Рішення № 20858353, 12.01.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2012 р.Справа № 18/73/5022-1693/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", вул. Коломийська, 2-Ж, м. Чернівці

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про cтягнення 14 340,99 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_3 - юрист, довіреність б/н від 01.01.2012 р.

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рома" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 про cтягнення 14 340,99 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору поставки товару № 1733 від 15.07.2010 р. відповідач повністю не розрахувався за відвантажену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного позивачем представлено договір поставки товару № 1733 від 15.07.2010 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2011 р. та 25.11.2011 р., видаткові накладні, прибуткові касові ордера, протоколи про взаємозалік, платіжні доручення, обґрунтований розрахунок позовних вимог, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2011 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 19.12.2011 р., який відкладався до 12.01.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 12.01.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштових відправлень із датами вручення 18.12.2011 р. та 26.12.2011 р.

Зважаючи на те, що відповідач не скористався своїм правом на захист та не подав відзиву на позов, доказів на спростування чи заперечення позовних вимог, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином завчасно, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані ним докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

15.07.2010 р. між Тернопільською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Рома", в подальшому постачальник, та приватним підприємцем ОСОБА_2, в подальшому покупець, був укладений договір поставки товару № 1733 (надалі договір), за умовами якого постачальник протягом дії даного договору зобов'язується продати (передати у власність), а покупець прийняти та оплатити товар, жувальну гумку виробництва торгової марки"Wrigley's" згідно заявки покупця. Ціна, кількість та найменування товару визначається в накладних (п. 1.1. договору).

Умовами договору передбачено, що товар відпускається постачальником за договірними цінами (п. 4.1. договору), а ціна за одиницю та партію товару визначається накладними, що є невід'ємною частиною договору (п. 4.2. договору).

Відвантаження товару покупцю проводиться на підставі попередньої оплати, а у разі відвантаження товару без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 21 календарний день повністю оплатити цей товар по кожній окремій партії (п.п. 4.3., 4.6. договору).

Згідно п. 7.1. даний договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін договору і діє до 31.12.2011 р.

Судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 232 992,33 грн., що підтверджується видатковими накладними, належні копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідачем було оплачено товар частково: готівкою в касу товариства на загальну суму 181 863,18 грн., що підтверджується: прибутковими касовими ордерами, належні копії яких знаходяться у матеріалах справи, платіжним дорученням від 27.09.2011 р. на суму 500 грн., платіжним дорученням від 12.09.2011 р. на суму 1 490 грн., меморіальним ордером від 07.04.2011 р. на суму 403,44 грн., меморіальним ордером від 22.06.2011 р. на суму 50 грн.

Крім того, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, існувала домовленість про надання маркетингових послуг. Оплата за надані послуги в межах заборгованості зараховувалася позивачем в оплату за товар по договору поставки товару відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, тобто однією з форм розрахунку був залік взаємних вимог, що підтверджується актами виконаних робіт та протоколами про залік взаємних вимог, належні копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Так, позивачем було зараховано 22 840,80 грн. в рахунок погашення боргу за отриманий товар, зокрема, згідно протоколів про взаємозалік та актів наданих послуг від 27.09.2010 р. на суму 2 508,93 грн., від 27.09.2010 р. на суму 5 251,34 грн., від 27.10.2010 р. на суму 5 962,21 грн., від 25.11.2010 р. на суму 4 176,97 грн., від 22.12.2010 р. на суму 4 941,35 грн.

Крім того, відповідачем було здійснено повернення товару товариству згідно накладних на повернення від покупця № 10 від 18.01.2011 р. на суму 7 471,92 грн. та №11 від 18.01.2011 р. на суму 4 032 грн.

Таким чином, на дату розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед позивачем згідно договору поставки товару № 1733 від 15.07.2010 р. в сумі 14 340,99 грн., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Таким чином, всупереч умов договору поставки № 1733 від 15.07.2010 р. та вимог діючого законодавства, свої зобовязання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 14 340,99 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рома" (вул. Коломийська, 2-Ж, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 30208421, р/р 260050171672 ФВАТ "ДержЕксімбанк України" м. Чернівці, МФО 356271):

-14 340 (чотирнадцять тисяч триста сорок) грн. 99 коп. боргу;

-1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 16.01.2012 р. через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9574

СуддяН.В. Охотницька