Постанова № 20856191, 02.11.2011, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 2-а-14072/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2011 Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

          головуючого судді                    Рогожина А. В. ,

          при секретарі Петруня І.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача -

третьої особи -

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа: головне Управління державного казначейства у Донецькій області про стягнення недоотриманої щомісячної допомоги на дитину шкільного віку та визнання дій з нарахування сум допомоги неправомірними, -

ВСТАНОВИВ:

Позвач звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, третя особа - головне Управління державного казначейства у Донецькій області про визнання дії відповідача щодо недоплати щомісячних виплат на дитину неправомірними та про стягнення недотриманих щомісячних виплат на дитину шкільного віку, указуючи наступне. Він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, належить до 1 категорії і має статус людини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та 2 групу інвалідності. Він має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі ст. 27 Закону України № 796-12 від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі ЗУ № 796-12) до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно п.6 ст.30 ЗУ № 796-12, потерпілим дітям і їхнім батькам надається щомісячна виплата у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2. На його письмовий запит з приводу роз’яснення нарахування йому щомісячних виплат на дитину відповідач надав відповідь про те, що виплати на його дитину, передбачені п. 6 ст. 30 Закону України 796-ХІІ, за 2009рік та за 2010 рік у розмірі відповідно по 82,5 грн. та 99,00 грн. здійснені 19.01.2011 року, за липень та серпень 2010 року у сумі по 16.5 грн. – здійснені відповідно 22.04.2011року, та 17.05.2011 року. Нарахування сум виплат проводилося у відповідності до Постанови КМ України № 649 від 20.04.2007 року «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але розмір щомісячних виплат згідно цих постанов не відповідає розміру виплат, передбачених п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та суперечить ст.8 Конституції України, внаслідок чого були порушені гарантовані державою права його дитини на компенсації й пільги. Здійснюючи щомісячні виплати не в повному розміру, УПСЗН не виконує як обов'язки держави, так і свої обов'язки перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи, порушуючи цим ст.ст. 1, 13, 30 ЗУ № 796-12. За час з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року недоплата щомісячних виплат на дитину склала згідно його розрахунку 9761,50 грн. На підставі викладеного позивач просить суд визнати дії УПСЗН Костянтинівської міської ради щодо щомісячних виплат на дитину у розмірі, меншому ніж це передбачено п.6 ст.30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними, та стягнути з відповідача суму недоплати за період часу з 01.08.2009 року у розмірі 9947,50 грн.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги та їх підстави, визначені ним у позовній заяві.

Представник відповідача звернувся до суду із запереченнями, в яких вказав, що позов не визнає, бо на дитину виплачується щомісячна виплата сім'ям з дітьми шкільного віку. Згідно ст. 30 п. 6 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991р. (далі - Закон), передбачає, що потерпілим дітям та їх батькам надається компенсація як щомісячна виплата 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку. Ст. 62 Закону роз'яснює порядок його застосування, який проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади. Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет. В Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни в деякі законодавчі акти, а саме: в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» в п.8 ст. 30 слова «мінімальної заробітної плати» змінено на «в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Далі, згідно ст. 71, розділу І Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» надається право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Таким чином, відповідач відповідно до Постанови КМУ № 649 від 20.04.2007р. „Про встановлення розмірів виплат деякім категоріям громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи" нарахував позивачу щомісячно за вказаний ним період часу по 32 грн. Але з серпня 2010 року по квітень 2011 року виплати не здійснювалися у зв’язку з недостатністю фінансування. Таким чином, вимоги позивача про стягнення недоплаченої компенсаційної виплати на дитину на його користь є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Представник третьої особи головного Управління державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Суд, заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи, знайшов наступне.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесений до категорії 1 (а.с. 8). Він має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), яка є учнем Костянтинівської загальноосвітньої школи № 2.

Відповідач з 2009 року проводить щомісячні нарахування та виплати на дитину позивачу згідно Постанові КМУ № 649 від 20.04.2007р. „Про встановлення розмірів виплат деякім категоріям громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, виплату щомісячної допомоги на дітей, постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС. Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення є обґрунтованими і саме цей відповідач зобов’язаний сплатити за рахунок Державного бюджету суми допомоги.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) потерпілим дітям та їх батькам встановлена щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері має підстави належати до категорії 1 або 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Позивач має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому на нього і дитину поширюється дія пункту 6 астини першої статті 30 Закону № 796-ХІІ. У 2009-2011 роках щомісячні виплати на дитину здійснювалися УПСЗН виходячи з розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно п.6 ст.30 ЗУ № 796-ХІІ, потерпілим дітям і їхнім батькам надається щомісячна виплата у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2.

Згідно ст. 71, розділу І Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» надається право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Отже, для вирішення спору необхідно визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягає застосуванню у виниклих правовідносинах.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп, у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Таким чином, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

На момент виникнення спірних відносин, а саме дату нарахування і виплати позивачеві органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Законів України про Державний бюджет України на 2009, 2010 роки були діючими, а відповідно до Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких підстав, суд вважає дії відповідача щодо нарахування позивачу щомісячної компенсації на дитину за період часу з 01.08.2009р. по 31.12.2010 року у відповідності до вимог зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. № 649 – законними, бо відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується дій відповідача щодо нарахувань та виплат допомоги на дитину у 2011 році у розмірі, передбаченому зазначеною Постановою КМУ № 649, то суд вважає їх неправомірними, бо Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» звуження дії п.6 ст.30 Закону № 796-ХІІ не передбачено. Таким чином, у 2011 році Кабінет Міністрів України не уповноважений на свій розсуд змінювати, у тому числі зменшувати встановлені цим Законом конкретні розміри компенсацій і допомог, зокрема щомісячної допомоги на неповнолітню дитину, постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому суд вважає вірним те, що щомісячні виплати позивачеві на його неповнолітню дитину з 01.01.2011 року мали здійснюватися виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі, встановленому пунктом 6 частини першої статті 30 Закону № 796-ХІІ.

З 01 січня 2011 року розмір мінімальної заробітної плати складає 941 гривня, а з 01 квітня 2011 року - 960 гривень.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману допомогу за період часу з 01 січня 2001 року по 02.11.2011 року – день винесення постанови суду із застосуванням 50-відсоткової ставки мінімальної заробітної плати, що діяла на відповідний період часу з урахуванням виплачених сум за вказаний період.

Виплата сім'ям з дітьми проводиться з розрахункового рахунку - 35216031001529; КПК - 2501210; КЕКВ - 1341; МФО - 834016; ОКПО - 03197428 в УДК м. Костянтинівки у Донецькій області.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.30 п.6 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про Державний бюджет України на 2011 рік», Постановою КМ України № 649 від 20.04.2007р. „Про встановлення розмірів виплат деякім категоріям громадян, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо нарахування на неповнолітню ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у розмірі меншому, ніж передбаченому п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2011 року по 02 листопада 2011 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області виплатити на неповнолітню дитину шкільного віку ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України грошову допомогу згідно п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01 січня по 02 листопада 2011 року шляхом перерахування з розрахункового рахунку № 35216031001529, КПК 2501210, КЕКВ 1341 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, МФО 834016, ОКПО 03197428.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя