Рішення № 20856656, 16.01.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2012 р.

Справа № 5004/2464/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс", м. Луцьк

про стягнення 399275 грн. 89 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (дов. від 17.02.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" 399275,89 грн., в тому числі 35323,60 дол. США, що з врахуванням встановленого Національним банком України станом на 18.10.2011р. офіційного курсу гривні до іноземних валют (1 долар США = 7,9757 грн.) становило 281730,43 грн. заборгованості по сплаті основної суми боргу, котра виникла у боржника по кредитному договору №CL-SME A00/017/2008 від 19.03.2008р., укладеному між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого виступало ПАТ "ОТП Банк") та ТзОВ "Інвест-Сервіс", право вимоги за котрим від ПАТ "ОТП Банк" згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.05.2011р. та договору відступлення права вимоги від 27.05.2011р. прийняло на себе ТзОВ "ОТП Факторинг Україна", 6093,70 дол. США (48601,51 грн. станом на 18.10.2011р.) простроченої заборгованості за нарахованими по кредитній угоді та несплаченими відповідачем відсотками за користування кредитними коштами, а також 8644,25 дол. США (68943,94 грн. станом на 18.10.2011р.) штрафних санкцій (пені), нарахованих за невиконання боржником умов кредитного договору та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків, спрямованих на погашення кредиту.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

У звязку з невиконанням відповідачем вимог суду (неподання витребуваних документів та пояснень, ненаправлення в судове засідання повноважного представника), а також необхідністю витребування від позивача необхідних для обєктивного вирішення спору по суті додаткових документів, ухвалою суду від 20.12.2011р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 16.01.2012р. представник позивача, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі, поклавши при цьому на ТзОВ "Інвест-Сервіс" обовязок відшкодування ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата судового збору).

В обгрунтування предявлених до відповідача позовних вимог представник позивача посилається на договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.05.2011р. та договір відступлення права вимоги від 27.05.2011р., відповідно до умов котрих право вимоги за кредитним договором №CL-SME A00/017/2008 від 19.03.2008р., укладеним між ЗАТ (ПАТ) "ОТП Банк" та ТзОВ "Інвест-Сервіс", перейшло до ТзОВ "ОТП Факторинг", а також, на виконання банківськими установами умов вказаного кредитного договору в повному обємі, надання кредиту в обумовленому угодою розмірі та невиконання умов договору відповідачем, направлення на адресу боржника у звязку з цим досудової вимоги за №04-04/1080 від 02.06.2009р. про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором №CL-SME A00/017/2008 від 19.03.2008р., а також звернення до суду з відповідним позовом у звязку з ігноруванням відповідачем досудової вимоги та положень договору кредитування в частині здійснення розрахунків по сплаті кредитних платежів згідно погодженого між сторонами за угодою порядку.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 20.12.2011р. про відкладення розгляду справи повторно не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання ТзОВ "Інвест-Сервіс" не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді повідомлялось належним чином (зазначена ухвала направлялася відповідачу на його юридичну адресу: м. Луцьк, пр. Соборності, 30, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була.

При цьому суд виходив також із тих обставин, що у відповідності до наданого на запит господарського суду від 03.01.2012р. №12624844 Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 48-51), станом на зазначену дату товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" з ідентифікаційним кодом 32964260 зареєстроване за юридичною адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 30, реєстрація відомостей відносно припинення юридичної особи у реєстрі відсутня, стан юридичної особи та статус відомостей про останню підтверджені.

Викладені обставини свідчать про повне виконання судом свого обовязку щодо належного повідомлення сторони у справі (відповідача) з приводу здійснення судового розгляду справи за її участю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 16.01.2012р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Присутній в судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником котрого в подальшому виступило публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс", м. Луцьк було укладено договір про надання кредиту за №CL-SME A00/017/2008 (а.с. 10-14), відповідно до умов якого банк зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 44091,00 доларів США на термін до 15.03.2015р. зі сплатою відсотків річних, розрахованих банком на основі плаваючої процентної ставки, діючої на момент укладення договору з можливістю її коригування + 4,4% річних з розрахунку 360 календарних днів на рік.

Цільовим призначенням кредиту виступало використання позичальником коштів на придбання автомобіля марки TOYOTA Camry R5, 2008 року випуску, номер кузова JTNBK40K803037190.

Пунктом 1.7.1 кредитного договору було визначено, що кредит надається однією сумою чи траншами згідно з кредитною заявкою позичальника в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та подальшого перерахування на поточний рахунок продавця за реквізитами, вказаними позичальником в платіжному дорученні.

Одержання кредиту у визначеному сторонами розмірі та порядку підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №86 від 19.03.20008р. (а.с. 41).

19 березня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником котрого виступило публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс", м. Луцьк було укладено договір застави автотранспортного засобу за №РС-SME A00/017/2008 (а.с. 15-17) згідно умов котрого для забезпечення повного і своєчасного виконання ТзОВ "Інвест-Сервіс" боргових зобовязань за договором про надання кредиту №CL-SME A00/017/2008 від 19.03.2008р., було надано ЗАТ "ОТП Банк" в заставу легковий автомобіль марки TOYOTA Camry R5, 2008 року випуску, номер кузова JTNBK40K803037190, державний номерний знак АС 3003 АО, Свідоцтво про державну реєстрацію серії АСС №054832, видане Луцьким ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області 05.03.2008р.

У відповідності до п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6.1 договору про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 відповідач зобовязувався здійснювати погашення відповідної частини кредиту щомісячно платежами, що зменшуються у розмірі та строки, визначені у Графіку погашення, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок банку. Основна сума кредиту підлягала поверненню банку у відповідності до графіку погашення, але в будь-якому випадку у повному розмірі не пізніше 15 березня 2015 року (день останнього погашення кредиту).

Умовами договору про надання кредиту №CL-SME A00/017/2008 (п. 1.4) було встановлено, за користування кредитом позичальник зобовязувався сплачувати банку відповідну плату, а саме проценти, розраховані кредитною установою на основі плаваючої процентної ставки в розмірі FIDR + 4,4% річних, з розрахунку 360 календарних днів на рік. За базовий FIDR сторони приймали ставку FIDR (діючу на момент укладення договору). Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягала корегуванню протягом дії кредитного договору після перебігу кожного конкретного періоду, починаючи з дня укладення договору. Проценти підлягали нарахуванню на фактичну суму наданих кредитних коштів і за фактичний час використання останніх, враховуючи день видачі та виключаючи день повернення кредиту.

Сторонами також було визначено можливість підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 2% річних у випадку порушення позичальником своїх зобовязань за договором.

Пунктом 1.10.1 договору про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 було визначено, що у випадку виникнення обставин невиконання умов цього договору зі сторони позичальника банк вправі вимагати від останнього дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у визначеній банком частині. При цьому виконання боргових зобовязань повинно було бути проведене позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання боржником відповідної банківської вимоги.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори.

В даному випадку суд вважає, що з моменту укладення кредитної угоди між договірними сторонами за останньою, а саме між закритим (публічним) акціонерним товариством "ОТП Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс", виникли цивільно-правові відносини, які врегульовані як загальними положеннями про зобовязання, так і окремими зобовязаннями щодо кредиту.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений між зазначеними вище субєктами господарювання договір про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 за своєю правовою природою виступає кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України ).

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 1056№ Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що в даному випадку відносини між закритим (публічним) акціонерним товариством "ОТП Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, договірними сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У звязку з невиконанням позичальником товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" умов договору про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008, зокрема, в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за його користування, позикодавцем акціонерним товариством "ОТП Банк" 02 червня 2009 року на адресу відповідача було направлено досудову вимогу за №04-04/1080 (а.с. 30), отриману боржником 24.06.2009р. про що свідчить відмітка останнього на вимозі, щодо погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 38317,10 доларів США, сплати відсотків в розмірі 468,55 доларів США та сплати нарахованої пені в сумі 117,03 грн.

Зазначену вимогу позичальником було залишено без відповідного реагування. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" у визначеному кредитним договором порядку протягом тридцяти календарних днів з дати одержання досудової вимоги відповідних розрахунків з кредитною установою не провело.

Одночасно з цим судом встановлено, що 27 травня 2011 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", м. Київ та товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", м. Київ було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю з додатком №1 (а.с. 18-24), а також договір про відступлення права вимоги (а.с. 25-29) у відповідності до умов котрих ПАТ "ОТП Банк" згідно ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе право вимоги за договором про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008, а також за договором застави автотранспортного засобу від 19.03.2008р. №РС-SME A00/017/2008, укладеними між ЗАТ (ПАТ) "ОТП Банк" та ТзОВ "Інвест-Сервіс".

Вказаними договорами, котрі не виступали предметами судових розглядів, не розривались та не змінювались сторонами, було визначено, що до ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" від ПАТ "ОТП Банк" переходять всі права сторони у зобовязаннях, які виникли на підставі договорів забезпечення та кредитування, в обсягах і на умовах, що існували на момент набрання чинності цими договорами.

Згідно наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень та розрахунків, на момент звернення товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до суду з відповідним позовом, на час порушення судом провадження у справі та на час судового розгляду справи заборгованість ТзОВ "Інвест-Сервіс" згідно договору про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 склала 35323,60 дол. США, що з врахуванням встановленого Національним банком України станом на 18.10.2011р. офіційного курсу гривні до іноземних валют (1 долар США = 7,9757 грн.) становило 281730,43 грн. основного боргу , а також 6093,70 дол. США (48601,51 грн. станом на 18.10.2011р.) простроченої заборгованості за нарахованими по кредитній угоді та несплаченими відповідачем відсотками за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що суми, котрі входять до ціни позову, зокрема, прострочена заборгованість відповідача по основному кредиту та заборгованість по відсотках, відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства, укладеного договору, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а відтак підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

При цьому суд виходив також і з тих обставин, що відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Однак, ч. 2 вказаної норми визначає, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, в силу ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Разом з тим, згідно ч. 3 вказаної норми, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (нормами якого визначаються, зокрема, правові засади діяльності банків) передбачено, що банки на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати таку банківську операцію як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, яка є кредитною операцією в силу ч.1 ст. 49 Закону.

При цьому, за змістом ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", термін "кошти" вжитий у значенні гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Водночас, у відповідності з ч. 4 вказаної норми, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Вказаною нормою також визначено, що режиму індивідуального ліцензування потребує, зокрема, така операція як надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, однак, лише, у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Між тим, відповідні межі чинним законодавством для кредитних операцій в іноземній валюті не визначені.

Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Отже, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що укладення товариством "Інвест-Сервіс" із ЗАТ (ПАТ) "ОТП Банк" кредитного договору в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства; сторони були вільними у визначенні умов договору, зокрема, щодо валюти кредиту.

Відповідність чинному законодавству кредитних договорів, в яких використовувалась іноземна валюта в якості валюти кредиту вбачається із аналізу постанов Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. у справі №10/5009/890/11, від 25.08.2011р. у справі №17/93, від 23.08.2011р. у справі №48/61 тощо.

Враховуючи невиконання ТзОВ "Інвест-Сервіс" взятих на себе зобовязань в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування останніми позивачем було ініційовано питання щодо стягнення з відповідача в судовому порядку 8644,25 дол. США (68943,94 грн. станом на 18.10.2011р.) штрафних санкцій (пені) за період з 28.05.2011р. по 18.10.2011р.

Розглянувши вимоги позивача в частині нарахованих штрафних санкцій (пені) 8644,25 дол. США (еквівалент 68943,94 грн. з розрахунку 1 дол. США = 7,9757 грн. по курсу НБУ станом на 18.10.2011р.) за порушення взятих позичальником на себе зобовязань по поверненню кредитних коштів, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У п.3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В даному випадку договірними сторонами за договором про надання кредиту від 19.03.2008р. №CL-SME A00/017/2008 (п.п. 4.1, 4.1.1) було передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобовязань за цим договором, позичальник несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених договором. За порушення взятих на себе зобовязань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами в обумовлені договором строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочки.

Таким чином вимоги позивача, що стосуються нарахованих штрафних санкцій (пені) є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають чинному законодавству та умовам кредитного договору.

Розглянувши позовні вимоги ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8644,25 дол. США (68943,94 грн.), суд вважає, що останні підставні частково та підлягають до задоволення на загальну суму 2952,60 грн. (370,20 дол. США х 7,9757 грн., що становить встановлений на 18.10.2011р. Національним банком України офіційний курс гривні до долара США = 2952,60 грн.), а в частині стягнення 65991,34 грн. (8274,05 дол. США) пені позивачу в позові слід відмовити.

Викладені обставини повязані з тим, що пеню на загальну суму 68943,94 грн. (8644,25 дол. США) позивачем було нараховано за період прострочки платежів з 28.05.2011р. по 18.10.2011р. в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочення. Зазначений розмір пені суперечить положенням статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" так як значно перевищує розмір пені, котрий нараховується за цей же період з врахуванням подвійної облікової ставки, встановленої на той чи інший період Національним банком України.

Враховуючи положення зазначеного нормативного акту та фактичні обставини справи підставною та такою, що підлягатиме до задоволення є пеня загальним розміром 2952,60 грн. (370,20 дол. США), нарахована із тієї чи іншої суми заборгованості за період з 28.05.2011р. по 18.10.2011р. з врахуванням встановлених НБУ у цей період облікових ставок.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 509, 525-527, 530, 546, 549, 599, 610, 611, 629, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (м. Луцьк, пр. Соборності, 30, код ЄДРПОУ 32964260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, код ЄДРПОУ 36789421) 281730,43 грн. суми основної заборгованості, 48601,52 грн. простроченої заборгованості за нарахованими відсотками та 2952,60 грн. пені, а всього 333284,55 грн., 6665,69 в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

16.01.12