Рішення № 20857293, 03.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.01.12 р. Справа № 11/360

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, с.Прогрес Красноармійський район Донецької області, ЄДРПОУ 30048570,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красноармійськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 52869,04 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, с.Прогрес Красноармійський район Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красноармійськ Донецької області, про стягнення грошових коштів в сумі 52869,04 грн., у тому числі 41708,74 грн. основного боргу за поставлений товар, 457,07 грн. 3% річних, 8341,74 грн. 20% штрафу, 2361,49 грн. подвійної облікової ставки Національного банку України.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу №2004 від 18.04.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок суми позовних вимог, копії: видаткових накладних №2298 від 18.04.2011р., №2300 від 18.04.2011р., №2592 від 21.04.2011р., договору купівлі-продажу №2004 від 18.04.2011р. разом із додатками до нього.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.4, 22, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 193, 199, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.549, 550, 551, 610, 625 Цивільного кодексу України.

30.11.2011р. Позивачем представлено суду довідку №б/н від 29.11.2011р., якою останній свідчить про відсутність інших договірних відносин з постачання товару станом на 29.11.2011р., окрім як на підставі означеного у позовній заві.

Представники сторін у судове засідання 03.01.2012р. не зявились, причин неявки не повідомили. Відповідач витребувані судом документи не представив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

18.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №2004 строком дії у відповідності до п.9.2 по теперішній час.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобовязується передати у власність Відповідача (Покупця) продукцію виробнично-технічного призначення на умовах визначених у Додатках до даного договору, а Покупець приймає товар в асортименті, наведеному в додатках та/або накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Додатковими угодами №1-3 до договору №2004 від 18.04.2011р. сторони обумовили поставку товару на загальну суму 41708,64 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обовязкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткових накладних №2298 від 18.04.2011р., №2300 від 18.04.2011р., №2592 від 21.04.2011р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 41708,64 грн. Найменування продукції, вказаної у додатках до договору №2004 від 18.04.2011р., її вартість за одиницю ідентичні найменуванню та ціні продукції, поставка якої здійснена за наявними у матеріалах справи видатковими накладними. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом Відповідача на даному документі.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обовязку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №2004 від 18.04.2011р. на суму 41708,64грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Додатковими угодами №1-3 до спірного правочину означено, що 20% вартості товару Покупець сплачує до 07.05.2011р., остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений Відповідачем до 07.06.2011р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, грошове зобовязання Покупця перед Постачальником у сумі 41708,64 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у визначеному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача сума 3% річних з простроченої суми внесення 20% та остаточного розрахунку, становить 457,07 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення по 11.10.2011р.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, що дійшов висновку про те, що 3% річних з прострочених до сплати сум у відповідності до укладеного правочину загалом складають 456,63 грн.

Згідно п.5.5 договору, Покупець за несвоєчасну сплату товару, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення платежу більше ніж на 10 днів Покупець зобовязується додатково сплатити штраф у розмірі 20% від суми боргу. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання своїх зобовязань за цим договором, і не позбавляє Постачальника права на інші засоби захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України.

За змістом позовних вимог Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 2361,49 грн. за означений вище період, що обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня та штрафу у розмірі 8341,74 грн..

Перевіривши розрахунок даних вимог, суд дійшов висновку, що загальна сума пені складає 2359,23 грн., штрафу 8341,73 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Разом із позов Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Відповідача, а також заборони здійснювати списання коштів з видаткової частини рахунків, крім виплати заробітної плати, сплати обовязкових платежів до бюджету та інших державних цільових фондів, які б призводили до зменшення залишку коштів в сумі позову.

Відповідно до вимог статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” передбачено, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тягар доведення наявності зазначених обставин згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на Позивача, який не виконаний останнім.

З огляду на наведене, заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас”, с.Прогрес Красноармійський район Донецької області, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Красноармійськ Донецької області, про стягнення грошових коштів в сумі 52869,04 грн., у тому числі 41708,74 грн. основного боргу за поставлений товар, 457,07 грн. 3% річних, 8341,74 грн. 20% штрафу, 2361,49 грн. подвійної облікової ставки Національного банку України, задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” (85351, Донецька область, Красно армійський район, с.Прогрес, вул.Богдана Хмельницького, б.4б, ЄДРПОУ 30048570, п/р26004301806834 у Красноармійському безбалансовому відділенні філії „Головне управління ПАТ „Промінвестбанк” в Донецькій області”) 52866,23 грн., у тому числі 41708,64 грн. основного боргу за поставлений товар, 456,63 грн. 3% річних, 8341,73 грн. 20% штрафу, 2359,23 грн. подвійної облікової ставки Національного банку України.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрозахист Донбас” (85351, Донецька область, Красно армійський район, с.Прогрес, вул.Богдана Хмельницького, б.4б, ЄДРПОУ 30048570, п/р26004301806834 у Красноармійському безбалансовому відділенні філії „Головне управління ПАТ „Промінвестбанк” в Донецькій області”) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 528,66 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.В судовому засіданні 03.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

8.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

9.Повний текст рішення підписано 10.01.2012р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >