Рішення № 20857977, 13.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.12 Справа№ 5015/6251/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич,

про: стягнення 562315,48 грн.,

За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м. Дрогобич,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

про: визнання кредитного договору недійсним.

Суддя М. М. Синчук

При секретарі Григорчук Н.В.

За участю представників:

Позивача за первісним позовом:ОСОБА_1 довіреність від 27.10.2011 р.

Відповідача за первісним позовом:ОСОБА_2 довіреність від 15.02.2011 р.

Представникам сторін розяснено права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»про стягнення 562315,48 грн.

На розгляд Господарського суду Львівської області Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та на грошові кошти, яке належить відповідачу.

Ухвалою від 26.10.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.11.2011 р.

Підставою для звернення з позовом до суду стало невиконання відповідачем умов кредитного договору №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р.

11.11.2011 р. відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2011 р. надав суду меморіальні ордера на надання відповідачу кредиту. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду не надав.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2011 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" з вимогою визнати недійсним Кредитний договір №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" то Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький машинобудівний завод», як такий, що суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства. Ухвалою від 15.11.2011 р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи призначено на 29.11.2011 р.

В судове засідання 29.11.2011 р. представник відповідача за первісним позовом не зявився. Але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судове засідання.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 13.12.2011 р.

В судове засідання 13.12.2011 р. представник відповідача за первісним позовом повторно не зявився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 22.12.2011 р.

В судовому засіданні 22.12.2011 р. оголошено перерву до 26.12.2011 р.

В судовому засіданні 26.12.2011 р. представник відповідача за первісним позовом надав клопотання про продовження строку розгляду справи для досягнення згоди із спірних питань з позивачем за первісним позовом. В судовому засіданні оголошено перерву до 13.01.2012 р.

05.01.2012 р. представником позивача за первісним позовом подано відзив на зустрічний позов, в задоволенні зустрічних позовних вимог просить відмовити повністю.

В судове засідання 13.01.2012 р. представники сторін зявились, надали пояснення по суті спору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) банку від 16.07.2010 р. (протокол №54) Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк".

Між сторонами по справі укладено Кредитний договір №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р. (надалі Договір). За умовами якого банк (позивач у справі) зобовязується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії на таких умовах - ліміт кредитування 780000,00 грн., строк користування до 01.07.2009 р., плата за користування кредитом 18,0% річних, плата за управління зобовязаннями по кредиту в розмірі 1% річних від розміру невикористаного ліміту.

Згідно з розділом 4 Договору позичальник (відповідач у справі) зобовязаний повернути банку отриманий кредит в повному обсязі та сплатити нараховану плату за користування кредитом, в строк та в порядку встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позичальника (або інший рахунок, вказаний позичальником в заяві про перерахування коштів) після підписання з банком договору щодо забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором та на підставі письмової заяви позичальника про перерахування грошових коштів у пяти денний строк з дня отримання банком заяви.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 708400,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами. (а/с 42-44)

Між сторонами по справі укладено Додаткову угоду №1 від 01.07.2009 р. до Кредитного договору, згідно якого предметом Кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 708400,00 грн. в строк до 01.07.2010 р., плата за користування кредитом становить 24,0% річних, плата за управління зобовязаннями по кредиту встановлена в розмірі 1% річних в період з 02.07.2008 р. по 01.07.2009 р.

Між сторонами по справі укладено Додаткову угоду №2 від 21.12.2009 р. до Кредитного договору, згідно якого банк встановлює позичальнику графік погашення заборгованості, згідно з яким повне погашення заборгованості повинне відбутись до 01.07.2010 р.

09.09.2011 р. було проведено робочу нараду, на якій вирішено питання про розтермінування зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», що підтверджується протоколом робочої наради, а саме: вересень-грудень погашення тіла кредиту 5000,00 грн. в місяць та сплата відсотків, січень-березень 2012 р. сплата поточних відсотків, березень 2012 р. остаточне вирішення питання по кредиту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод». а/с 94

Відповідно до п. 10.1. Договору зміни, додатки та доповнення до цього Кредитного договору оформляється в письмовій формі додатковою угодою сторін і є його невідємною частиною.

Рішення робочої наради від 09.09.2011 р. щодо розтермінування зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»не оформлено додатковою угодою відповідно до п. 10.1. Договору.

В судовому засіданні позивач повідомив, що відповідач не виконав умови протоколу робочої наради від 09.09.2011 р., згідно якого зобовязався погашати тіло кредиту 5000,00 грн. в місяць та сплачувати відсотки протягом вересня-грудня 2011 р.

Відповідно до п. 8.6.4. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»до компетенції генерального директора товариства належить:

-самостійно, без погодження з іншими органами товариства укладати договори (угоди, правочини) щодо отримання кредитів на суму не більшу, ніж 2000000,00 грн., по кожному договору або сумарно по кількох договорах, які укладені щодо одного й того ж предмету правочину,

-самостійно, без погодження з іншими органами товариства укладати договори (угоди, правочини) щодо передачі в заставу (іпотеку) майна на суму не більшу, ніж 4000000,00 грн., по кожному договору або сумарно по кількох договорах, які укладені щодо одного й того ж предмету правочину.

Відповідно до п. 8.5.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»спостережна рада попередньо погоджує укладання генеральним директором правочинів (договорів, угод) щодо отримання кредитів (за винятком овердрафтів) на суму більшу, ніж 2000000,00 грн., та щодо передачі в заставу (іпотеку) майна на суму більшу, ніж 4000000,00 грн.

Станом на 13.01.2012 р. кредит відповідачем не повернуто. Доказів погашення заборгованості суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 4.1. Договору позичальник (відповідач у справі) зобовязаний повернути банку кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених Кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 474000,00 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, встановлені договором.

Згідно п. 1.1. Договору плата за користування кредитом становить 18,0% річних.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди №1 до Кредитного договору плата за користування кредитом становить 24,0% річних.

Відповідно до п. 4.2. Договору позичальник зобовязаний сплатити банку плату за користування кредитом та плату за управління зобовязаннями по кредиту у розмірі та порядку, що встановленні Кредитним договором.

Згідно п. 7.2. Договору плата за користування кредитом нараховується щомісячно з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обовязок за Кредитним договором, надав відповідачу кредит в розмірі 708400,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами. (а/с 42-44) Проте, позичальник свої зобовязання за кредитним договором не виконав. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22972,76 грн. заборгованості по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 13.04.2011 р. по 13.10.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.1. Договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем п. 4.1. Кредитного договору, це дає підстави застосувати до нього санкції у вигляді стягнення неустойки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 37036,93 грн. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 13.04.2011 р. по 13.10.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 9.2. Договору у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобовязаннями по кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 2468,42 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 13.04.2011 р. по 13.10.2011 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК україни, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 20221,48 грн. 3% річних за період з 02.02.2010 р. по 13.10.2011 р. нараховані за порушення строку повернення кредиту та 720,05 грн. 3% річних нараховані за період з 02.02.2010 р. по 13.10.2011 р. нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В судовому засіданні представник позивача не надав суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, суд вважає доводи позивача про накладення арешту на майно та на грошові кошти, яке належить відповідачу, з метою забезпечення позову, є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Щодо зустрічного позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За приписами ч. 1 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Виходячи зі змісту ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: 1). зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, 2). особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, 3). волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, 4). правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, 5). правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом, відповідно до п. 8.6.4. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»до компетенції генерального директора товариства належить:

-самостійно, без погодження з іншими органами товариства укладати договори (угоди, правочини) щодо отримання кредитів на суму не більшу, ніж 2000000,00 грн., по кожному договору або сумарно по кількох договорах, які укладені щодо одного й того ж предмету правочину,

-самостійно, без погодження з іншими органами товариства укладати договори (угоди, правочини) щодо передачі в заставу (іпотеку) майна на суму не більшу, ніж 4000000,00 грн., по кожному договору або сумарно по кількох договорах, які укладені щодо одного й того ж предмету правочину.

Відповідно до п. 8.5.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»спостережна рада попередньо погоджує укладання генеральним директором правочинів (договорів, угод) щодо отримання кредитів (за винятком овердрафтів) на суму більшу, ніж 2000000,00 грн., та щодо передачі в заставу (іпотеку) майна на суму більшу, ніж 4000000,00 грн.

Таким чином, безпідставним є посилання позивача за зустрічним позовом на те, що укладення Кредитного договору повинно було відбуватись за попереднім погодженням Спостережною радою Товариства.

Як встановлено в судовому засіданні, оспорюваний Кредитний договір було укладено на суму 780000,00 грн. та згідно Додаткової угоди до Договору встановлено ліміт кредиту в розмірі 708400,00 грн.

Таким чином, розмір кредиту, що був отриманий позивачем за зустрічним позовом на суму, що не перевищує 2000000,00 грн. та не виходить за межі повноважень генерального директора товариства Колодяжного В.Є., який володів повною цивільною право та дієздатністю, та діяв у межах повноважень, що передбачені діючим на момент укладення та підписання оспорюваного Договору законодавством та Статутом товариства.

Як встановлено в судовому засіданні, сторонами Кредитного договору №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р., у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст договору був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін.

Отримання кредиту позивачем за зустрічним позовом не спростовано.

Позивач не представив суду доказів, що кредитний договір погоджувався сторонами шляхом підписання протоколу суперечностей, та/або, що після укладення кредитного договору №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р., які не були погодженні сторонами.

Як встановлено судом, 09.09.2011 р. було проведено робочу нараду, на якій вирішено питання про розтермінування зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», що підтверджується протоколом робочої наради, а саме: вересень-грудень погашення тіла кредиту 5000,00 грн. в місяць та сплата відсотків, січень-березень 2012 р. сплата поточних відсотків, березень 2012 р. остаточне вирішення питання по кредиту Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод». а/с 94

Відповідно до п. 10.1. Договору зміни, додатки та доповнення до цього Кредитного договору оформляється в письмовій формі додатковою угодою сторін і є його невідємною частиною.

Рішення робочої наради від 09.09.2011 р. щодо розтермінування зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»не оформлено додатковою угодою відповідно до п. 10.1. Договору.

Як встановлено судом, відповідач за первісним позовом не виконав умови протоколу робочої наради від 09.09.2011 р., згідно якого зобовязався погашати тіло кредиту 5000,00 грн. в місяць та сплачувати відсотки протягом вересня-грудня 2011 р.

В судових засіданнях позивач за зустрічним позовом не надав до суду будь-яких письмових доказів, які б підтверджували, що Кредитний договір №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р. суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не довів відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину, не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позивача за зустрічним позовом є необґрунтовані та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає, що доводи позивача за зустрічним позовом щодо визнання недійсним Кредитного договору №ВКЛ 23/08 від 02.07.2008 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Відкритим акціонерним товариством «Дрогобицький машинобудівний завод», як такого, що суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства, є необгрунтованими та не доведеними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічних позовних вимог потрібно відмовити.

Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 173, 174, 179, 180, 193, 198, 345 ГК України, ст. ст. ст. ст. 15, 205, 207, 215, 536, 626, 627, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 49, 66, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод» (адреса: вул. Бориславська, 51/1, м. Дрогобич, 82100; ідентифікаційний код 00153362) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (адреса: вул. Пушкінська, 8/26 ,б-р. Шевченка, м. Київ, 01004; ідентифікаційний код 14359319) 474000,00 грн. заборгованості по поверненню кредитних коштів, 22972,76 грн. відсотків прострочення за користування кредитом, 37036,93 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 2468,42 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 20221,48 грн. 3% річних нараховані за порушення строку повернення кредиту, 720,05 грн. 3% річних нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 5623,16 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині забезпечення позову відмовити.

4.В задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання кредитного договору недійсним відмовити повністю.

5.В частині забезпечення зустрічного позову відмовити.

6. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.01.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.