Рішення № 20858413, 11.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 5023/9524/11

вх. № <Текст >

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О. (посвідчення № НОМЕР_1 від 12.02.2010р.).

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 010-01/10309 від 19.12.2011р.).

Представник першого відповідача - не з'явився.

Представник другого відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 1-11-17510 від 15.08.2011р.).

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави, в особі Публічного АТ "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків 3-я особа <Текст >

до 1) Приватно-виробничого підприємства "Квадро" , м. Київ

2) Публічного акціонерного товариства КБ "Надра" в особі Філії ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, м. Харків

3-я особа <Текст >

про визнання недійсним договору застави

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові звернулась до господарського суду з позовною заявою до першого відповідача Приватно виробничого підприємства "Квадро" м. Київ та другого відповідача Публічного акціонерного товариства КБ "Надра" в о. Філії ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, м. Харків, про визнання недійсним договору застави №6/3/2007/980/3/956 від 05.01.2007 року, укладеного між ПВП "Квадро" м. Київ та ПАТ комерційним банком "Надра". В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невідповідність спірного договору положенням ст.18 Закону України "Про заставу" та вказує на те, що оспорюваний договір укладений без згоди позивача на передання майна в наступну заставу.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2011 року порушено провадження у справі №9524/11, розгляд справи призначено на 05.12.2011 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2011 року задоволено клопотання другого відповідача щодо відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 14.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2011 року розгляд справи відкладено до 11.01.2012 року, у зв*язку із неявкою представника першого відповідача в судове засідання.

Представник прокуратури та позивача в судовому засіданні 11.01.2012 року підтримують заявлені прокуратурою позовні вимоги в повному обсязі, позивач через канцелярію господарського суду 11.01.2012 р. надав з супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду не надав, про причину неявки на час розгляду справи не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник другого відповідача в судовому засіданні 11.01.2012 р. заперчеує проти заявлених позовних вимог, в процесі розгляду справи надав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що укладення оспорюваного договору іпотеки №6/3/2007/980/3/956 було здійснено першим та другим відповідачами з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", крім того другий відповідач вважає посилання позивача на невиконання сторонами ст.12 Закону України "Про іпотеку" безпідставними, з посиланням на лист №068-20/4861 від 22.11.2006 року, відповідно до якого позивач дав згоду на передачу в наступну іпотеку майно. Вказана примітка щодо першочергового направлення кредитних коштів на погашення заборгованості позивача, на думку другого відповідача, стосується безпосередньо першого відповідача та не може бути підставою визнання недійсним оспорюваного договору.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Укрексімбанк" (Позивачем, заставодержатель) та Приватним виробничим підприємством "Квадро" (1-м Відповідачем, заставодавець) був укладений договір застави № 6806Z6 від 16.01.2006.

Відповідно до п.1.1. Договору застави, заставою за цим договором забезпечуються вимоги застоводержателя, що виникають з: Кредитної угоди № 6805К114 від 30.12.2005, укладеної між заставодержателем та заставодавцем, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні заставодавцем певних її умов, відкриває заставодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом 11250 000,00 грн., строком до 26.12.2007 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру виконання.

Договором застави № 6806Z6-1 від 17.08.2007 р. про внесення змін до договору застави № 6806Z6 від 16.01.2006 р. сторони виклали п.1.1. договору застави в наступній редакції: заставою за цим договором забезпечуються вимоги застоводержателя, що виникають з: Кредитної угоди № 6805К114 від 30.12.2005, укладеної між заставодержателем та заставодавцем, відповідно до якої заставодержатель, при виконанні заставодавцем певних її умов, відкриває заставодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом 50 000 000,00 грн. строком до 15.06.2009 року.

Відповідно до п.1.2. Договору застави, предметом застави, що є забезпеченням викладених в кредитному Договорі зобов'язань заставодавця, є сільськогосподарська техніка ( перелік якої викладений у вищевказаному договорі).

Згідно з п.1.8 договору застави передбачено, що наступні застави предмету застави, крім самому заставодержеталю, не дозволяються.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2006 року 2-й Відповідач звернувся до Позивача з листом №3817, в якому просив надати згоду на передачу ПАТ КБ "Надра" в наступну заставу майна, Заставодержателем першої черги якого є Позивач на підставі вищевказаного договору застави.

Листом №068-20/4861 від 22.11.2006 р. позивач надав відповідь на звернення 2-го Відповідача, у якій повідомив, що філія ВАТ "Укрексімбанк" в м. Харкові надає згоду на передачу філії ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ в наступну іпотеку/заставу майна, яке обмежено іпотекою/заставою, а саме в наступну іпотеку майна, згідно з переліком та зазначив, що “згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП “Квадро” в філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Харкові”.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "Надра" в особі філії ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ (2-й Відповідач) та Приватним підприємством “Квадро”(1-й відповідач) на забезпечення виконання зобов'язань останнього перед 2-м Відповідачем, що виникли на підставі Кредитних договорів № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007р., був укладений договір застави сільськогосподарської техніки № 6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007, згідно з умовами якого 1-й Відповідач передає в заставу Відповідачеві 2 як заставодавцеві сільськогосподарську техніку (перелік якої викладений у вищевказаному договорі).

Пунктом 2.3.4. договору сторонами передбачено, що без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов*язаних із зміною права власності на предмет застави або його частину, а також дій, пов*язаних з передачею предмету застави третім особам.

Таким чином, судом встановлено, що предметом застави за договором застави № 6806Z6 від 16.01.2006р. та договором застави № 6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007р. є одне і теж майно.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою прокурор Київського району в інтересах держави в особі Публічного Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в о. філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків зазначив, щовідсутність згоди позивача на укладення оспорюваного договору застави стала підставою звернення прокурора до господарського суду з відповідним позовом про визнання недійсним оспорюваного правочину.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статтею 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу» передбачено право застави, а саме: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 574 ЦК України передбачено, що Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 4 зазначеного Закону України передбачено, що Предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним. Положення аналогічного змісту містяться у ст.20 ГК України.

Відповідно до частин першої, четвертої ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які установлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 18 Закону України "Про заставу" передбачено, що наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Відповідно до положень Договору застави (пункт 1.8.), наступні застави Предмету застави, крім як самому Заставодержателеві, не дозволяються.

Проаналізувавши матеріали справи, кредитні договори та договори застави, лист позивача №068-20/4861 від 22.11.2006 р., господарський суд констатує, що першим та другим відповідачами всупереч викладеній у вказаному листі позивача обов*язковій умові щодо надання згоди на передачу майна в наступну заставу, а саме, стосовно "першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ “Надра” Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП “Квадро” в філії ВАТ “Укрексімбанк” в м. Харкові", кошти отримані від 2-го відповідача за відповідними кредитними договорами не були направлені на погашення заборгованості в філію ВАТ “Укрексімбанк” в м. Харкові, інше другим відповідачем в судовому порядку не спростовано, а отже, суд приходить до висновку про відсутність (ненадання) згоди позивачем на передачу майна в наступну заставу, в зв*язку з недотриманням застереження, яке викладене у листі - відповіді позивача щодо питання про надання згоди на наступну заставу майна.

Крім того, господарський суд вважає безпідставними посилання другого відповідача на лист №068-20/4861 від 22.11.2006 року, відповідно до якого позивач надав згоду на передачу в наступну заставу майна, оскільки 2-м відповідачем не вірно було застосовано умови листа від 22.11.2006 № 068-20/4861, так як, був розтлумачений на власний розсуд та оспорюваний договір укладений без згоди Позивача на передання Майна в наступну заставу.

Також, суд вважає безпідставними заперечення другого відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву вх.№25259 від 14.12.2011 року, оскільки викладені відповідачем заперечення стосуються інших господарських правовідносин, які виникли із договору іпотеки, а предметом даної справи є договір застави сільськогосподарської техніки № 6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Згідно статті 43Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає позовні вимоги Прокуратури Київського району м. Харкова щодо визнання недійсним договору застави сільськогосподарської техніки № 6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007 року, укладеного між ПВП "Квадро" м. Київ та ПАТ комерційним банком "Надра", в ос. філії ПАТ КБ "Надра" Харківського РУ, такими, що підлягають задоволенню, оскільки вказаний договір застави сільськогосподарської техніки укладений всупереч вимогам Закону України "Про заставу" та іпотечного договору № 6806Z6 від 16.01.2006р., а тому є недійсним.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір суд покладає на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 58, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 18 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір застави сільськогосподарської техніки № 6/3/2007/980/З/956 від 05.01.2007року укладений між Приватним виробничим підприємством "Квадро" (01033. м. Київ, Гайдара, 27, Літ. А, офіс 123, код ЄДРПОУ 24126303) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" Харківське регіональне управління (01000, м. Київ, вул. Артема, 15, Код ЄДРПОУ 20025456, філія ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, 61002. м. Харків, вул. Петровського, 15, код ЄДРПОУ 06718690).

Стягнути солідарно з Приватного виробничого підприємства "Квадро" (01033, м. Київ, Гайдара, 27, Літ. А, офіс 123, код ЄДРПОУ 24126303) та Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку"Надра" Харківське регіональне управління (01000, м. Київ, вул. Артема, 15, Код ЄДРПОУ 20025456, філія ПАТ КБ "Надра" Харківське РУ, 61002. м. Харків, вул. Петровського, 15 код ЄДРПОУ 06718690) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 24134567, рахунок 31210206700003 в ГУ ДКУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) 941,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

<Дата >

Суддя (підпис< Текст >Задорожна І.М.

Повне рішення складено 16.01.2012 року.