України визначено, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Так, в пункті 190.2 статті 190 ПК України зазначено, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

На думку суду, позивача, як платника податків, не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, що також узгоджується з п. 53.1 ст. 53 ПК України.

Таким чином, зменшення податкового зобов'язання товариства за січень 2011 року на суму 62455 грн. є неправомірним.

Щодо встановлених відповідачем порушень позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, з тих підстав, що останнім у січні 2011 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суму ПДВ в загальному розмірі 47630,60 грн. по податковій накладній від 05.01.2011 року № 5 ТОВ "Шелл Енерджі Юкрейн", яка виписана за формою Наказу ДПАУ від 30.05.97 року №165, який втратив чинність, суд вважає їх безпідставними.

Так, згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з податкової накладної ТОВ "Шелл Енерджі Юкрейн" від 05.01.2011 року № 5 позивач придбав природній газ у ТОВ "Шелл Енерджі Юкрейн" на загальну суму 238153, 27 грн. та сплатив податок на додану вартість у розмірі 47630,60 грн. Сам факт наявності такої податкової накладної відповідачем не заперечується. Проте, щодо посилань податкового органу на те, що податкова накладна не відповідає формі, затвердженій наказом ДПАУ № 969 від 21.12.2010 року є безпідставними, оскільки вказаний наказ набрав чинності 10.01.2011 року, тоді як податкова накладна №5 була виписана 05.01.2011 року, тобто на момент дії Наказу ДПАУ від 30.05.97 року №165, за формою якого й була виписана дана накладна.

Статтею 200 ПК України встановлюється порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

Так, п.200.1, п. 200.2, п. 203 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Зважаючи на викладене, висновок інспекторів щодо завищення товариством податкового кредиту на суму 47630, 60 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 14824 грн. ( 62455,00 грн. - 47630,60 грн.) протирічить вимогам чинного законодавства.

Крім того, висновок податкового органу щодо неправомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за придбані квіти та прапор суперечить статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-ІV від 06.09.2005 року, якою визначено такий перелік благоустрою: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження (у томі числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення і зовнішньої реклами; технічні засоби регулювання дорожнього руху; будівлі та споруди системи інженерного захисту території; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Благоустрій території товариства передбачає озеленення, тому є господарською діяльністю, що також підтверджується п.5 розділу І Інструкції з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затвердженої Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров'я СРСР за №658-66 від 31.12.1966 р., де передбачено, що територія підприємства повинна утримуватися в чистоті та повинна бути максимально озеленена.

Зі слів представника позивача, квіти та насіння висаджені на клумбах перед центральною прохідною в адміністративне приміщення на території товариства. Озеленення є елементом благоустрою, а отже пов'язане з господарською діяльністю товариства.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно п.п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР ( в редакції, що діяла на час формування податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 ст.7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Крім того, посилання податкового органу в акті перевірки на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, яке випливає з неправильного формування податкового кредиту у листопаді 2010 року не підтвердилося наданими суду доказами.

Позивач надав ДПІ податкові декларації з ПДВ за листопад 2010 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, на думку суду, придбані квіти ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" у листопаді 2010 року у ТОВ "Космея" на загальну суму 3552,00 грн., в тому числі сума ПДВ 592,00 грн. (згідно податкової накладної № 44 від 03.11.2010 року), використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності - для озеленення території, на яких підприємством надаються послуги, та з метою представницького іміджу товариства.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано беззаперечних і достатніх доказів вини позивача щодо порушення ним податкового зобов'язання, не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування.

З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими, в звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011року № 0000422340 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14824 грн., прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, позивачем правомірно було заявлено до відшкодування 592,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0000412340 від 13.05.2011 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем прийняте всупереч вимог закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати ПАТ "Малинська паперова фабрика - Вайдман" у вигляді 3,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, ст.ст.71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.05.2011року № 0000422340 та № 0000412340.

Судові витрати публічного акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдман" у вигляді 3,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:

Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 09 грудня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.