Рішення № 20858469, 11.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5023/8996/11 (н.р. 5023/1850/11)

вх. № 8996/11 (н.р. 1850/11)

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В.

при секретарі судовогозасідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 01-62юр/8733 від 18.11.11 р. 3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, дов. № 1737/4-01 від 21.03.11 р. 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа <Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної раді, м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів в сумі 50557,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.11 р. позовні вимоги по справі № 5023/1850/11 задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 50557,76 грн., а також держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.11 р. апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної раді, м. Харків залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.11 р. касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної раді, м. Харків задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 13.05.11 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.11 р. у справі № 5023/1850/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 31.10.11 р. справу призначено до слухання в судовому засіданні на 29.11.11 р.

В судовому засіданні 29.11.11 р. було оголошено перерву до 07.12.11 р.. Після перерви судове засідання продовжено.

Ухвалою суду від 07.12.11 р. розгляд справи було відкладено на 19.12.11 р..

Ухвалою суду від 19.12.11 р. розгляд справи було відкладено на 10.01.12 р. та продовжено строк розгляду спору за межами 2-х місячного строку відповідно до ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 10.01.12 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.01.12 р.. Після перерви судове засідання продовжено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, просить в їх задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України «Про міліцію» частину четверту доповнено словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Також ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку» доповнено відповідним положенням: «особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством». Ст. 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну" доповнено положенням: «пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Вказана норма стосовно введення «середніх норм споживання" визнана неконституційною.

Відповідно до п. 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

За приписами п.6. Порядку у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України" відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але Відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права АК «Харківобленерго».

Також відповідно до п. 3 «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою КМ України від 29.01.2003 р. № 117 (далі Положення) Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі ст. 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Стаття 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначає, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання, в порядку, передбаченому ст.70 Закону України "Про Конституційний Суд України". Зазначеним Рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, відповідач повинен був компенсувати позивачу надані відповідним категоріям громадян пільги без обмеження.

Порушення відповідачем норм прямої дії, призвело до порушення прав позивача на компенсацію за надані пільги, в разі чого позивачем понесені збитки.

Між діями відповідача та збитками, спричиненими позивачу за період з 23.05.2008 р. по 01.01.2011 р. на суму 50557,76 грн. існує прямий причинно-наслідковий зв'язок, що підтверджується документально матеріалами справи, наданими позивачем.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

В даному випадку, відшкодування збитків від надання пільг прямо передбачено Законом України "Про електроенергетику", а саме ч.4 ст.17 Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку, що саме з вини відповідача позивачеві були спричинені збитки від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів, які відповідно до ст.17 Закону України "Про електроенергетику" відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги, тобто за рахунок джерел, розпорядником яких відповідно до п.3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. є відповідач.

Отже, суд дійшов висновку, що наданими до матеріалів справи документами позивач довів понесення збитків в сумі 50557,76 грн. з вини Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 505,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 147, 150 Конституції України, ст. 22 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.17 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст.69, 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст.ст. 22, 33, 43, 47-49, 82 -85 ГПК України, суд, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської ради (61007, м. Харків, вул. 2-ї П*ятирічки, 19, код ЄДРПОУ 26281752) на користь АК Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 00131954) - збитків на суму 50557,76 грн., держмито у сумі 505,58 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 13.01.12 р.