Постанова № 20860300, 02.11.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7299/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участю представників сторін:,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2011 р. № 0001362301,-

встановив:

ПАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.04.2011 р. № 0001362301. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що сума податкового кредиту ПАТ «ЖЗОК» за грудень 2010 року у розмірі 122889,3 гривень сформована на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих ТОВ «Транс Агентство Сервіс», відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та підтверджується іншими первинними документами документами. Також вважає, необгрунтованим та безпідставним твердження відповідача про нікчемність договору поставки укладеного ПАТ «ЖЗОК» з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з посиланням на ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, 228 ЦК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

На підставі направлення від 29.03.2011 року, проведена позапланова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» (ПАТ «ЖЗОК») з питань взаємовідносин з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код ЄДРПОУ 36713483) за грудень 2010 року.

За результатами даної перевірки 08 квітня 2011 року був складений акт №1574/23-1/014133 94/0100, яким встановлено порушення ПАТ «ЖЗОК» п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Даний акт надійшов на адресу ПАТ «ЖЗОК» рекомендованим листом 13 квітня.2011 року.

На вказаний акт №1574/23-1/01413394/0100 ПАТ «ЖЗОК» направлялись письмові заперечення.

26 квітня 2011 року першим заступником ДПІ в м. Житомирі за наслідками розгляду акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0001362301, яким сума грошового зобов'язання ПАТ «ЖЗОК» за платежем «податок на додану вартість» була збільшена на 153 611 гривень, у тому числі 122 889 гривень основного платежу та 30 722 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

05 травня 2011 р. ПАТ «ЖЗОК» було оскаржено податкове повідомлення - рішення до ДПА у Житомирській області. 04.07.2011 року на адресу підприємства надійшло рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Житомирі від 26 квітня 2011 року № 0001362301, а скаргу голови правління ПАТ «ЖЗОК» без задоволення.

Публічне акціонерне товариство «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 26 квітня 2011 року та вважає його протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, звернулось до суду.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ПАТ «ЖЗОК» є виробництво металоконструкцій та основним видом сировини, матеріалів для ПАТ «ЖЗОК» є металопрокат.

02 грудня 2010 року між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ПАТ «ЖЗОК» був укладений договір поставки №ТСВ - 02/12, згідно умов якого ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код ЄДРПОУ 36713483) поставило ПАТ «ЖЗОК» 119315 кг металопрокату, що підтверджується видатковими накладними ТОВ «Транс Агентство Сервіс» № ТСВ - 400282 від 13.12.2010р, № ТСВ-400304 від 15.12.2010р, № ТСВ-400305 від 15.12.2010р.; товарно - транспортними накладними ТСВ- 36 від 13.12.2010р, ТСВ - 37 від 13.12.2010р, ТСВ- 38 від 15.12.2010р., ТСВ- 41 від 15.12.2010р., ТСВ- 42 від 15.12.2010р., ТСВ- 44 від 15.12.2010р. .

При укладанні зазначеного договору з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» ПАТ «ЖЗОК» мало всі документальні підтвердження правосуб'єктності контрагента, який відповідно до витягу з ЕДРПОУ був належним чином зареєстрований. Діюче ж законодавство не зобов'язує та не наділяє юридичних осіб правом перевірки на відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 664 ЦК України встановлює, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно п. 3.5 Договору від 02 грудня 2010 року товар переходить у власність Покупця у момент передачі її Постачальником перевізнику, тобто в Договорі №ТСВ - 02/12 від 02.12.2010 р. передбачена можливість поставки товару Постачальником.

Таким чином, обов'язок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» щодо поставки товарно-матеріальних цінностей по договору поставки № ТСВ - 02/12 був виконаний належним чином

В свою чергу ВАТ «ЖЗОК» виконав свій обов'язок щодо оплати поставленого металопрокату, що підтверджується платіжними дорученнями № 3554 від 13.12.2010 року та № 3566 від 15.12.2010 року.

Поставлений по договору №ТСВ - 02/12, металопрокат було оприбутковано на склад металопрокату ВАТ «ЖЗОК» згідно видаткових накладних ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та сертифікатів якості на продукцію, на основі цих документів були складені акти прийому металу № 3395 від 13.12.2010р., №3396 від 13.12.2010р., №3397 від 13.12.2010р., № 3401 від 15.12.2010р., №3402 від 15.12.2010р., №3403 від 15.12.2010р., №3404 від 15.12.2010р., №3406 від 15.12.2010р. та витрачено на виготовлення таких замовлень:

Замовлення 11-01 ТОВ «МСБУД» -18909 кг..;

Замовлення 11 -02 ТОВ «МСБУД» - 61810 кг.;

Замовлення 11-04 ТОВ «Агентство екологічних досліджень» -6852 кг.;

Замовлення 11-06 ТОВ « Інлайн» -17931 кг.;

Замовлення 11-10 ТОВ «МСБУД» - 13817 кг.

Зазначені відомості також підтверджуються кресленнями виготовлених конструкцій (КМД), які оглядались в судових засіданнях.

З пояснень представників позивача, вбачається, що згідно сертифіката виробника металопрокату, який постачає будь - яке підприємство, у тому числі ТОВ «Транс Агентство Сервіс», зазначені номера плавки, які ідентифікують металопрокат прийнятий по акту прийому - передачі виданий у виробництво з вимогами на металопрокат, з якого в наступному виготовляються металоконструкції, що відвантажуються замовнику разом із сертифікатом якості на продукцію, в якому відображаються сертифікати на металопрокат. ПАТ «ЖЗОК» несе відповідальність на протязі 10 років за використання такого металопрокату і кожна одиниця продукції, крім клейма зварника, має ідентифікацію використаного металопрокату. Вказана хронологія виробництва підприємства ПАТ «ЖЗОК» унеможливлює використання металопрокату у виробництві без ідентифікації його постачальника та виробника.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, про підтвердження зв'язку витрат ПАТ «ЖЗОК» по придбанню у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» металопрокату з веденням його господарської діяльності, та те, що договір поставки №ТСВ - 02/12 від 02.12.2010 року був спрямований саме на реальне настання правових наслідків.

В акті 1574/23-1/01413394/0100, на основі якого було прийняте податкове повідомлення - рішення, відповідачем зазначається що проведеною перевіркою, встановлено завищення податкового кредиту в сумі - 122889,3 гривень.

Однак суд з таким висновком не погоджується, оскільки до складу податкового кредиту включено суму сплаченого і отриманого металопрокату та підтверджений податковими накладними № 410276 від 13.12.2010 р., № 410295 від 15.12.2010 р., № 410294 від 15.12.2010 р., які були включені в реєстр отриманих та виданих податкових накладних та в Додаток № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2010 р.». За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ДПІ у м. Житомирі відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України за грудень 2010 р. розбіжностей при звірці показників податкової звітності контрагентів по ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код ЄДРПОУ 36713483 ) не виявлено.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного на момент здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. ПАТ «ЖЗОК» отримав від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Вказані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Даний факт також встановлений ДШ у м. Житомирі в ході проведення перевірки .

Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок, що у ПАТ «ЖЗОК» були всі підстави для віднесення сум податку сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо твердження відповідача про нікчемність угоди з ТОВ “Транс Агентство Сервіс” суд зазначає наступне.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України прийняв постанову від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, п.18 якої визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідно до презумпції - правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Укладений між ПАТ «ЖЗОК» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» договір не віднесено законом до нікчемного, також відсутні і судові рішення про визнання його недійсним, а отже у позивачі були всі підстави віднесення сум податку сплаченого у ціні придбаних послуг, до складу податкового кредиту підприємства.

Щодо твердження, відповідача про відсутність у підприємства ТОВ «Транс Агентство Сервіс» трудових ресурсів, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень необхідних для здійснення господарської діяльності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши долучені письмові докази та пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що вищезазначене твердження зроблене внаслідок неповного дослідження норм чинного законодавства, оскільки, як зазначено ДПІ у м. Житомирі, ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код ЄДРПОУ 36713483 ) підприємство основним видом діяльності якого є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

Відповідно до КВЕД секція 0, «Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку», включає в себе підклас « Посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами» є видом господарсько -торгівельної діяльності що здійснюється фізичними чи юридичними особами з метою налагодження ділових зв'язків, контактів, договірних відносин між постачальниками-продавцями товарів і послуг і покупцями-споживачами за певну грошову винагороду. Тому для здійснення ТОВ «Транс Агентство Сервіс» господарської діяльності, яка полягає в наданні посередницьких послуг, необов'язкова наявність трудових ресурсів, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень.

Крім того, ч. 3 ст. 64 ГК України, передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тому ТОВ «Транс Агентство Сервіс» має право самостійно визначити необхідну чисельність працюючих у товаристві.

Крім того, можливість ТОВ «Транс Агентство Сервіс» здійснювати господарські операції з поставки металопрокату підтверджується листом ЗАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ металургійний завод» від 26.02.2011 року № 85-2/0891 (додаток № 11), в якому зазначається що між ЗАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ металургійний завод» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» існують довгострокові партнерські відносини, а також діючим Договором поставки металопродукції на 2010 -2011 роки.

З приводу посилання ДПІ у м. Житомирі щодо невідповідності первинних документів законодавству і нормативним актам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, висновок ДПІ у м. Житомирі щодо невідповідності первинних документів вимогам Закону необгрунтованим, враховуючи, що акти прийому металу складені в момент проведення кожної господарської операції, в них зазначаються: дата складання акту, прізвище ім'я по батькові завідуючого складом металу його підпис, представник ВТК заводу прізвище ім'я по батькові його підпис, найменування і розмір металопрокату, номенклатура, довжина, кількість, вага 1 шт., загальна вага, яка збігається із накладною замовника і рахунком за сплачений металопрокат, номер плавки, номер сертифіката. Отже, акти прийому металу мають всі обов'язкові реквізити та відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується копіями цих документів, а тому Крім того, акти прийому металу об'єднують інформацію бухгалтерського та технічного характеру, оскільки складаються на основі видаткових накладних та сертифікатів якості продукції постачальника.

Судом встановлено, що факт використання товаро - матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства повністю підтверджений, відтак підприємству неправомірно занижено податковий кредит на 122889 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятих ним спірних рішень, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Керуючись, ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.04.2011 р. № 0001362301.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 07 листопада 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.