Рішення № 20858349, 12.01.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2012 р.Справа № 18/77/5022-1755/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу:

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Державного підприємства "Санаторій "Збруч", вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин Тернопільської області

про cтягнення 54 300,58 грн. заборгованості.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність від 25.01.2011 р., зареєстрована в реєстрі за №23.

відповідача: ОСОБА_3 - головний бухгалтер, доручення № 07 від 11.01.2012 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Санаторій "Збруч" про стягнення 54 300,58 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті за отриманий на підставі договору №3 від 30.01.2010 р. та договору б/н від 28.01.2011 р. товар виконав не належним чином, внаслідок чого допустив заборгованість в сумі 54 300,58 грн.

В підтвердження викладеного позивачем представлено договір №3 від 30.01.2011 р., договір б/н від 28.01.2011 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2011 р., видаткові накладні № 3 від 27.01.2011 р., № 8 від 02.03.2011, № 17 від 30.03.2011 р., № 33 від 16.05.2011 р., № 47 від 04.07.2011 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.12.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.01.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 12.01.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити. Позивач подав заяву від 12.01.2012 р. з поясненням, що за період з 30.01.2010 р. по 01.11.2011 р. ним на адресу підприємства поставлялися матеріали для виконання господарських робіт, номенклатура, кількість та вартість яких зазначалася у накладних, відповідач їх оплатив частково, а тому на даний час існує заборгованість в сумі 54 300, 58 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.01.2012 р. позовні вимоги визнав повністю, наявність заборгованості пояснив відсутністю коштів на рахунку підприємства. Проти пояснень позивача викладених в заяві від 12.01.2012 р. не заперечив, суму боргу в розмірі 54 300,58 грн. підтвердив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши подані ними докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

30.01.2010 р. між державним підприємством "Санаторій "Збруч" (надалі покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі продавець) був укладений договір № 3, а 28.01.2011 р. договір б/н за умовами яких продавець продає, а покупець купує матеріали (надалі товар), що описані в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договорів).

Кількість товару, що постачається згідно з договором, визначається в накладних до цього договору (п. 2.1 договорів).

Ціни на товар, що постачається згідно договору, визначені в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.1 договорів), а датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.2. договорів)

Згідно п. 10.7 договору № 3 від 30.01.2010 р. договір набирає чинності з дати підписання представниками сторін і діє до 31.12.2010 р., а в частині грошових зобов'язань до повного виконання.

Згідно п. 10.7 договору від 28.01.2011 р. договір набирає чинності з дати підписання представниками сторін і діє до 31.12.2011 р., а в частині грошових зобов'язань до повного виконання.

На виконання умов вищезазначених договорів позивачем продано відповідачу у 2010 році товар на загальну суму 129 405,96 грн., що підтверджується наявними у справі копіями накладних, оплата за які здійснена відповідачем частково в сумі 112 000 грн., а в 2011 році товар на загальну суму 39 770,20 грн., який також оплачений відповідачем частково в сумі 18 000 грн.

Таким чином, враховуючи залишок боргу відповідача станом на 01.01.2010 р. в розмірі 15 124,42 грн., сума заборгованості державного підприємства "Санаторій "Збруч" по оплаті купленого у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 товару становить 54 300,58 грн.

Згідно поданої 12.01.2012 р. сторонами у справі заяви, відповідач суму боргу в розмірі 54 300,58 грн. визнає повністю.

Крім того, 01.11.2011 р. сторонами проведено звірку розрахунків, в ході проведення якої встановлено кінцеве сальдо в сумі 54 300,58 грн., про що сторонами складено та підписано акт звірки розрахунків.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки договором №3 від 30.01.2010 р. та договором б/н від 28.01.2011 р. не визначено строк виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті товару, 30.11.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 30/11 з вимогою про оплату за отриманий товар.

У відповіді на претензію вих. №388 від 01.12.2011 р. державне підприємство "Санаторій "Збруч" заборгованість в сумі 54 300,38 грн. визнає, проте через відсутність коштів на рахунку не має змоги її погасити.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, всупереч умов договору № 3 від 30.01.2010 р. та договору б/н 28.01.2011 р. та вимог діючого законодавства, свої зобовязання по оплаті вартості проданого товару відповідач виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в сумі 54 300,58 грн., доказів оплати суми боргу суду не подав, заборгованість визнав, відтак суд визнає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Збруч" (вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин Тернопільської області, код ЄДРПОУ 03562201, р/р 2600742018741 в Гусятинському відділенні ТФ ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 338653) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1):

-54 300 (п'ятдесят чотири тисячі триста) грн. 58 коп. основного боргу;

-1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 16.01.2012 р. через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9564

СуддяН.В. Охотницька